Маємо змогу відкрити глибокий зміст місії, до якої закликає Ісус Христос, - нести світові мир, надію та силу Божого слова. Катехеза розповідає про послання 72 учнів і про те, як справжня місія народжується з убогості, довіри й простоти. Через приклад отця Гжегожа Вавжиняка побачимо, що служіння Богові можливе всюди - від Африки до України - коли серце відкрите для Божої благодаті.
Отець Гжегож Вавжиняк відкрив своє покликання під час Місійного тижня, коли до його парафії приїжджали місіонери. Їхні розповіді та фотографії пробудили в ньому бажання служити Богові серед народів. Бог подарував йому велику благодать формації у семінарії місіонерів-облатів. Його служіння охопило різні частини світу - Африку, Близький Схід та Україну.
Особливим досвідом для нього стала місія, здійснена «по двох і без нічого» - без грошей, без багажу, без опори на людські засоби. Зокрема, під час служіння в Омані отець пережив справжню довіру до Божого Провидіння. Він називає цей досвід «великим скарбом і благодаттю», адже саме в убогості він найглибше відчув силу Євангелія.
Катехеза повертає нас до самих витоків віри, до першої місії, яку здійснив Ісус Христос, посилаючи своїх учнів у світ. Місія Церкви є відповіддю Бога на несправедливість, насильство та війну - це заклик нести світло Євангелія туди, де панує темрява.
Першим завданням Церкви є проголошення Доброї Новини. Ісус вирушає до Єрусалима, щоб віддати своє життя за спасіння світу, прощаючи гріхи і перемагаючи смерть, гріх та диявола через воскресіння.
Основна увага катехези зосереджена на уривку з Євангелія від Луки (10 глава), де Ісус призначає сімдесят двох (у деяких перекладах — сімдесят) учнів і посилає їх по двоє в кожне місто, куди Сам мав прийти. Це послання має глибокий символічний зміст: воно вказує, що Добра Новина призначена для всіх народів без винятку. Християнин покликаний відмовитися від націоналізму, замкненості чи будь-яких форм поділу, щоб нести мир і любов усім людям.
Настанови Ісуса для місіонерів
1. Моліться: «Жнива великі, а робітників мало». Перше завдання місії — просити Господа, щоб послав робітників на Свої жнива.
2. Ідіть: Христос закликає: «Ідіть! Я посилаю вас, як ягнят між вовків». Місіонер має покладатися не на власні сили, а на силу Христа.
3. Вбогість: Учні йдуть без торби, без калитки, без сандалів. Ця вбогість не є перешкодою, а радше умовою для досвіду Божої дії - щоб було видно, що місію веде не людина, а Бог.
4. По двох: Ісус посилає учнів парами, щоб вони підтримували один одного. Там, де двоє дивляться одне на одного з вірою, присутній сам Господь.
5. Проголошення миру: Учні мають вітати кожен дім словами: «Мир домові цьому». Християни покликані приносити мир особливо в час війни - не нарікати, не шукати винних, а нести надію.
6. Простота і мудрість: Місіонери мають бути «простими, як голуби, і розсудливими, як змії» - невинними перед Богом і розважливими серед людей.
7. Оздоровлення і Царство Боже: Їхня місія — зцілювати хворих і проголошувати: «Наблизилося до вас Царство Боже». Це слово має силу зцілювати сучасні «хвороби» — самотність, відкинення, втрату сенсу життя.
Чи може віра суперечити науці? Як Церква ставиться до наукового прогресу та дослідження світу? І чому святий Йоан Павло ІІ називав науку «пастирством розуму»? Про це — у катехезі отця Андрія Пальчика, настоятеля парафії Чудотворного Медальйону з Мерефи на Харківщині.
Чому страх є джерелом насильства - над іншими й над собою - та вбиває любов? Які є ознаки того, що жива зустріч з Ісусом Христом справді відбулася? Монах-єзуїт о. Михайло Станчишин, духівник спільнот багатодітних матерів в Україні, співзасновник і викладач Школи духовного супроводу "Єлеазар" у м.Брюховичі, розкриває тему страху в нашому житті та ділиться порадами, як його подолати.
Продовжуємо гортати сторінки історії християнизації світської культури разом із о.Олегом Жаруком, ректором Інституту богословських наук Непорочної Діви Марії у м.Городок Хмельницької обл. Розглянемо, як і коли Церква стає місійною та зазнає розвитку при імператорі Костянтині.
Отець Міхал Бранкевич проводить детальний аналіз герменевтики Святого Духа, пояснюючи, як Дух вдихає життя в Церкву і впливає на спасіння.
Отець Міхал розглядає місію Святого Духа і Церкви в контексті останніх часів. Священник підкреслює значення П'ятидесятниці як духовної Пасхи.