"Не відпускайте Розарій з рук та єднайтеся з Богом у безнадії", - брат Збігнєв Савчук

Псалом 126. (125) Поворот з неволі 1-3; молитва за народ 4-6

1 Висхідна пісня. Коли Господь повернув сіонських бранців,немов би сон ми бачили, так було з нами.
2 Тоді уста наші сповнилися сміху, і радости - язик наш. Тоді проміж народами загомоніли: «Велике діло вчинив Господь над ними!»
3 Велике діло вчинив Господь над нами, - ми раділи.
4 Поверни, о Господи, наших бранців, немов потоки на спраглу землю.
5 Хто сіє у сльозах, з радістю буде жати.
6 Іде з плачем, іде, несучи мірку зерна. Повертається додому радий, несучи снопи з собою. (Переклад Хоменка)

Ми проживаємо в ситуації схожій на описане в псалмі 126:1-2: "Коли Господь повернув сіонських бранців, немов би сон ми бачили, так було з нами. Тоді уста наші сповнилися сміху, і радости - язик наш. Тоді проміж народами загомоніли: «Велике діло вчинив Господь над ними!". 

Тут псалмосвівець говорить про надію, яку переживав народ Божий. Усвідомлюючи, що є надія людина вже зосереджується на Божому сяйві, яким Він наповняє і мене. Дуже схожі за значенням слова "сяяти" та "сіяти", що так влучно відображають діяльність та сутність Отця", - брат Збігнєв Савчук з ордену братів менших капуцинів, м. Красилів.

Слухати інші програми:

• Отець Доліндо Руотоло
• Життя святого отця Піо
• Ти все переможеш!
• Очищення свого життя
• Сенс монашого життя