Отець Валентин Матушевський коментує Євангеліє від Луки 5, 1-11.
Читання святого Євангелія від Луки.
Того часу, коли натовп тіснив Ісуса і слухав Боже слово, а Він стояв біля Генісаретського озера, то побачив два причалені до берега човни. Рибалки, зійшовши з них, полоскали сіті. Увійшовши до одного з човнів, який належав Симонові, попросив його трохи відплисти від землі. Він же сів і навчав натовпи з човна. Коли ж перестав промовляти, Він сказав до Симона: «Відпливи на глибину і закинь ваші сіті для риболовлі!» А Симон у відповідь сказав: «Наставнику, цілу ніч трудившись, ми нічого не піймали, та за словом Твоїм закину сіті!» І, зробивши це, вони наловили силу-силенну риби, аж їхні сіті почали рватися. Тож вони дали знак товаришам у другому човні, щоби прийшли їм допомогти. І вони прийшли й наповнили обидва човни, так що ті стали потопати. Побачивши це, Симон-Петро припав до колін Ісуса, промовляючи: «Відійди від мене, бо я грішний чоловік, Господи!» Бо від ловлі риби, яку вони піймали, подив охопив його й усіх, хто був з ним, також і Якова, й Йоана, синів Зеведеєвих, які були спільниками Симона. І сказав Ісус Симонові: «Не бійся — відтепер ти будеш ловити людей!» І, витягнувши човни на землю, вони, покинувши все, пішли слідом за Ним.
Слово Господнє.
У катехезі на Радіо Марія отець Матеуш Годик розкриває значення терміну «нова євангелізація» та пояснює, чому Пресвята Діва Марія є найкращим прикладом і заступницею для сучасних християн у справі проповідування віри.
У своїй катехезі сестра Божена Новоселець говорить про конкретний шлях відкриття на Святого Духа, спираючись на Діяння апостолів. Це не лише про віру, а про новий спосіб існування, в якому людина перестає бути «власним спасителем» і починає жити силою Божою.
"Невизначена втрата — це ситуація, коли людина фізично відсутня, але психологічно залишається присутньою. Ми не маємо з нею контакту, не знаємо її долі, але продовжуємо жити з нею в думках, у пам’яті, у серці. Це створює внутрішню напругу, біль і постійне очікування", - отець Олег Саламон, священник Львівської архідієцезії РКЦ, директор Центру духовної психосоціальної, психотерапевтичної допомоги імені о.Генріха Мосінга.
У сьомій катехезі циклу «Людина на межі між Богом та безоднею» отець Віталій Козак продовжує роздуми над ідеологічним і моральним утопізмом, викриваючи його як небезпечне спрощення реальності. Священик показує, чому спроби змінити лише систему не приносять справжнього щастя, якщо не відбувається переміна людського серця.
«Не ставтеся вороже до своїх переживань, а приходьте до Бога такими, якими ви є. Наші внутрішні стани не випадкові», — о. Олександр Халаїм, директор Реабілітаційного центру святого Івана Павла ІІ у Шаровечці на Хмельниччині.