Отець Григорій Рассоленко з Вищої духовної семінарії Пресвятого Серця Ісуса, що у Ворзелі, продовжує розповідати про об'явлення Пресвятої Богородиці сестрі Агнесі в Акіта, що в Японії.
Сестра Агнеса, яка від народження мала ім'я Кацуко, походила з буддиської родини, але навернулась у католицтво. Одного разу її спіткала дивна хвороба, внаслідок якої вона перебувала в коматозному стані, і, хоч зовні не подавала ознак життя, але при цьому мала містичні переживання і молилась разом із священником, який приходив до неї.
Кацуко хотіла вступити до контемплятивного згромадження, але внаслідок хворобливого стану обрала Сестер Служниць Пресвятої Євхаристії в Акіта. Перебуваючи в монастирі, на початку 1973 року сестра Агнес втрачає слух.
Перше об'явлення сестра Агнеса пережила 12 червня 1973 року. Того дня всі сестри виїхали, а вона пішла в каплицю на адорацію Пресвятих Дарів. Як тільки сестра Агнеса відчинила дверцята табернакулюма - побачила дивне світло, яке пронизувало все навколо. Наступного дня під час адорації вона знову бачить світло і розповідає про це єпископу.
Під час молитви Розарій, сестра Агнеса бачить постать жінки та усвідомлює її присутність, хоч і не до кінця розуміє, що це Діва Марія. У часі тихої молитви сестра знову побачила світло та воїнство ангелів, які моляться, а обличчя їх звернені на Песвяті Дари. При цьому вона чітко чула слова молитви, хоча природно не могла нічого чути, адже була майже повністю глуха.
Наприкінці червня, у ніч з четверга на п'ятницю, сестра Агнеса починає відчувати біль в руці й помічає на лівій долоні відбиток хреста. Протягом ночі біль посилюється і з центра хреста починає текти кров. Згодом, вона чує голос, який закликає її до ревної молитви у каплиці.
У молитві сестру Агнесу супроводжував ангел, який був схожий на сестру черниці, та сказав, що опікується нею. Поряд із ангелом монахиня відчувала абсолютну безпеку.
У каплиці, праворуч від вівтаря, стояла витесана з дерева фігура Пресвятої Діви Марії, коли сестра Агнеса стала на сходинку вівтаря, то відчула, що дерев'яна скульптура ожила, звернулась до неї та закликала до молитви. Черниця молилась разом з Марією та ангелом-охоронцем. Наступного дня права рука фігури Богородиці почала кровоточити.
Під час об'явлення Марія наголошувала сестрі Агнесі, про необхідність послуху Церкві, що свідчить про його автентичність. Одним із критеріїв під час різних об'явлень, є те, що вони заохочують до послуху Церкві, єпископам, настоятелеві. І під час об'явлень в Акіта Діва Марія завжди вказує сестрі Агнесі на необхідність слухати єпископа та свого духовного керівника.
Рана на руці сестри Агнеси особливо боліла і кровоточила у першу п'ятницю місяця і засихала в суботу, подібно, як і рана на руці фігури Богородиці в каплиці. У сестри Агнеси кровоточила ліва рука, а у фігури - права, примітно, що кров із рани не капала на землю, а ніби зупинялась.
12 липня долоня фігури богородиці знову почала кровоточити, і щоб зафіксувати цю подію приїхав єпископ.
27 липня рука сестри Агнеси почала нестерпно боліти, у відчаї вона пішла в каплицю де зустріла ангела, який закликав запам'ятати вигляд крові, яка тече з долоні фігури Богородиці та просив молитися про навернення грішникв.
Єдиним і найвищим об'явленням є втілення Сина Божого. Після Ісуса Христа. Немає жодного іншого об'явлення, яке Бог хотів показати. Натомість, приватні об'явлення є нагадуванням для нас тих істин, які є в Євангелії: маємо молитись і відшкодовувати Господу за гріхи, адже єдине чого прагне Ісус - це навернення грішників. Ми як християни можемо допомогти Матері Божій та святим, які моляться за нас в Небі, своїми жертвами, щоб випросити у Господа милосердя і навернення.
Друге об'явлення відбулось 3 серпня 1973 року у першу п'ятницю місяця. Коли сестра Агнеса молилась у каплиці знову побачила ангела, який запропонував вимовити питання, які заздалегідь приготував єпископ. Голос надзвичайної краси, який лунав з боку фігурки Богородиці, промовив до сестри Агнеси і вказав на необхідність любити Господа і слухати Ісуса Христа, а також те, що молитва, покута і мужні жертви можуть умилостивити гнів Отця.
Отець Григорій Рассоленко
У третій катехезі циклу «Псалом до душі» Михайло Сорокін роздумує над покутними псалмами, зосереджуючись на 32-му, 51-му та 130-му. Катехит пояснює, чому покаяння є основою християнської духовності та як через усвідомлення власного гріха людина відкривається на Боже милосердя.
У вісімнадцятій катехезі циклу «Людина між Богом і безоднею» отець Віталій Козак продовжує роздуми над природою тоталітарних режимів, звертаючись до роману Маргарет Етвуд «Оповідь служниці». Центральною темою стала самоцензура — механізм, завдяки якому влада може контролювати людину навіть без постійного нагляду.
Єпископ Мукачівської дієцезії Микола Лучок говорить про подолання страху через участь у Святій Літургії. “Євхаристія - це велике місце сили”, - говорить катехит, адже тут віряни можуть знайти опору в часи війни та ідентифікувати власні внутрішні тривоги. Єпископ наголошує, що регулярна участь у богослужіннях допомагає змінити сприйняття світу та знайти надію.
Чому людина, маючи все в своїх руках, включаючи гроші і владу, обирає мученицьку смерть? Історія Боеція — людини, яка втратила земне, але знайшла вічне, у програмі “Катехиза”.
Священник Римсько-католицької Церкви отець Міхал Бранкевич у черговій катехезі циклу «Визнання віри» розмірковує над словами Символу віри «Визнаю одне хрещення на відпущення гріхів». Катехит пояснює, чому Церква має владу прощати гріхи, дану їй самим Христом, і наголошує, що гріх вбиває в людині правду та віддаляє її від Бога.