Ісус сказав до Юдеїв, які увірували в Нього: “Коли ви перебуватимете в моїм слові, ви дійсно будете учнями моїми і спізнаєте правду, і правда визволить вас». Ті Йому й відказали: «Потомки ми Авраамові й не були ми ніколи невольниками ні в кого. Чого ж говориш: „Визволитеся, мовляв?”» Ісус же їм: «Істинно, істинно кажу вам: Кожен, хто гріх чинить – гріха невольник!
Ісус сказав до Юдеїв, які увірували в Нього: “Коли ви перебуватимете в моїм слові, ви дійсно будете учнями моїми і спізнаєте правду, і правда визволить вас». Ті Йому й відказали: «Потомки ми Авраамові й не були ми ніколи невольниками ні в кого. Чого ж говориш: „Визволитеся, мовляв?”» Ісус же їм: «Істинно, істинно кажу вам: Кожен, хто гріх чинить – гріха невольник! Невольник не перебуває в домі повсякчас – повсякчас перебуває син. Тож коли Син вас визволить, то справді станете вільні. Знаю, що Авраамові ви потомки. Бажаєте, однак, Мене вбити, слово бо моє не має місця у вашому серці. Переказую Я те, що бачив в Отця мого, а ви те робите, що чули у вашого батька». Ті Йому мовили у відповідь: «Авраам наш батько». Каже ж їм Ісус: «Були б ви дітьми Авраамовими – чинили б ви діла Авраамові. Та ось тепер бажаєте вбити Мене, чоловіка, який вам правду сказав, ту, що її від Бога вчув. Не робив так Авраам. Ви чините діла вашого батька». «Ми не з розпусти вродились, – кажуть Йому ті; один лише Отець у нас: Бог». А Ісус їм: «Був би Бог ваш Отець, любили б ви Мене, бо Я вийшов від Бога і прийшов: не від себе самого прийшов, а Він послав Мене».
У програмі «Слово на кожен день»сестри Люцина та Наталія роздумують над постаттю святого Казимира та глибоким сенсом євангельського уривку про істинне служіння. Дізнайтеся, чому шлях до справжньої величі лежить через покору, відмову від «кумівства» та готовність розділити з Христом Його чашу.
3 березня у програмі «Слово на кожен день» роздумуємо над Євангелієм від Матея (23:1-12) про небезпеку духовного лицемірства. Як знайти «пустелю в місті» серед щоденної метушні, чим справжній учень Христа відрізняється від фарисея та чому шлях до справжньої величі лежить через покору та служіння.
Як навчитися не осуджувати інших, коли серце переповнюють претензії? Чому наша душа розквітає саме тоді, коли ми віддаємо, а не отримуємо? У випуску програми «Слово на кожен день» сестра Люцина роздумує над словами Євангелія від Луки про милосердя, ділиться свідченнями про силу адорації та пояснює, чому шлях до кращого світу починається з особистого навернення.
Того часу Ісус сказав своїм учням: «Коли прийде Син Людський у cвоїй славі й усі ангели з Ним, тоді сяде на престолі cвоєї слави; і будуть зібрані перед Ним усі народи, і відділить їх одне від одного, як пастух відділяє овець від козлів; поставить овець праворуч, а козлів – ліворуч.
Того часу підходять до Ісуса учні Йоана й кажуть: «Чому ми й фарисеї багато постимо, а Твої учні не постять?» А Ісус їм сказав: «Чи можуть гості весілля сумувати, поки молодий з ними? Настануть дні, коли заберуть від них молодого, і тоді будуть постити».