"Якщо впустити образу в душу і дозволити їй там влаштуватися, вона стане основним відчуттям, що не дозволяє розвиватися іншим почуттям. Вона ж і почне знищувати всі найблагородніші пориви людини, необхідні для особистісного зростання", - говорить душпастир парафії Святого Йосифа (м. Дніпро), брат-капуцин Юрій Зелінський. Серія катехиз про дари сили.
ЯК ПОДОЛАТИ ОБРАЗУ?
Образа — це зневажливе висловлювання, негарний вчинок і т. ін., що спрямовані проти кого-небудь і викликають у нього почуття гіркоти, душевного болю. «Образа завдає болю», на який дорослий або дитина, мають свою особливу реакцію. Часто-густо образи можуть спричинити вибухи гніву, а, зачаївшись, — обмірковану помсту. Гіркота образи заважає розсудливо мислити та не дає змоги вибачити кривднику.
ОБРАЗА - це дитяча реакція, за якою найчастіше стоїть пригнічена агресія на кривдника, але не тільки це. Звідки вона береться? Дитячий досвід: багато наших образ родом з дитинства. Якщо дитина часто стикалася з несправедливістю або зневагою, у дорослому віці вона може бути більш схильна до образ.
ОБРАЗА - це сильне почуття гніву та неприязні до людини, яка, на вашу думку, погано з вами обійшлася, особливо якщо ця образа триває довгий час. Одна з основних причин виникнення образи – це відчуття відкинутості чи неповаги. Коли нам здається, що наша присутність або думка не цінуються чи ігноруються, це може спричинити почуття образи. Тут ключове слово «здається», оскільки не в кожному випадку ці відчуття виправдані.
ОБРАЗА – це певний емоційний стан, який виникає у тих випадках, коли наші очікування не справджуються. Це стан, коли ми хочемо від людини чи, наприклад, держави, чи Церкви чогось незвичайного, а отримуємо щось інше. Саме у цей момент виникає такий емоційний стан, як образа. У чому коріння образи?
Немає єдиної причини образи, але більшість випадків пов'язані з глибинним почуттям того, що з вами погано або несправедливо поводяться. Переживання фрустрації та розчарування є нормальною частиною життя. Коли почуття дуже пригнічують, вони можуть спричинити образу. Як образа впливає на людину?
ОБРАЗА – деструктивне відчуття, що заважає розвитку особистості. Якщо впустити образу до себе в душу і дозволити їй там влаштуватися, вона стане основним відчуттям, що не дозволяє розвиватися іншим почуттям. Вона ж і почне знищувати всі найблагородніші пориви людини, необхідні для особистісного зростання.
Основні причини уразливості: страх відкидання чи втрати любові, складнощі у комунікації та встановленні кордонів, негативне виховання чи оточення, стрес та емоційна перенапруга.
Запрошуємо вас до прослуховування катехези з циклу про вісім блаженств. Разом із духовним отцем Вищої духовної семінарії у Ворзелі Григорієм Расолленком ми зануримося в роздуми над словами Христа: «Блаженні ті, хто плаче, бо вони будуть потішені».
Чи кожен смуток є корисним? Чому святі плакали через дрібниці, які нам здаються неважливими? І як відрізнити «світський смуток», що веде до смерті, від «Божого смутку», що дарує життя? Дізнайтеся, як перетворити свій біль на зустріч із Богом.
Мандруємо роздумами про те, як Ангели супроводжують нас у Різдвяному періоді разом із с.Юлією Заводовською зі Згромадження Сестер від Ангелів у м.Вінниця.
У ранковій катехезі на хвилях Радіо Марія монах-францисканець отець Андрій Немченко роздумує над силою материнської молитви, яка здатна рятувати від смерті, повертати до життя й випрошувати неймовірні благодаті. Священник ділиться живими свідченнями молитви матерів за синів на війні та за хворих дітей, не оминаючи й теми кризи, яку може переживати навіть ця свята молитва.
Про Святого Франциска і святкування Різдва в Греччо виголосив катехизу брат-капуцин о.Віктор Дешук, вікарій парафії Марії Матері Церкви у м.Києві. Священник наголошує: історія, що колись трапилась зі святим у маленькому містечку Італії, сьогодні дає нам чудову можливість "оживити" події і обставини народження Ісуса Христа.
На хвилях Радіо Марія прозвучала катехеза з отцем Віталієм Козаком, присвячена темі «Жіноча душа у світлі антропології святої Едити Штайн». Це роздуми не про те, що жінка має робити, а про те, ким вона є у Божому задумі, про її здатність приймати життя, відчувати фальш і біль ще до того, як вони стають видимими.