"Якщо впустити образу в душу і дозволити їй там влаштуватися, вона стане основним відчуттям, що не дозволяє розвиватися іншим почуттям. Вона ж і почне знищувати всі найблагородніші пориви людини, необхідні для особистісного зростання", - говорить душпастир парафії Святого Йосифа (м. Дніпро), брат-капуцин Юрій Зелінський. Серія катехиз про дари сили.
ЯК ПОДОЛАТИ ОБРАЗУ?
Образа — це зневажливе висловлювання, негарний вчинок і т. ін., що спрямовані проти кого-небудь і викликають у нього почуття гіркоти, душевного болю. «Образа завдає болю», на який дорослий або дитина, мають свою особливу реакцію. Часто-густо образи можуть спричинити вибухи гніву, а, зачаївшись, — обмірковану помсту. Гіркота образи заважає розсудливо мислити та не дає змоги вибачити кривднику.
ОБРАЗА - це дитяча реакція, за якою найчастіше стоїть пригнічена агресія на кривдника, але не тільки це. Звідки вона береться? Дитячий досвід: багато наших образ родом з дитинства. Якщо дитина часто стикалася з несправедливістю або зневагою, у дорослому віці вона може бути більш схильна до образ.
ОБРАЗА - це сильне почуття гніву та неприязні до людини, яка, на вашу думку, погано з вами обійшлася, особливо якщо ця образа триває довгий час. Одна з основних причин виникнення образи – це відчуття відкинутості чи неповаги. Коли нам здається, що наша присутність або думка не цінуються чи ігноруються, це може спричинити почуття образи. Тут ключове слово «здається», оскільки не в кожному випадку ці відчуття виправдані.
ОБРАЗА – це певний емоційний стан, який виникає у тих випадках, коли наші очікування не справджуються. Це стан, коли ми хочемо від людини чи, наприклад, держави, чи Церкви чогось незвичайного, а отримуємо щось інше. Саме у цей момент виникає такий емоційний стан, як образа. У чому коріння образи?
Немає єдиної причини образи, але більшість випадків пов'язані з глибинним почуттям того, що з вами погано або несправедливо поводяться. Переживання фрустрації та розчарування є нормальною частиною життя. Коли почуття дуже пригнічують, вони можуть спричинити образу. Як образа впливає на людину?
ОБРАЗА – деструктивне відчуття, що заважає розвитку особистості. Якщо впустити образу до себе в душу і дозволити їй там влаштуватися, вона стане основним відчуттям, що не дозволяє розвиватися іншим почуттям. Вона ж і почне знищувати всі найблагородніші пориви людини, необхідні для особистісного зростання.
Основні причини уразливості: страх відкидання чи втрати любові, складнощі у комунікації та встановленні кордонів, негативне виховання чи оточення, стрес та емоційна перенапруга.
Священник Віталій Козак розпочинає перший блок катехез циклу «Людина на межі між Богом і безоднею», присвячений ілюзії людського контролю. Виходячи з ідей книги Ювала Ноя Харарі "Homo sapiens", він пропонує подивитися на людину як на біологічний феномен і поставити непросте запитання: чи не є наше прагнення керувати всім навколо лише ілюзією сили.
Як молитися посеред «вогню» страждань та війни? У новій катехез на Радіо Марія отець Микола Бєлічев розкриває глибину молитви Азарії з книги пророка Даниїла. Це роздуми про те, як благословляти Бога у найважчі часи, долати спокусу нарікання та брати відповідальність за свій народ перед Господом.
У катехезі на хвилях Радіо Марія бібліст отець Володимир Кусьнєж пояснює, як постать Діви Марії представлена у Святому Писанні та чому іноді для кращого розуміння біблійного контексту дослідники звертаються до апокрифічних текстів. Священник також розглядає питання «братів і сестер Ісуса», згаданих у Євангелії, та показує, як це місце тлумачать різні християнські традиції.
Догматична конституція II Ватиканського Собору про Церкву «Lumen Gentium» говорить про Церкву у сучасному світі як про світло, що виражається у чеснотах і проявах Католицької Церкви, святої і єдиної та вказує на знак присутності Бога. Міхал Бранкевич, духівний отець дієцезіальної місійної семінарії «Redemptoris Mater» запрошує познайомитись із іншими релігіями світу задля розуміння спільності із християнством.
Чи я покірний, як Христос? Виховування у собі чесноти покори, що є протилежністю гордині, не дозволить живій вірі впасти у гріх. Богослов і публіцист, викладач Інституту релігійних наук Святого Томи Аквінського, монах-домініцканець о. Петро Балог виголошує катехизу, в якій зауважує на активному завданні для нас, як християн, - лікувати гординю через навернення власної уваги від себе до Бога.