"Якщо впустити образу в душу і дозволити їй там влаштуватися, вона стане основним відчуттям, що не дозволяє розвиватися іншим почуттям. Вона ж і почне знищувати всі найблагородніші пориви людини, необхідні для особистісного зростання", - говорить душпастир парафії Святого Йосифа (м. Дніпро), брат-капуцин Юрій Зелінський. Серія катехиз про дари сили.
ЯК ПОДОЛАТИ ОБРАЗУ?
Образа — це зневажливе висловлювання, негарний вчинок і т. ін., що спрямовані проти кого-небудь і викликають у нього почуття гіркоти, душевного болю. «Образа завдає болю», на який дорослий або дитина, мають свою особливу реакцію. Часто-густо образи можуть спричинити вибухи гніву, а, зачаївшись, — обмірковану помсту. Гіркота образи заважає розсудливо мислити та не дає змоги вибачити кривднику.
ОБРАЗА - це дитяча реакція, за якою найчастіше стоїть пригнічена агресія на кривдника, але не тільки це. Звідки вона береться? Дитячий досвід: багато наших образ родом з дитинства. Якщо дитина часто стикалася з несправедливістю або зневагою, у дорослому віці вона може бути більш схильна до образ.
ОБРАЗА - це сильне почуття гніву та неприязні до людини, яка, на вашу думку, погано з вами обійшлася, особливо якщо ця образа триває довгий час. Одна з основних причин виникнення образи – це відчуття відкинутості чи неповаги. Коли нам здається, що наша присутність або думка не цінуються чи ігноруються, це може спричинити почуття образи. Тут ключове слово «здається», оскільки не в кожному випадку ці відчуття виправдані.
ОБРАЗА – це певний емоційний стан, який виникає у тих випадках, коли наші очікування не справджуються. Це стан, коли ми хочемо від людини чи, наприклад, держави, чи Церкви чогось незвичайного, а отримуємо щось інше. Саме у цей момент виникає такий емоційний стан, як образа. У чому коріння образи?
Немає єдиної причини образи, але більшість випадків пов'язані з глибинним почуттям того, що з вами погано або несправедливо поводяться. Переживання фрустрації та розчарування є нормальною частиною життя. Коли почуття дуже пригнічують, вони можуть спричинити образу. Як образа впливає на людину?
ОБРАЗА – деструктивне відчуття, що заважає розвитку особистості. Якщо впустити образу до себе в душу і дозволити їй там влаштуватися, вона стане основним відчуттям, що не дозволяє розвиватися іншим почуттям. Вона ж і почне знищувати всі найблагородніші пориви людини, необхідні для особистісного зростання.
Основні причини уразливості: страх відкидання чи втрати любові, складнощі у комунікації та встановленні кордонів, негативне виховання чи оточення, стрес та емоційна перенапруга.
О. Андрій Пальчик говорить про джерела філософії, виокремлюючи чотири головні джерела, які спонукають людину до філософування: досвід, подив, сумнів, межові ситуації. Отець наголошує, що справжня мудрість доступна лише Богові, а людина має перебувати у стані «вічного учня», зберігаючи простоту та відкритість до світу.
О.Григорій Рассоленко розпочинає цикл катехиз про Таїнство Примирення. Отець говорить про сповідь як необхідний засіб для відновлення дружби з Богом, яка руйнується тяжким гріхом.
О.Тарас Фітьо, священник УГКЦ, батько чотирьох дітей, говорить про роль батька в житті дитини. Отець дає практичні поради, як-от «правило трьох хвилин», важливість батьківського благословення та вміння визнавати власні помилки.
У ранковій катехезі брат Андрій Немченко розмірковує над тим, хто є справжнім ворогом людини, та пояснює, чому Святе Письмо закликає бути духовно пильними. На прикладах зради Юди, досвіду екзорцизмів і реальних історій священник говорить про небезпеку відкриття себе для дії злого духа та нагадує, як християнин може зберегти духовний імунітет.
У 21-й катехезі циклу «Людина на межі між Богом і безоднею» о. Віталій Козак роздумує над тим, як страх стає одним із найдієвіших інструментів поневолення людини. Спираючись на біблійну історію гріхопадіння, а також романи «Оповідь служниці» Маргарет Етвуд і «1984» Джорджа Орвелла, священик показує, чому люди нерідко добровільно відмовляються від свободи ще до того, як хтось почне їм погрожувати.