В катехезі з отцем Петром Балогом говоримо про Халкідонський собор 451 р. і розбираємо визначення віри Халкідонського собору, саме в христологічній частині
Халкідо́нський собо́р — четвертий Вселенський собор, скликаний за проханням римського імператора Маркіана та за згоди папи Лева I в Халкідоні (сучасний Кадикой, район Стамбула) у 451 році, з приводу єресі Євтихія — монофізитства. Євтихій навчав, що у Христі лише одна природа — божественна, а не подвійна (божественна та людська) і таким чином на хресті страждав не богочоловік, а сам Бог.
Отже, текст визначення віри Халкідонського собору, саме в христологічній частині, звучить так:
"Йдучи за святими отцями, ми всі однодумно вчимо сповідувати єдинородного і одного, і того Самого Сина, Господа нашого Ісуса Христа, досконалого в Божестві та досконалого в людинності; істинного Бога та істинну людину, котра складається з розумної душі та тіла, Єдиносущного Отцю щодо Божества і Єдиносущного нам, щодо людинності, у всьому подібного нам, крім гріха; перед віками народженого з Отця щодо Божества, в останніх же часах народженого ради нас і ради нашого спасіння з Марії Діви Богородиці щодо людинності; одного й того Самого Христа Господа - Сина Єдинородного ми повинні визнавати в двох природах: без змішання, без зміни, без поділу, без розз'єднання. Ніколи не була знищена єдністю різниця між природами, але були збережені характерні особливості обох природ, які зійшлися в одній особі та в одній іпостасі. Не можна ділити чи роз'єднувати Його на дві особи, тому що є один і той самий Єдиний Христос - Єдинородний Син, Бог Слово і Господь Ісус Христос згідно з тим, що колись пророки про Нього говорили і Сам Ісус Христос нас повчив і символ отців нам передав".
Цей текст став синтезом цілої Христології.
Священник Віталій Козак розпочинає перший блок катехез циклу «Людина на межі між Богом і безоднею», присвячений ілюзії людського контролю. Виходячи з ідей книги Ювала Ноя Харарі "Homo sapiens", він пропонує подивитися на людину як на біологічний феномен і поставити непросте запитання: чи не є наше прагнення керувати всім навколо лише ілюзією сили.
Як молитися посеред «вогню» страждань та війни? У новій катехез на Радіо Марія отець Микола Бєлічев розкриває глибину молитви Азарії з книги пророка Даниїла. Це роздуми про те, як благословляти Бога у найважчі часи, долати спокусу нарікання та брати відповідальність за свій народ перед Господом.
У катехезі на хвилях Радіо Марія бібліст отець Володимир Кусьнєж пояснює, як постать Діви Марії представлена у Святому Писанні та чому іноді для кращого розуміння біблійного контексту дослідники звертаються до апокрифічних текстів. Священник також розглядає питання «братів і сестер Ісуса», згаданих у Євангелії, та показує, як це місце тлумачать різні християнські традиції.
Догматична конституція II Ватиканського Собору про Церкву «Lumen Gentium» говорить про Церкву у сучасному світі як про світло, що виражається у чеснотах і проявах Католицької Церкви, святої і єдиної та вказує на знак присутності Бога. Міхал Бранкевич, духівний отець дієцезіальної місійної семінарії «Redemptoris Mater» запрошує познайомитись із іншими релігіями світу задля розуміння спільності із християнством.
Чи я покірний, як Христос? Виховування у собі чесноти покори, що є протилежністю гордині, не дозволить живій вірі впасти у гріх. Богослов і публіцист, викладач Інституту релігійних наук Святого Томи Аквінського, монах-домініцканець о. Петро Балог виголошує катехизу, в якій зауважує на активному завданні для нас, як християн, - лікувати гординю через навернення власної уваги від себе до Бога.