Хто такі вбогі духом? На кого я покладаюсь у житті?

«Блаженні вбогі духом, бо їхнє Царство Небесне» (Мт 5:3).
Ісус запрошує вбогих радіти, адже Його Царство вже є серед нас – тут і тепер. Ознакою спасіння у Старому Завіті є радість. Якщо вбогий бажає, щоб Ісус підтримував і захищав його, він має покладати надію на Бога.

Євангеліст Лука у притчі про Лазаря показує вбогим духом саме Лазаря, який після смерті опиняється на лоні Авраама – це добра ознака. Натомість багач, який також був євреєм, іде до пекла. Вбогість духа не обмежується матеріальним значенням – йдеться насамперед про внутрішню поставу людини та смирення перед Богом.

Ілюзія забезпеченості через багатство може не дозволити побачити Бога і стати на дорогу спасіння. Той, хто цілковито покладається на Божу любов і милосердя за будь-яких обставин, є вбогим духом – а отже, здатним увійти до Царства Небесного.