В передчутті наближення різдвяних свят сестра Христина Кароль виголосила катехизу за новелою видатного французького письменника Гі де Мопасана "Пампушка".
На фото картина Гуго Мерле "Свята Марія Магдалина в печері"
Гі де Мопасан - відомий французький письменник і новеліст, який стоїть на одному щаблі з Стендалем і Флобером, один із найкращих новелістів 19 століття. Автор "Пампушки" став засновником психологічної новели, створивши, свого роду, новий тип твору, якого ще не існувало в Європі. Він навчився не описувати характери героя чи персонажа, а говорити про нього окремими вчинками і подробицями, не коментуючи і не оцінюючи, але роблячи висновки на підставі лексики.
Події однієї з найвідоміших суспільно-політичних новел Гі де Мопасана "Пампушка" розгортаються на тлі реальної картини франко-пруської війни (1870-1871). Головними героями новели є жителі французького міста Руан, яке під час воєнних дій перейшло під контроль прусських військ. Руанці патріотично налаштовані, але одночасно перелякані, оскільки не всі можуть співіснувати з ворогами, які захопили місто. Читач стає свідком того як порядні люди з різних соціальних верств разом сідають в диліжанс, щоб виїхати з окупованого міста.
Серед пасажирів диліжансу, досить заможних, у переважній більшості, є жінка легкої поведінки на прізвисько Пампушка, навколо якої формується ядро новели. Іншими пасажирами карети є: виноторговець і пройдисвіт Луазо зі своєю дружиною; демократ-республіканець і псевдопатріот Корнюде; власник прядилень і фабрикант Карре-Ламадон з дружиною; граф і графиня Юбер де Бревіль; дві черниці.
Під час подорожі падає дуже сильний сніг, який заважає кареті швидко просуватися, з'ясовується, що окрім Пампушки більше ніхто з пасажирів не взяв у дорогу провізії. Головна героїня ділиться своєю їжею з попутниками разом з тим розповідає наскільки вона не любить прусських солдат, і що саме це стало головною причиною її рішення виїхати з Руану. У місті Тот руанців затримує прусський офіцер, який вимагає від Пампушки інтимних послуг, за дозвіл їхати далі. Жінка відхиляє пропозицію, оскільки не може бути з ворогом, щоб помститися офіцер затримує диліжанс і руанці не можуть продовжити свою подорож.
Спочатку попутники радо сприйняли відмову Пампушки від домагань прусського офіцера, але затримка диліжансу змінює їх думку і поступово вони починають морально тиснути на жінку, змушуючи її поступитись і прийняти пропозицію військового. Зрештою Пампушка піддається на умовляння і віддається ворогу. Диліжансу нарешті дають дозвіл продовжити подорож, але пасажири починають упереджено ставитись до головної героїні за її вчинок, вважаючи його негідним, демонстративно зневажають і не вважають за потрібне поділитися з нею своєю їжею.
Попри специфічний спосіб життя Пампушки, вона все ж залишається людиною, яка має почуття до інших та готова пожертвувати собою заради попутників, натомість інші герої повісті, не зважаючи на їх достаток, благочестивість чи високий статус виявляються негідниками.
Сестра Христина Кароль
Отець Віталій Козак з ордену босих кармелітів продовжує цикл катехиз "Людина на межі між Богом і безоднею".
Отець Тарас Фітьо, священник УГКЦ та батько чотирьох дітей, у денній катехизі розповідає про те, що допомагає подружнім парам проживати щасливе спільне життя.
Отець Володимир Кусьнєж, теолог-бібліїст, розповідає про образ Бога у Старому Завіті. Що насправді означає, що Бог сильний та всемогутній, заздрісний і ревнивий, вірний і караючий?
"Суспільство може блокувати моральний спосіб людини діяти та ставити екологічну ідеалогію на перше місце: людина має право, щоб жити, право захищати своє життя, у гідний спосіб лікуватися. Чи право у неморальний спосіб обирати як жити, а також право на аборт, що додає західна цивілізація про вбивство життя", - виголошує в катехизі отець Міхал Бранкевич, духовний наставник Дієцезіальної місійної семінарії «Redemptoris Mater», наголошуючи: - Моральність цього світу не є християнською, ми повинні підтверджувати щодня, що ми не згідні жити із законом світу й обирати моральний спосіб життя, згідно з Божею волею."
Молячись за померлих у листопаді, багато людей починає задумуватись про власну смерть та про те, як проживає своє життя. Отець Вальдемар Павелець, настоятель монастиря отців Пальотинів у Києві, у черговій катехизі ділиться свїми роздумами про життя як паломництво. Як іти дорогою святості? Як розпізнати своє покликання та бути щасливим? - саме на ці питання шукаємо відповіді у денній катехизі.