В катехезі з отцем Петром Балогом говоримо про Халкідонський собор 451 р. і розбираємо визначення віри Халкідонського собору, саме в христологічній частині
Халкідо́нський собо́р — четвертий Вселенський собор, скликаний за проханням римського імператора Маркіана та за згоди папи Лева I в Халкідоні (сучасний Кадикой, район Стамбула) у 451 році, з приводу єресі Євтихія — монофізитства. Євтихій навчав, що у Христі лише одна природа — божественна, а не подвійна (божественна та людська) і таким чином на хресті страждав не богочоловік, а сам Бог.
Отже, текст визначення віри Халкідонського собору, саме в христологічній частині, звучить так:
"Йдучи за святими отцями, ми всі однодумно вчимо сповідувати єдинородного і одного, і того Самого Сина, Господа нашого Ісуса Христа, досконалого в Божестві та досконалого в людинності; істинного Бога та істинну людину, котра складається з розумної душі та тіла, Єдиносущного Отцю щодо Божества і Єдиносущного нам, щодо людинності, у всьому подібного нам, крім гріха; перед віками народженого з Отця щодо Божества, в останніх же часах народженого ради нас і ради нашого спасіння з Марії Діви Богородиці щодо людинності; одного й того Самого Христа Господа - Сина Єдинородного ми повинні визнавати в двох природах: без змішання, без зміни, без поділу, без розз'єднання. Ніколи не була знищена єдністю різниця між природами, але були збережені характерні особливості обох природ, які зійшлися в одній особі та в одній іпостасі. Не можна ділити чи роз'єднувати Його на дві особи, тому що є один і той самий Єдиний Христос - Єдинородний Син, Бог Слово і Господь Ісус Христос згідно з тим, що колись пророки про Нього говорили і Сам Ісус Христос нас повчив і символ отців нам передав".
Цей текст став синтезом цілої Христології.
"Церква заохочує нас входити в радість освячення у часі відпустів. Через наші діяння земля або буде благословенна, або проклята", - брат-францисканець о. Віктор Дешук, вікарій парафії Марії Матері Церкви у м. Києві. Він заохочує наново відкрити любов до Бога та добре пережити 2026 рік, присвячений Церквою святому Франциску Ассізькому, входячи на дорогу навернення. Священник ділиться настановами Папи Лева XIV з нагоди Ювілею.
У циклі «Антропологія святої Едити Штайн» монах-кармеліт отець Віталій Козак говорить про Христа як повноту чоловічості — не солодку і безконфліктну, а напружену, правдиву й жертовну. Це розмова про чоловіка, який не тікає від болю, а входить у нього, бо саме там народжується зрілість.
Отець Валентин Матушевський аналізує Євангеліє від Йоана, розкриваючи постать Йоана Хрестителя як істинного свідка Світла.
Отець Міхал Бранкевич говорить про царське служіння та містичне тіло Христа.
"Бог створив одну Церкву, щоб мати можливість об'являтися нам. Події, які ранять єдність Тіла Христового, не виникають без гріхів людей", - о. Міхал Бранкевич, духовний отець Києво-Житомирської дієцезіальної місійної семінарії "Redemptoris Mater".