Молитва звільняє від прив'язанності до земних турбот, - отець Ілля Мамчак

"Ми продовжуємо тему молитви. Зупинимося над деякими висловами Святих отців. Що таке молитва та що має бути ліком для людини?

Матеріальний світ доволі зрозумілий для людини і вона орієнтується в ньому добре. Але коли мова йде про мислений світ в якому людина може осмислювати та осягати Божественні речі. Святий Макарій Великий пише, що лукавий зодягнув людину пеленами темряви. Уе як царя коли одягають в шати - так диявол зодягнув людину в порфиру темряви. Мислення та розум став оскверненним. Все тіло постраждало від немочі гріха.

Людина відступивши від Бога підпала всією своєю природою під владу гріха. Ап Павло в Колосян 3:9 пише, що є стара людина, яка має стати новою людиною - досконалою. Стара людина гріховна, а нова має певну свободу від гріха. 
Досконалій людині відповідають усі частини тіла, але лукавий осквернив і душу і тіло так, що особа бачить та чує лукавого, ноги поспішають на злочини, а серце постійно думає про лукаве.

Коли ми подивимося на злочини війни, коли агресор з людьми чинить не по людськи то виявляється що коли гріх керує людиною то вона лукавство чинить так, наче гріх є частиною її життя. Коли чоловік став непокірним Божому закону то його уявлення про світ викривилося.

Досконалою людину може зробити тільки Господь. Він може звільнити від гріха.Св Макарій пише, що і в сонця та вітру є своя природа та тіло, але ніхто не зможе відділити від сонця вітру подібно якому гріх долучився до нашої душі. 

Від віяння вітру гріха нас може звільнити тільки Господь. Інколи людина відчуває дію гріха та хоче поєднатися з Господом, але залишається на рівні бажання. 
Зло в деталях намагається долучитися до нашого життя через: слух, зір, волю...Але тільки Господь прийшов звільнити нас від гріха. Виявляється, що нам потрібно шукати спасіння постійно, адже гріх забирає наші сили.

Молитва дає нам Божественне світло. А просвічує тільки єдиний Господь.

Щоб увійти в вузькі ворота молитви нам необхідно залишити усі клопоти. 

"Найкраще себе знає той, хто себе вважає за ніщо", - Іван Золотоустий.