В катехезі з отцем Петром Балогом говоримо про Халкідонський собор 451 р. і розбираємо визначення віри Халкідонського собору, саме в христологічній частині
Халкідо́нський собо́р — четвертий Вселенський собор, скликаний за проханням римського імператора Маркіана та за згоди папи Лева I в Халкідоні (сучасний Кадикой, район Стамбула) у 451 році, з приводу єресі Євтихія — монофізитства. Євтихій навчав, що у Христі лише одна природа — божественна, а не подвійна (божественна та людська) і таким чином на хресті страждав не богочоловік, а сам Бог.
Отже, текст визначення віри Халкідонського собору, саме в христологічній частині, звучить так:
"Йдучи за святими отцями, ми всі однодумно вчимо сповідувати єдинородного і одного, і того Самого Сина, Господа нашого Ісуса Христа, досконалого в Божестві та досконалого в людинності; істинного Бога та істинну людину, котра складається з розумної душі та тіла, Єдиносущного Отцю щодо Божества і Єдиносущного нам, щодо людинності, у всьому подібного нам, крім гріха; перед віками народженого з Отця щодо Божества, в останніх же часах народженого ради нас і ради нашого спасіння з Марії Діви Богородиці щодо людинності; одного й того Самого Христа Господа - Сина Єдинородного ми повинні визнавати в двох природах: без змішання, без зміни, без поділу, без розз'єднання. Ніколи не була знищена єдністю різниця між природами, але були збережені характерні особливості обох природ, які зійшлися в одній особі та в одній іпостасі. Не можна ділити чи роз'єднувати Його на дві особи, тому що є один і той самий Єдиний Христос - Єдинородний Син, Бог Слово і Господь Ісус Христос згідно з тим, що колись пророки про Нього говорили і Сам Ісус Христос нас повчив і символ отців нам передав".
Цей текст став синтезом цілої Христології.
У ранковій катехезі на Радіо Марія отець Олександр Кушта розкрив тему початкової повноти особистості невинної людини, спираючись на катехези святого Папи Івана Павла ІІ «Чоловіком і жінкою сотворив їх Господь». Священик пояснив, чому сором, цнотливість і сумління не є пережитками минулого, а залишаються фундаментальними елементами людської гідності сьогодні.
У новій катехезі з циклу «Антропологія святої Едити Штайн» кармеліт отець Віталій Козак роздумує про відповідальність перед історією та покликання кожного християнина не лише споглядати події, а й впливати на їхній хід. Священник наголошує: Бог діє у світі не поза людською свободою, а через неї, тож кожен наш вибір, жест і слово вплітає нитку у велике полотно історії.
Чи можна осуджувати інквізицію? Чи була це досконала і справедлива інституція? Чи вона була потрібна? До роздумів і пошуку відповідей щодо правдивого сповідування віри запрошує о. Домінік Яцков, настоятель парафії Святого Йосифа у м. Городок, Хмельницької обл.
Що є смерть для християнина? Про що говорить Символ нашої віри?
До пошани смерті, а також до побудови істинного християнського розуміння та ставлення до неї запрошує отець Марек Рудзь, настоятель парафій Пресвятої Трійці у смт Ставище, Успіння Пресвятої Діви Марії у смт Рокитне та Внебовзяття Пресвятої Діви Марії у місті Тетіїв.
Чи знаєте ви, хто такі пасіоністи і яке покликання цього ордену? А чи чули ви про святих, що виходять із нього? Сьогодні ми зануримося у захопливу історію ордену пасіоністів і дізнаємося більше про його засновника — святого Павла від Хреста. Цього року минає вже 250 років з дня його смерті, і ми маємо унікальну нагоду пригадати його життя та духовну спадщину. Про все це та ще багато цікавого розповість катехеза отця Вадима Варфоломеєва, який служить у селі Смотрич Кам’янець-Подільської дієцезії.