Слухати Радіо

12:00

Ангел Господній

В ефірі

Пісня Перемоги

13:00

Св.Літургія з храму Успіння Пресвятої Богородиці (Страдч)

14:00

Денний ефір

15:00

Коронка до Божого Милосердя

15:10

Молитовна лінія

15:20

Дитяча катехиза

15:45

В Родині Радіо Марія

16:00

Катехиза

16:45

Дитяча молитва

17:00

Дитяча катехиза

17:10

Новини

17:20

Голос народу, голос Божий

17:45

Літургія годин (Бревіарій)

18:00

Св.Літургія з храму св. Яна з Дуклі (Житомир)

19:00

Молитовна лінія

20:00

Заклик до Бердичівської Богородиці (Наживо)

21:00

Вечірній ефір

22:00

Катехиза

22:40

Духовні читання

"Пампушка" - сакральна повія Гі де Мопасана

В передчутті наближення різдвяних свят сестра Христина Кароль виголосила катехизу за новелою видатного французького письменника Гі де Мопасана "Пампушка".

На фото картина Гуго Мерле "Свята Марія Магдалина в печері"
Гі де Мопасан - відомий французький письменник і новеліст, який стоїть на одному щаблі з Стендалем і Флобером, один із найкращих новелістів 19 століття. Автор "Пампушки" став засновником психологічної новели, створивши, свого роду, новий тип твору, якого ще не існувало в Європі. Він навчився не описувати характери героя чи персонажа, а говорити про нього окремими вчинками і подробицями, не коментуючи і не оцінюючи, але роблячи висновки на підставі лексики.

Події однієї з найвідоміших суспільно-політичних новел Гі де Мопасана "Пампушка" розгортаються на тлі реальної картини франко-пруської війни (1870-1871). Головними героями новели є жителі французького міста Руан, яке під час воєнних дій перейшло під контроль прусських військ. Руанці патріотично налаштовані, але одночасно перелякані, оскільки не всі можуть співіснувати з ворогами, які захопили місто. Читач стає свідком того як порядні люди з різних соціальних верств разом сідають в диліжанс, щоб виїхати з окупованого міста.

Серед пасажирів диліжансу, досить заможних, у переважній більшості, є жінка легкої поведінки на прізвисько Пампушка, навколо якої формується ядро новели. Іншими пасажирами карети є: виноторговець і пройдисвіт Луазо зі своєю дружиною; демократ-республіканець і псевдопатріот Корнюде; власник прядилень і фабрикант Карре-Ламадон з дружиною; граф і графиня Юбер де Бревіль; дві черниці.

Під час подорожі падає дуже сильний сніг, який заважає кареті швидко просуватися, з'ясовується, що окрім Пампушки більше ніхто з пасажирів не взяв у дорогу провізії. Головна героїня ділиться своєю їжею з попутниками разом з тим розповідає наскільки вона не любить прусських солдат, і що саме це стало головною причиною її рішення виїхати з Руану. У місті Тот руанців затримує прусський офіцер, який вимагає від Пампушки інтимних послуг, за дозвіл їхати далі. Жінка відхиляє пропозицію, оскільки не може бути з ворогом, щоб помститися офіцер затримує диліжанс і руанці не можуть продовжити свою подорож.

Спочатку попутники радо сприйняли відмову Пампушки від домагань прусського офіцера, але затримка диліжансу змінює їх думку і поступово вони починають морально тиснути на жінку, змушуючи її поступитись і прийняти пропозицію військового. Зрештою Пампушка піддається на умовляння і віддається ворогу. Диліжансу нарешті дають дозвіл продовжити подорож, але пасажири починають упереджено ставитись до головної героїні за її вчинок, вважаючи його негідним, демонстративно зневажають і не вважають за потрібне поділитися з нею своєю їжею.

Попри специфічний спосіб життя Пампушки, вона все ж залишається людиною, яка має почуття до інших та готова пожертвувати собою заради попутників, натомість інші герої повісті, не зважаючи на їх достаток, благочестивість чи високий статус виявляються негідниками.

Сестра Христина Кароль
«Час проповіді контролювався наглядачкою», - о. Павло Вишковський про повернення храму Святого Миколая

«Час проповіді контролювався наглядачкою», - о. Павло Вишковський про повернення храму Святого Миколая

30 січня минає чотири роки від призначення отця Павла Вишковського настоятелем костелу Святого Миколая. За цей час парафія пройшла непростий, але плідний шлях, на якому чітко видно дію Бога. У розмові в програмі «Не випадково!» отець Павло ділиться тим, як Господь провадив його у служінні на благо спільноти, якою є його особиста молитва та що стало вирішальним у процесі передачі приміщення костелу парафії після понад тридцяти років боротьби - на користування упродовж наступних 50 років.
2026-01-09 00:00:00
Полюбити Бога: у Новий рік із живою вірою

Полюбити Бога: у Новий рік із живою вірою

"Любов - це атмосфера, у якій ми були сотворені і до якої покликані. Зробімо все, щоб наша молитва стала справжньою зустріччю з Господом Богом", - о. Віктор Матушевський, екзорцист Київсько-Житомирської дієцезії, настоятель парафії Христа Царя Всесвіту у м.Києві.
2026-01-09 00:00:00
Віра у часі війни - відновлення єдності з Богом

Віра у часі війни - відновлення єдності з Богом

"Не дати дияволу знищити Божий образ в нас, - закликає о.Олександр Халаїм, директор Реабілітаційного центру святого Івана Павла ІІ у Шаровечці на Хмельниччині, - пам'ятати на кожен день, що у кожному нашому кроці є присутуній Господь, і ми маємо діяти та пройти увесь шлях з гідністю, навіть коли війна намагається усе стерти".
2026-01-08 00:00:00
Чоловік у Божому задумі: Антропологія Едити Штайн | о. Віталій Козак

Чоловік у Божому задумі: Антропологія Едити Штайн | о. Віталій Козак

Запрошуємо вас до прослуховування нової катехези отця Віталія Козака, присвяченої антропології Едити Штайн. У центрі уваги — не біологічні функції чи соціальні ролі, а внутрішній образ чоловіка згідно з божественним задумом. Ця розмова допоможе жінкам краще зрозуміти своїх чоловіків, а чоловікам — віднайти свій внутрішній стержень і стати «співтворцями» у цьому світі.
2026-01-07 00:00:00
"Різдвяні свята вказують нам на те, що Бог хоче нас врятувати", - о.Микола Бєлічев

"Різдвяні свята вказують нам на те, що Бог хоче нас врятувати", - о.Микола Бєлічев

Як ми переживаємо різдвяний час між святами Богоявлення та Хрещення Господнього, для чого святкуємо ці події, і куди вони нас ведуть? Отець Микола Бєлічев, головний редактор журналу "Слово між нами", запрошує до роздумів, які допоможуть нам свідомо переживати дні свят, у яких до нас об'являється Господь.
2026-01-07 00:00:00