За днів Ірода, царя Юдеї, був один священик на ім’я Захарія, з денної черги Авії, та його жінка з дочок Аарона, а ім’я її — Єлизавета. Вони обоє були праведні перед Богом, ходячи непорочно у всіх Господніх заповідях і наказах. Та не мали вони дитини, бо Єлизавета була неплідна, й обоє постаріли в днях своїх.

У ранковій катехезі на хвилях Радіо Марія монах-францисканець отець Андрій Немченко роздумує над силою материнської молитви, яка здатна рятувати від смерті, повертати до життя й випрошувати неймовірні благодаті. Священник ділиться живими свідченнями молитви матерів за синів на війні та за хворих дітей, не оминаючи й теми кризи, яку може переживати навіть ця свята молитва.

Про Святого Франциска і святкування Різдва в Греччо виголосив катехизу брат-капуцин о.Віктор Дешук, вікарій парафії Марії Матері Церкви у м.Києві. Священник наголошує: історія, що колись трапилась зі святим у маленькому містечку Італії, сьогодні дає нам чудову можливість "оживити" події і обставини народження Ісуса Христа.

У межах Маріяфону напередодні Різдва поспілкувалися з Яном Собілом про те, як студія Радіо Марія в Україні від початку мала бути заснована у місті Запоріжжі, та чому врешті студія відкрилася в Києві, а також про мовлення радіо у Запоріжжі сьогодні - через рупор, поділився в ефірі єпископ-помічник Харківсько-Запорізької дієцезії.

На хвилях Радіо Марія прозвучала катехеза з отцем Віталієм Козаком, присвячена темі «Жіноча душа у світлі антропології святої Едити Штайн». Це роздуми не про те, що жінка має робити, а про те, ким вона є у Божому задумі, про її здатність приймати життя, відчувати фальш і біль ще до того, як вони стають видимими.

У програмі «Захристія» — розгорнуте інтерв’ю з братом-капуцином, священником Блажеєм Сускою. Це розмова про покликання без романтики: про момент, коли Бог уперше кличе, і про час, коли від цього поклику хочеться втекти. Про дитячі зранення, які не зникають у монастирі, а навпаки — виходять на світло. Про зранення в Церкві, про які багато говорять, але рідко — чесно.

Книга родоводу Ісуса Христа, сина Давида, сина Авраама. Авраам породив Ісаака, Ісаак же породив Якова, Яків же породив Юду і братів його. Юда ж породив Фареса та Зари від Тамари. Фарес же породив Есрома. Есром же породив Арама. Арам же породив Амінадава. Амінадав же породив Наасона. Наасон же породив Салмона. Салмон же породив Вооза від Рахави. Вооз же породив Овида від Рути. Овид же породив Єссея. Єссей же породив Давида, царя.

Співрозмовником програми історичного циклу Magistra vitae, присвяченої православній церкві в Україні у 1917–1920-х роках, став протоієрей Георгій Коваленко — громадський діяч, богослов, ректор Відкритого православного університету Святої Софії Премудрості.

Того часу Ісус сказав первосвященикам і старшим народу: «Як вам здається? Один чоловік мав двох синів. І прийшовши до першого, сказав: “Сину, іди попрацюй сьогодні у винограднику!” Той же у відповідь сказав: “Не хочу!” Та пізніше, розкаявшись, пішов.

Ми наближаємося до кінця нашої підготовки до повної посвяти. Всі наші розважання показали, якою прекрасною і доречною є ця постава. Найвищий вчинок любові тут на землі є водночас найбільш зрозумілим. Так від величі серця, свідомо і з доброї волі ми хочемо здійснити цю посвяту, яка є єдиною доречною відповіддю на Божу любов.

Коли ми все краще пізнаємо Христа, коли ми все вірніше слідуємо за Ним і зі все більшою любов’ю приймаємо Його у Святому Причасті, тоді ми поступово перетворюємося на Нього. Але кому ж більше знати про закони такого внутрішнього перетворення і зростання Христа в нас, як не Матері, яка на собі пізнала істинність слів Предтечі: «Йому треба рости, а мені маліти»?

У хрещенні ми вперше визнали Христа. Урочистою обітницею ми посвятили себе на служіння Йому. Але як легко ми переступаємо через ці священні зобов’язання! А ми ж таки є безроздільною власністю Христа. Тож підтвердимо цю тотальну залежність, свідомо здійснюючи свою посвяту Ісусові через Марію. Тоді наша Небесна Мати допоможе нам вірніше виконувати свою хрестильну обітницю в майбутньому.

Того часу, коли Ісус увійшов у храм, до Нього, як Він навчав, підійшли первосвященики та старші народу і запитали: «Якою владою Ти це робиш? І хто Тобі дав цю владу?» У відповідь Ісус сказав їм: «Задам і Я вам одне запитання. Якщо на нього відповісте Мені, то і Я вам скажу, якою владою Я це чиню: хрещення Йоанове звідки було? З неба чи від людей?» Вони ж роздумували між собою: «Якщо скажемо: “З неба”, Він відкаже нам: “То чому ви не повірили йому?” Якщо ж скажемо, “Від людей”, то боїмося народу, бо всі вважають Йоана за пророка». Тож у відповідь вони Ісусові сказали: «Не знаємо!» Тоді й Він промовив до них: «І Я не скажу вам, якою владою Я це чиню!»

Адвентовий Дух, що допомагає нам зрощувати відкритість на Бога, отець Станіслав Свурка - настоятель парафії Пресвятої Діви Марії з гори Кармель і модератор Руху Назаретянських Родин - пропонує запрошувати у молитві задля співпраці із Богом у різдвяний час приготування до народження Ісуса Христа.

