Літургійний рік починається не 1 січня і не завжди триває 365 днів. Ділиться на важливі періоди в календарі, завдяки яким ми можемо єднатися, будуючи одну живу церкву, одне Христове тіло. "Бо як тіло одне, але має членів багато, усі ж члени тіла, хоч їх багато, то тіло одне, так і Христос. Бо ми всі одним Духом охрищені в тіло одне, чи то юдеї, чи геллени, чи раби, чи то вільні, і всі ми напоєні Духом одним." (1-е до Коринтян 12:12-13)
Кожна церковна традиція має свій календар. У Римо-Католицькій Церкві календар не є догмою віри, але є знаряддям у переживанні істинної віри. Маємо два основних свята в літургійному році: Різдво Христове і Пасха Господня. Важливими також є періоди між цими святами, а саме час, що триває на підготовку до свят. Період Адвенту, що в перекладі з латинської означає "прихід", відноситься до приготування зустрічі Різдва Христового. Цей період починається за чотири тижні до свята Різдва, і кожен тиждень має свою певну тематику, відтворену в недільних Євангельських читаннях Писання на богослужінні Церкви. Пасхальний період, натомість, триває 50 днів і завершується Урочистістю Зішестя Святого Духа. Саме ж свято Пасхи відзначається в триденні: від літургії Вечері Господньої в четвер до Воскресіння Господнього, яке починаємо святкувати за єврейською традицією в суботу ввечері. Також за літургійним календарем маємо звичайний період, що триває 33-34 тижня, що починається від Різдва Христового. Залежно від періоду, церква зазначає певний колір одягу священників. Для мирян же важливо пам'ятати, що кожен прихід до церкви є зустріччю з Ісусом, тому завжди маємо пильнувати свій зовнішній вигляд, щоб гідно переживати цей святковий час, даний єдиним Отцем нашим.
У катехизі с. Наталія Гальцова розповідає про Ісуса Христа, єдиного Відкупителя світу від зла, чиї страждання були передбачені далеко до Його приходу на світ. "Ми звинувачуємо євреїв за те, що не повірили в Ісуса Христа. А чи ми самі завжди радо слухаємо правду, приймаємо її і готові змінити своє життя, щоб жити в її світлі?" - запитує авторка програми.
Отець Олексій Самсонов розповідає про "Правила бою" за якими живуть військові та які допомагають зрозуміти військовослужбовців після повернення з фронту. Війна залишає глибокий слід у свідомості. Люди, які повертаються з бойових дій, живуть за своїми правилами — правилами виживання. Їхня поведінка може здаватися незрозумілою, але саме ці внутрішні установки допомогли їм залишитися живими. Щоб підтримати військового, важливо знати ці правила і ставитися до них з розумінням.
Про четверту Божу заповідь "Шануй твого батька та матір твою" в Листі до сімей Івана Павла ІІ розповідає настоятель парафії Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії в с.
Писарівка Хмельницької області - отець Роман
Казьмерчак. Також почуєте свідчення від батька 14 дітей, пана Володимира Блажеєва.
Слово "чудо" доволі популярне. Але що воно означає для християн і для чого нам потрібні чудеса? Чи зріла віра може бути пов'язана з чудесами? На ці та інші питання відповідає в катехизі о. Андрій Пальчик, настоятель громади Матері Божої Чудотворного медальйона, м. Мерефа Харківської області.
Це підсумкова катехиза отця Віталія Козака із циклу "Молитва - історія дружби". Цикл передбачав ділення досвідом духовності, зокрема молитви святої Терези з Авіли. У цій серії священник робить синтез понад двадцяти програм. Катехит ще раз пригадує слухачам слова Терези: "Ставте Ісуса перед собою, розмовляйте з Ним як з другом. Бог говорить в тиші".