В передчутті наближення різдвяних свят сестра Христина Кароль виголосила катехизу за новелою видатного французького письменника Гі де Мопасана "Пампушка".
На фото картина Гуго Мерле "Свята Марія Магдалина в печері"
Гі де Мопасан - відомий французький письменник і новеліст, який стоїть на одному щаблі з Стендалем і Флобером, один із найкращих новелістів 19 століття. Автор "Пампушки" став засновником психологічної новели, створивши, свого роду, новий тип твору, якого ще не існувало в Європі. Він навчився не описувати характери героя чи персонажа, а говорити про нього окремими вчинками і подробицями, не коментуючи і не оцінюючи, але роблячи висновки на підставі лексики.
Події однієї з найвідоміших суспільно-політичних новел Гі де Мопасана "Пампушка" розгортаються на тлі реальної картини франко-пруської війни (1870-1871). Головними героями новели є жителі французького міста Руан, яке під час воєнних дій перейшло під контроль прусських військ. Руанці патріотично налаштовані, але одночасно перелякані, оскільки не всі можуть співіснувати з ворогами, які захопили місто. Читач стає свідком того як порядні люди з різних соціальних верств разом сідають в диліжанс, щоб виїхати з окупованого міста.
Серед пасажирів диліжансу, досить заможних, у переважній більшості, є жінка легкої поведінки на прізвисько Пампушка, навколо якої формується ядро новели. Іншими пасажирами карети є: виноторговець і пройдисвіт Луазо зі своєю дружиною; демократ-республіканець і псевдопатріот Корнюде; власник прядилень і фабрикант Карре-Ламадон з дружиною; граф і графиня Юбер де Бревіль; дві черниці.
Під час подорожі падає дуже сильний сніг, який заважає кареті швидко просуватися, з'ясовується, що окрім Пампушки більше ніхто з пасажирів не взяв у дорогу провізії. Головна героїня ділиться своєю їжею з попутниками разом з тим розповідає наскільки вона не любить прусських солдат, і що саме це стало головною причиною її рішення виїхати з Руану. У місті Тот руанців затримує прусський офіцер, який вимагає від Пампушки інтимних послуг, за дозвіл їхати далі. Жінка відхиляє пропозицію, оскільки не може бути з ворогом, щоб помститися офіцер затримує диліжанс і руанці не можуть продовжити свою подорож.
Спочатку попутники радо сприйняли відмову Пампушки від домагань прусського офіцера, але затримка диліжансу змінює їх думку і поступово вони починають морально тиснути на жінку, змушуючи її поступитись і прийняти пропозицію військового. Зрештою Пампушка піддається на умовляння і віддається ворогу. Диліжансу нарешті дають дозвіл продовжити подорож, але пасажири починають упереджено ставитись до головної героїні за її вчинок, вважаючи його негідним, демонстративно зневажають і не вважають за потрібне поділитися з нею своєю їжею.
Попри специфічний спосіб життя Пампушки, вона все ж залишається людиною, яка має почуття до інших та готова пожертвувати собою заради попутників, натомість інші герої повісті, не зважаючи на їх достаток, благочестивість чи високий статус виявляються негідниками.
Сестра Христина Кароль
Французька мирянка Марта Робен є однією з найбільш вражаючих постатей духовної історії ХХ століття. Упродовж понад п’ятдесяти років вона жила без звичайної людської поживи - без їжі, води і навіть без сну. Її єдиною поживою була Пресвята Євхаристія. Повністю паралізована і прикута до ліжка, Марта Робен прийняла своє страждання як місію любові та жертви.
Розпочався Великий піст — особливий час благодаті та навернення. У програмі на Радіо Марія єпископ Ян Собіло ділиться роздумами про глибокий зміст Попільної середи, пояснює, чому справжня милостиня має «боліти», та розповідає, як за допомогою посту навчити тіло слухатися душі. Дізнайтеся, як перетворити сорок днів посту на потужну зброю проти зла та шлях до справжнього зцілення.
В ефірі Радіо Марія отець Олег Кіндій, доктор патристичного богослов’я продовжив цикл катехез, присвячених Отцям Церкви, розповідаючи про святого Ісидора Сівійського — покровителя інтернету та одного з перших християнських енциклопедистів. Особливу увагу було приділено його внеску в богословське осмислення таємниці походження Святого Духа та історичному рішенню Толедського собору щодо Філіокве.
"Святість є закликом Бога для реалізації Католицької Церкви (з грец. katholikos «вселенський», «соборний»)," - о.Міхал Бранкевич, духовний отець дієцезіальної місійної семінарії "Redemptoris Mater" виголошує катехизу, акцентуючи увагу на тому, що правдива святість як спосіб життя кличе людей приєднатися до Церкви.
«У чому Святий Джон Генрі Ньюмен може стати сьогодні для нас провідником у духовному житті? Які повсякденні духовні “колони” допомагали Богові діяти протягом усього життя майбутнього святого?» — заохочує до роздумів отець Віталій Храбатин, референт Пасторально-міграційного відділу Патріаршої курії.