В катехезі з отцем Петром Балогом говоримо про Халкідонський собор 451 р. і розбираємо визначення віри Халкідонського собору, саме в христологічній частині
Халкідо́нський собо́р — четвертий Вселенський собор, скликаний за проханням римського імператора Маркіана та за згоди папи Лева I в Халкідоні (сучасний Кадикой, район Стамбула) у 451 році, з приводу єресі Євтихія — монофізитства. Євтихій навчав, що у Христі лише одна природа — божественна, а не подвійна (божественна та людська) і таким чином на хресті страждав не богочоловік, а сам Бог.
Отже, текст визначення віри Халкідонського собору, саме в христологічній частині, звучить так:
"Йдучи за святими отцями, ми всі однодумно вчимо сповідувати єдинородного і одного, і того Самого Сина, Господа нашого Ісуса Христа, досконалого в Божестві та досконалого в людинності; істинного Бога та істинну людину, котра складається з розумної душі та тіла, Єдиносущного Отцю щодо Божества і Єдиносущного нам, щодо людинності, у всьому подібного нам, крім гріха; перед віками народженого з Отця щодо Божества, в останніх же часах народженого ради нас і ради нашого спасіння з Марії Діви Богородиці щодо людинності; одного й того Самого Христа Господа - Сина Єдинородного ми повинні визнавати в двох природах: без змішання, без зміни, без поділу, без розз'єднання. Ніколи не була знищена єдністю різниця між природами, але були збережені характерні особливості обох природ, які зійшлися в одній особі та в одній іпостасі. Не можна ділити чи роз'єднувати Його на дві особи, тому що є один і той самий Єдиний Христос - Єдинородний Син, Бог Слово і Господь Ісус Христос згідно з тим, що колись пророки про Нього говорили і Сам Ісус Христос нас повчив і символ отців нам передав".
Цей текст став синтезом цілої Христології.
Кожен з нас є грішником. Усвідомлення цієї правди дозволяє відкритись на Боже Милосердя і прощення. Отець Матеуш Годек, настоятель парафії Архангела Михаїла у м.Павлоград, директор катехитичної школи Харківсько-Запорізької дієцезії заохочує звертатися про допомогу до Тої, Яка була вбережена Богом від гріха та заступається за нас, випрошуючи благодаті у Господа для боротьби з гріхом, щоб кожен міг осягнути Небо як Вона.
У межах великого циклу катехез святого Івана Павла ІІ про тіло отець Олександр Кушта роздумує над біблійним баченням людини та подружньої любові. Священник наголошує, що людське тіло відкриває особистість і покликане бути свідком дару любові, а не рабом інстинктів.
На хвилях Радіо Марія ординарій Одесько-Сімферопольської дієцезії владика Станіслав Широкорадюк говорить про головні уроки війни — від сили молитви до ціни свободи. У катехезі прозвучали чесні роздуми про віру в окопах, єдність українців і духовні виклики, які стоять перед нами сьогодні.
Війна — це не лише лінія фронту, а й глибока трансформація людського духу. У четверту річницю повномасштабного вторгнення єпископ Харківсько-Запорізької дієцезії Павло Гончарук у ефірі Радіо Марія роздумує над тим, як страждання навчили нас бачити справжнє світло. Чому стосунок із Богом є нашим єдиним стабільним «живленням» і як нам готуватися до зустрічі тих, хто повернеться з фронту? Читайте про духовні висновки та практичні поради для кожного українця.
Як вимірює нас світ і як бачить нас Господь Бог? Мудрість завжди вміє любити, а справжня любов завжди мудра. Біблія показує дорогу до мудрості, і цією дорогою є молитва. Щоденно просити про дар Божої мудрості для пізнання Божої волі та виконання її у співпраці з Господом, Який завжди більший за людину і праведний, — до цього запрошує отець Кшиштоф Бузіковський зі Згромадження Місіонерів Облатів Непорочної Діви Марії.