В передчутті наближення різдвяних свят сестра Христина Кароль виголосила катехизу за новелою видатного французького письменника Гі де Мопасана "Пампушка".
На фото картина Гуго Мерле "Свята Марія Магдалина в печері"
Гі де Мопасан - відомий французький письменник і новеліст, який стоїть на одному щаблі з Стендалем і Флобером, один із найкращих новелістів 19 століття. Автор "Пампушки" став засновником психологічної новели, створивши, свого роду, новий тип твору, якого ще не існувало в Європі. Він навчився не описувати характери героя чи персонажа, а говорити про нього окремими вчинками і подробицями, не коментуючи і не оцінюючи, але роблячи висновки на підставі лексики.
Події однієї з найвідоміших суспільно-політичних новел Гі де Мопасана "Пампушка" розгортаються на тлі реальної картини франко-пруської війни (1870-1871). Головними героями новели є жителі французького міста Руан, яке під час воєнних дій перейшло під контроль прусських військ. Руанці патріотично налаштовані, але одночасно перелякані, оскільки не всі можуть співіснувати з ворогами, які захопили місто. Читач стає свідком того як порядні люди з різних соціальних верств разом сідають в диліжанс, щоб виїхати з окупованого міста.
Серед пасажирів диліжансу, досить заможних, у переважній більшості, є жінка легкої поведінки на прізвисько Пампушка, навколо якої формується ядро новели. Іншими пасажирами карети є: виноторговець і пройдисвіт Луазо зі своєю дружиною; демократ-республіканець і псевдопатріот Корнюде; власник прядилень і фабрикант Карре-Ламадон з дружиною; граф і графиня Юбер де Бревіль; дві черниці.
Під час подорожі падає дуже сильний сніг, який заважає кареті швидко просуватися, з'ясовується, що окрім Пампушки більше ніхто з пасажирів не взяв у дорогу провізії. Головна героїня ділиться своєю їжею з попутниками разом з тим розповідає наскільки вона не любить прусських солдат, і що саме це стало головною причиною її рішення виїхати з Руану. У місті Тот руанців затримує прусський офіцер, який вимагає від Пампушки інтимних послуг, за дозвіл їхати далі. Жінка відхиляє пропозицію, оскільки не може бути з ворогом, щоб помститися офіцер затримує диліжанс і руанці не можуть продовжити свою подорож.
Спочатку попутники радо сприйняли відмову Пампушки від домагань прусського офіцера, але затримка диліжансу змінює їх думку і поступово вони починають морально тиснути на жінку, змушуючи її поступитись і прийняти пропозицію військового. Зрештою Пампушка піддається на умовляння і віддається ворогу. Диліжансу нарешті дають дозвіл продовжити подорож, але пасажири починають упереджено ставитись до головної героїні за її вчинок, вважаючи його негідним, демонстративно зневажають і не вважають за потрібне поділитися з нею своєю їжею.
Попри специфічний спосіб життя Пампушки, вона все ж залишається людиною, яка має почуття до інших та готова пожертвувати собою заради попутників, натомість інші герої повісті, не зважаючи на їх достаток, благочестивість чи високий статус виявляються негідниками.
Сестра Христина Кароль
Чого ми боїмося, і що є джерелом нашого страху? Отець Віктор Матушевський, екзорцист Київсько-Житомирської дієцезії та настоятель парафії Христа Царя Всесвіту у м. Києві, запрошує нас до співпраці із Богом у святому часі Адвенту над тими сферами життя, де нам ще бракує віри.
У ранковій катехезі на Радіо Марія отець Ромуальд Загурський, священник з Конотопа, розповів про служіння Римо-католицької парафії на прифронтовій території, про прихисток у храмі під час окупації та про харитативну працю, яка триває досі. Священик поділився, де знаходить сили серед виснаження війни, наголошуючи: «Адорація і спорт рятують мене — це простір, де я знову знаходжу мир у серці».
У денній катехезі на Радіо Марія кармеліт о. Віталій Козак розкриває тему жіночої ідентичності у Божому задумі, спираючись на антропологію святої Едити Штайн. Священник показує, як біблійні жінки — від Єви до Богородиці — явили світові надію, глибину та неповторний образ Божої присутності.
Про Марійну побожність: через Марію, як Марія і з Марією, розповідає настоятель парафії Архангела Михаїла (м. Павлоград) отець Матеуш Годек.
"Сьогодні слова Ісаї звучать із особливою силою для нас. Ми, як і стародавній Ізраїль, досвідчуємо руйнування", - отець Костянтин Морозов, настоятел парафії Матері Божої Ангельської у м. Вінниця.