"Якщо впустити образу в душу і дозволити їй там влаштуватися, вона стане основним відчуттям, що не дозволяє розвиватися іншим почуттям. Вона ж і почне знищувати всі найблагородніші пориви людини, необхідні для особистісного зростання", - говорить душпастир парафії Святого Йосифа (м. Дніпро), брат-капуцин Юрій Зелінський. Серія катехиз про дари сили.
ЯК ПОДОЛАТИ ОБРАЗУ?
Образа — це зневажливе висловлювання, негарний вчинок і т. ін., що спрямовані проти кого-небудь і викликають у нього почуття гіркоти, душевного болю. «Образа завдає болю», на який дорослий або дитина, мають свою особливу реакцію. Часто-густо образи можуть спричинити вибухи гніву, а, зачаївшись, — обмірковану помсту. Гіркота образи заважає розсудливо мислити та не дає змоги вибачити кривднику.
ОБРАЗА - це дитяча реакція, за якою найчастіше стоїть пригнічена агресія на кривдника, але не тільки це. Звідки вона береться? Дитячий досвід: багато наших образ родом з дитинства. Якщо дитина часто стикалася з несправедливістю або зневагою, у дорослому віці вона може бути більш схильна до образ.
ОБРАЗА - це сильне почуття гніву та неприязні до людини, яка, на вашу думку, погано з вами обійшлася, особливо якщо ця образа триває довгий час. Одна з основних причин виникнення образи – це відчуття відкинутості чи неповаги. Коли нам здається, що наша присутність або думка не цінуються чи ігноруються, це може спричинити почуття образи. Тут ключове слово «здається», оскільки не в кожному випадку ці відчуття виправдані.
ОБРАЗА – це певний емоційний стан, який виникає у тих випадках, коли наші очікування не справджуються. Це стан, коли ми хочемо від людини чи, наприклад, держави, чи Церкви чогось незвичайного, а отримуємо щось інше. Саме у цей момент виникає такий емоційний стан, як образа. У чому коріння образи?
Немає єдиної причини образи, але більшість випадків пов'язані з глибинним почуттям того, що з вами погано або несправедливо поводяться. Переживання фрустрації та розчарування є нормальною частиною життя. Коли почуття дуже пригнічують, вони можуть спричинити образу. Як образа впливає на людину?
ОБРАЗА – деструктивне відчуття, що заважає розвитку особистості. Якщо впустити образу до себе в душу і дозволити їй там влаштуватися, вона стане основним відчуттям, що не дозволяє розвиватися іншим почуттям. Вона ж і почне знищувати всі найблагородніші пориви людини, необхідні для особистісного зростання.
Основні причини уразливості: страх відкидання чи втрати любові, складнощі у комунікації та встановленні кордонів, негативне виховання чи оточення, стрес та емоційна перенапруга.
У двадцятій катехезі циклу «Людина на межі між Богом і безоднею» о. Віталій Козак розмірковує над темою «Любов сильніша, ніж страх», запрошуючи слухачів шукати внутрішню свободу та вчитися мислити самостійно, а не лише під впливом інформаційного шуму. Священник наголошує, що саме внутрішня свобода стає тим простором, де людина може по-справжньому зустрітися з Богом.
Чи задумувалися ви, чому Євхаристію називають вершиною життя Церкви та кожного віруючого? У першій частині циклу катехез брат-капуцин Леонід Міхалець розкриває глибоку символіку початку святої Меси. Від урочистої процесії до молитви каяття — дізнайтеся, як вступні обряди готують наше серце до зустрічі з Живим Богом та чому кожен жест священника має особливе значення для нашого спасіння.
Магістр теології Юлія Берт презентує нові видання видавництва “Видавництво Святого Павла”: книга Аркадіуша Лодзевського “Божий порадник співпраці з волею Бога”, яка пропонує практичні поради для духовного зростання та довіри Господу; інтерактивне “Євангеліє друзів Ісуса” для дітей та “Молитви святої Фаустини Ковальської”.
“Я мушу бути сильним”, “Без мене все розвалиться” - такі і подібні думки можуть час від часу з’являтися в людини, яка переживає величезну втому, але не може позбутися “синдрому рятівника”. “Є багато хрестів, які ми самі на себе накладаємо, - говорить військовий капелан о.Олександр Халаїм. - Сам Ісус Христос не завжди був доступний 24/7… Людина має відпочивати”.
«Так Бог забажав приходити в наше життя через посередників», — с. Юлія Заводовська зі Згромадження Сестер від Ангелів у м. Вінниці пригадує історію, в якій службова поїздка перетворилася на паломництво. Акцентуючи увагу на тому, що ми спасаємося разом — як одна Церква і спільнота, — сестра зауважує, що важливо прагнути бачити й шукати Бога на своєму життєвому шляху.