Маємо змогу відкрити глибокий зміст місії, до якої закликає Ісус Христос, - нести світові мир, надію та силу Божого слова. Катехеза розповідає про послання 72 учнів і про те, як справжня місія народжується з убогості, довіри й простоти. Через приклад отця Гжегожа Вавжиняка побачимо, що служіння Богові можливе всюди - від Африки до України - коли серце відкрите для Божої благодаті.
Отець Гжегож Вавжиняк відкрив своє покликання під час Місійного тижня, коли до його парафії приїжджали місіонери. Їхні розповіді та фотографії пробудили в ньому бажання служити Богові серед народів. Бог подарував йому велику благодать формації у семінарії місіонерів-облатів. Його служіння охопило різні частини світу - Африку, Близький Схід та Україну.
Особливим досвідом для нього стала місія, здійснена «по двох і без нічого» - без грошей, без багажу, без опори на людські засоби. Зокрема, під час служіння в Омані отець пережив справжню довіру до Божого Провидіння. Він називає цей досвід «великим скарбом і благодаттю», адже саме в убогості він найглибше відчув силу Євангелія.
Катехеза повертає нас до самих витоків віри, до першої місії, яку здійснив Ісус Христос, посилаючи своїх учнів у світ. Місія Церкви є відповіддю Бога на несправедливість, насильство та війну - це заклик нести світло Євангелія туди, де панує темрява.
Першим завданням Церкви є проголошення Доброї Новини. Ісус вирушає до Єрусалима, щоб віддати своє життя за спасіння світу, прощаючи гріхи і перемагаючи смерть, гріх та диявола через воскресіння.
Основна увага катехези зосереджена на уривку з Євангелія від Луки (10 глава), де Ісус призначає сімдесят двох (у деяких перекладах — сімдесят) учнів і посилає їх по двоє в кожне місто, куди Сам мав прийти. Це послання має глибокий символічний зміст: воно вказує, що Добра Новина призначена для всіх народів без винятку. Християнин покликаний відмовитися від націоналізму, замкненості чи будь-яких форм поділу, щоб нести мир і любов усім людям.
Настанови Ісуса для місіонерів
1. Моліться: «Жнива великі, а робітників мало». Перше завдання місії — просити Господа, щоб послав робітників на Свої жнива.
2. Ідіть: Христос закликає: «Ідіть! Я посилаю вас, як ягнят між вовків». Місіонер має покладатися не на власні сили, а на силу Христа.
3. Вбогість: Учні йдуть без торби, без калитки, без сандалів. Ця вбогість не є перешкодою, а радше умовою для досвіду Божої дії - щоб було видно, що місію веде не людина, а Бог.
4. По двох: Ісус посилає учнів парами, щоб вони підтримували один одного. Там, де двоє дивляться одне на одного з вірою, присутній сам Господь.
5. Проголошення миру: Учні мають вітати кожен дім словами: «Мир домові цьому». Християни покликані приносити мир особливо в час війни - не нарікати, не шукати винних, а нести надію.
6. Простота і мудрість: Місіонери мають бути «простими, як голуби, і розсудливими, як змії» - невинними перед Богом і розважливими серед людей.
7. Оздоровлення і Царство Боже: Їхня місія — зцілювати хворих і проголошувати: «Наблизилося до вас Царство Боже». Це слово має силу зцілювати сучасні «хвороби» — самотність, відкинення, втрату сенсу життя.
У циклі «Антропологія святої Едити Штайн» монах-кармеліт отець Віталій Козак говорить про Христа як повноту чоловічості — не солодку і безконфліктну, а напружену, правдиву й жертовну. Це розмова про чоловіка, який не тікає від болю, а входить у нього, бо саме там народжується зрілість.
Отець Валентин Матушевський аналізує Євангеліє від Йоана, розкриваючи постать Йоана Хрестителя як істинного свідка Світла.
Отець Міхал Бранкевич говорить про царське служіння та містичне тіло Христа.
Про 6 головних істин віри розповідає головний редактор журналу "Слово між нами", вікарій парафії Непорочного Серця Пресвятої Діви Марії (м. Хмельницький), отець Микола Бєлічев.
На хвилях «Радіо Марія» отець Тарас Фітьо роздумує над тим, як досвід церковної молитви може і повинен увійти в повсякденне життя родини. Священник наголошує: сім’я не є глядачем у храмі, а живою частиною Літургії, що вчиться молитві через простоту і постійну присутність.