В катехезі з отцем Петром Балогом говоримо про Халкідонський собор 451 р. і розбираємо визначення віри Халкідонського собору, саме в христологічній частині
Халкідо́нський собо́р — четвертий Вселенський собор, скликаний за проханням римського імператора Маркіана та за згоди папи Лева I в Халкідоні (сучасний Кадикой, район Стамбула) у 451 році, з приводу єресі Євтихія — монофізитства. Євтихій навчав, що у Христі лише одна природа — божественна, а не подвійна (божественна та людська) і таким чином на хресті страждав не богочоловік, а сам Бог.
Отже, текст визначення віри Халкідонського собору, саме в христологічній частині, звучить так:
"Йдучи за святими отцями, ми всі однодумно вчимо сповідувати єдинородного і одного, і того Самого Сина, Господа нашого Ісуса Христа, досконалого в Божестві та досконалого в людинності; істинного Бога та істинну людину, котра складається з розумної душі та тіла, Єдиносущного Отцю щодо Божества і Єдиносущного нам, щодо людинності, у всьому подібного нам, крім гріха; перед віками народженого з Отця щодо Божества, в останніх же часах народженого ради нас і ради нашого спасіння з Марії Діви Богородиці щодо людинності; одного й того Самого Христа Господа - Сина Єдинородного ми повинні визнавати в двох природах: без змішання, без зміни, без поділу, без розз'єднання. Ніколи не була знищена єдністю різниця між природами, але були збережені характерні особливості обох природ, які зійшлися в одній особі та в одній іпостасі. Не можна ділити чи роз'єднувати Його на дві особи, тому що є один і той самий Єдиний Христос - Єдинородний Син, Бог Слово і Господь Ісус Христос згідно з тим, що колись пророки про Нього говорили і Сам Ісус Христос нас повчив і символ отців нам передав".
Цей текст став синтезом цілої Христології.
"Кожен християнин є маленьким механізмом у великій справі Божого Царства, і його індивідуальна дія є незамінною", - брат-капуцин Збігнєв Савчук (м. Красилів).
"Часто ми стаємо заручниками ілюзії. Пекло - це остаточний стан відділення від Божої любові та життя", - отець Григорій Рогацький (згромадження Воплоченого Слова, УГКЦ, м. Івано-Франківськ).
Розпочинаємо цикл катехиз разом з о.Віталієм Храбатиним, референтом Пасторально-міграційного відділу Патріаршої курії УГКЦ, про особистостей Великої Британії, які своєю діяльністю у світі прославили Господа і були відзначені Церквою. У цьому ефірі познайомимось із англійським кардиналом, поетом та теологом Джоном Генрі Ньюменом, який вже 1-го листопада цього року має бути проголошеним 39-им Вчителем Вселенської Церкви.
У ранковій катехезі на хвилях Радіо Марія отець Олександр Халаїм, директор Реабілітаційного центру святого Івана Павла ІІ у Шаровечці на Хмельниччині, роздумував над темою довіри Богові у час невизначеності. Священник наголошує: Господь запрошує людину до внутрішньої мандрівки від страху до впевненості, від тривоги до миру. Через приклад праотця Авраама і слова святого Августина отець Олександр показує, що навіть у темряві Бог поруч, а Його мовчання — не байдужість, а запрошення до глибшої віри.
У денній катехезі монах Ордену Кармелітів, отець Віталій Козак, продовжив великий цикл програм «Антропологія святої Едити Штайн». Тема цієї зустрічі — «Внутрішня свобода і благодать», почуємо роздуми про покликання як дорогу до автентичності. Отець Віталій говорить про те, що кожна людина стає собою лише тоді, коли знаходить своє покликання і приймає його як Божий дар. Адже кожна душа має своє унікальне завдання від Бога — ту стежку, на якій розкривається справжня свобода і радість.