Про рецепти формування щасливого подружжя поговоримо з практичним психологом, магістром психології травматерапевтом Мироном Шкробутом.

Того часу Ісус сказав натовпу: “З ким це Мені порівняти цей рід? Він подібний до дітей, які сидять на майданах і гукають до інших, кажучи: “Ми вам грали вам на флейті, та ви не танцювали; ми голосили, та ви не били себе в груди”. Бо прийшов Йоан, який не їсть, не п’є, а вони кажуть: “Біса має”. Прийшов Син Людський, який їсть і п’є, а вони кажуть: “Ось людина, що обжирається та впивається вином, друг митників та грішників”. Тож мудрість виправдана своїми ділами”.

До аналізу антропологічної проблематики початкового сотворення, як основного і первинного дару, у продовження циклу катехиз "Чоловіком і жінкою сотворив їх" запрошує о.Олександр Кушта, пресвітер місії Ad gentes у м.Вінниця.

Щоби виявити Христові нашу взаємну любов, спочатку ми повинні намагатися якнайкраще Його пізнати. Це відбувається через читання з вірою Святого Письма і роздуми з любов’ю. І в цьому Марія є для нас взірцем, як сказано про Неї: «Марія ж зберігала всі ці слова, беручи до свого серця» (Лк 2,19).

Перед своєю смертю Ісус Христос дав нам два великі подарунки: своє Тіло і свою Кров у Пресвятому Таїнстві Євхаристії, а також свою Матір. У Святому Причасті ми приймаємо Тіло, яке Ісус отримав від Марії. Тому не може бути жодного протиставлення справжньої любові до Марії і літургійно-євхаристійної побожності.

Христос прийшов, щоби віддати своє життя як викуп за всіх. Своєю кривавою смертю на Хресті Він вирвав нас із жорстокого рабства сатани і відкрив нам ворота раю. Нехай Страждальна Мати, яка під Хрестом спостерігала за жертвою свого Сина, ніколи не дає нам забути, якою дорогою ціною ми викуплені.

Од віку прихована невидима Божа любов видимо проявилася в Ісусі Христі. Хто спроможний дослідити цю таємницю? Просімо Матір Прекрасної Любові, щоб Вона допомогла нам пізнати любов Христа, яка перевищує усяке знання. Слова зі святого Письма: «Я вічним коханням тебе покохав, тому милість тобі виявляю!»

Католики вірять у правдивість висловлювання: «Дитя Марії ніколи не пропаде». Якщо вже земна мати пожертвує всім, лиш би її дитина врятувалася від смерті, то наскільки ж більше зробить Марія, щоби спасти нас від вічного тління! Звісно, нам не слід розраховувати на цю істину, якщо ми не влаштовуємо своє власне життя, як справжні діти Марії, за прикладом Матері і Її Божественного Сина.

Того часу Ісус сказав народу: «Воістину кажу вам: не постав між народженими від жінок більший за Йоана Хрестителя, але найменший у Царстві Небесному більший від нього. Від днів Йоана Хрестителя і дотепер Царство Небесне здобувається силою, і ті, хто застосовує силу, здобувають його. Адже всі Пророки й Закон пророкували до Йоана; і коли хочете прийняти, він — Ілля, який має прийти.

У новій катехезі отець Віталій Козак, спираючись на романи Маргарет Етвуд і Даніеля Кіза, розповідає, як літературні образи відкривають глибини жіночого покликання. «Якщо у жінки забрати духовність, вона втрачає людськість», – наголошує священник, показуючи, що справжня жіночність народжується не з ролей, а з серця, яке носить життя.

Як долати спокуси, які можуть перешкодити нашому приготуванню до зустрічі Різдва Христового, та хто за ними стоїть? Отець Тарас Фітьо, душпастир УГКЦ для українців у м. Клагенфурт, Австрія, запрошує озброїтися духовно під час приготування та ділиться добрими сімейними порадами і способами, якими ми можемо скористатися на практиці для доброго святкування Різдва з рідними.

У програмі "У ваших намірах" відбулась презентація книги Святого Максиміліана Марія Кольбе "Непорочна відкриває Святого Духа. Унікальні духовні розмови". В ефірі ініціаторка та перекладачка книги с.Ісихія зі Згромадження Сестер Марії Ранньої Зірки та керівниця центру "ХристЛіт" Наталія Попович поділились, чому ця книга варта уваги.

Того часу Ісус, відповідаючи, сказав: «Прийдіть до Мене всі струджені та обтяжені, — і Я дам вам відпочинок! Візьміть Моє ярмо на себе і навчіться від Мене, бо Я лагідний і покірний серцем, — і знайдете відпочинок своїм душам. Адже Моє ярмо любе, і Мій тягар легкий».

Як мати Марія завжди попереду Ісуса. І перед Його поверненням Вона торуватиме для Нього шлях. Як жінка, одягнена в сонце, Вона очолить останню в історії спасіння битву проти сил темряви. Зі Святим Духом, Нареченою якого Вона є, Вона промовить до обраних душ ці щасливі слова: «Ходімо!» Так Марія є брамою, що веде до вічного життя.

Суть апостольства полягає в тому, щоби породити Христа в людських душах. А це є продовженням материнської місії Марії. Тому вшанування Марії і апостольство так тісно пов’язані. Той, хто у посвяті Марії вбачає лиш сентиментальну побожність, без зобов’язання поширювати Царство Боже, той не збагнув справжню суть істинної любові до Марії.

"Урочистість Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії - це свято проведіння Божого", - головний редактор журналу "Слово між нами", вікарій парафії Непорочного Серця Пресвятої Діви Марії (м. Хмельницький), отець Микола Бєлічев.