В катехезі з отцем Петром Балогом говоримо про Халкідонський собор 451 р. і розбираємо визначення віри Халкідонського собору, саме в христологічній частині
Халкідо́нський собо́р — четвертий Вселенський собор, скликаний за проханням римського імператора Маркіана та за згоди папи Лева I в Халкідоні (сучасний Кадикой, район Стамбула) у 451 році, з приводу єресі Євтихія — монофізитства. Євтихій навчав, що у Христі лише одна природа — божественна, а не подвійна (божественна та людська) і таким чином на хресті страждав не богочоловік, а сам Бог.
Отже, текст визначення віри Халкідонського собору, саме в христологічній частині, звучить так:
"Йдучи за святими отцями, ми всі однодумно вчимо сповідувати єдинородного і одного, і того Самого Сина, Господа нашого Ісуса Христа, досконалого в Божестві та досконалого в людинності; істинного Бога та істинну людину, котра складається з розумної душі та тіла, Єдиносущного Отцю щодо Божества і Єдиносущного нам, щодо людинності, у всьому подібного нам, крім гріха; перед віками народженого з Отця щодо Божества, в останніх же часах народженого ради нас і ради нашого спасіння з Марії Діви Богородиці щодо людинності; одного й того Самого Христа Господа - Сина Єдинородного ми повинні визнавати в двох природах: без змішання, без зміни, без поділу, без розз'єднання. Ніколи не була знищена єдністю різниця між природами, але були збережені характерні особливості обох природ, які зійшлися в одній особі та в одній іпостасі. Не можна ділити чи роз'єднувати Його на дві особи, тому що є один і той самий Єдиний Христос - Єдинородний Син, Бог Слово і Господь Ісус Христос згідно з тим, що колись пророки про Нього говорили і Сам Ісус Христос нас повчив і символ отців нам передав".
Цей текст став синтезом цілої Христології.
Чи є гріх, який Бог не може простити? Як допомогти близьким, які роками не сповідалися, та чому віра не є лише «особистою справою»? У катехезі на Радіо Марія єпископ Ян Собіло розкриває значення Божого милосердя як єдиного дієвого способу зцілення духовних ран та закликає кожного стати «носіями» для тих, хто духовно паралізований.
У цій програмі ви дізнаєтеся, що насправді означають слова Христа про Хліб життя, та як вони пов’язані з Пасхою, пустелею і досвідом віри. "Це запрошення відкрити глибший сенс Євангелія і зрозуміти, чому ми шукаємо Бога — з потреби чи з прагнення до справжнього життя", - отець Гжегож Вавжиняк, настоятель парафії святого Івана Павла II м. Рівне. Серія катехиз "До джерел нашої віри у Святій землі".
"Для віруючої людини смирення зростає саме з цього усвідомлення: без Бога я нічого не можу. Але це не принижує, навпаки — допомагає тверезо оцінювати себе, без переоцінювання власних можливостей, але й без їх применшення", - отець-кармеліт Санктуарію Матері Божої Бердичівської Рафал Мишковський.
У цій катехизі запрошуємо до роздумів про те, хто такі є "блаженні миротворці", про яких у нагірній проповіді говорить Ісус. Разом з о. Григорієм Рассоленком, духівним наставником Вищої Духовної семінарії у м.Ворзелі Київсько-Житомирської дієцезії РКЦ, розберемося у значенні та походженні слова "мир" та задумаємося, хто може назвати себе "синами Божими".
У катехезі на Радіо Марія отець Матеуш Годик розкриває значення терміну «нова євангелізація» та пояснює, чому Пресвята Діва Марія є найкращим прикладом і заступницею для сучасних християн у справі проповідування віри.