Навернення блаженного Бартоло Лонго. Історія церкви Пресвятої Богородиці святої Вервиці в Помпеях

Духовний шлях та навернення Бартоло

Окультний період: Під час навчання на юридичному факультеті в Неаполі Бартоло потрапив під вплив антиклерикальних ідеологій та занурився в спіритизм. Згодом він став сатанинським «священником».

Криза та порятунок: Окультні практики довели його до глибокої депресії, виснаження та галюцинацій. Завдяки підтримці друга Вінченцо Пепе та священика-домініканця Альберто Радкевича Бартоло пережив глибоке навернення й вийшов із секти.

Обітниця та покликання: Перебуваючи у важкому стані через минулі гріхи, він почув у серці голос: "Якщо шукаєш спасіння, поширюй Розарій!" Це стало головною місією його подальшого життя.

Історія створення Санктуарію в Помпеях

Прибуття в Помпеї (1872): Бартоло вирушив до долині Помпеї для управління майном графині Маріанни де Фуско (з якою згодом уклав цнотливий шлюб для спільної місійної праці). Регіон перебував у бідності та духовному занепаді.

У 1875 році Бартоло привіз до Помпей стару, пошкоджену ікону Матері Божої Розарію (Вервиці) від черниці Кончетти де Лата. Ікону відреставрували та встановили в місцевій церкві.

Будівництво базиліки (1876–1891): Навколо ікони почали відбуватися численні чудеса та зцілення. З усієї Італії почали надходити пожертви, що дозволило збудувати величну Базиліку Пресвятої Богородиці святої Вервиці.

Соціальна діяльність: Довкола святині Бартоло Лонго заснував притулки для дітей ув'язнених, сиріт, друкарню, лікарню та інші благодійні інституції.

Значення та спадщина

Помпейська дев'ятниця: Бартоло Лонго уклав та розповсюдив Помпейську помпезну новену (54-денну молитву на вервиці), яка стала відомою у всьому світі як «невідмовна дев'ятниця».