Посвячення Богородиці. День 8: Залежність від задоволень

Люди світу не турбуються про вшанування Марії, Матері всіх Божих дітей. Хоч вони й не ненавидять Її відверто, а іноді навіть славлять і кажуть, що люблять, та ще й часом навіть вчиняють якусь побожність на Її честь. Зрештою, вони не терплять, коли хтось ніжно любить Марію, бо вони не мають до Неї такої ніжності, яка була у Якова. Вони завжди знайдуть до чого прискіпатися у тих побожностях, які вірно практикують добрі діти і слуги Марії, щоб завоювати любов своєї Володарки; власне кажучи, вони не вірять, що вшанування Марії є необхідним для спасіння душі. Вони вважають, що достатньо не мати явної ненависті до Матері Божої і не зневажати відкрито Її вшанування. Вони вважають, що вже здобули достатню прихильність Пресвятої Діви і стали Її слугами, коли без щирості байдуже проказали якісь молитви на Її честь; вони жодним чином не виправляють своє життя. Діти Ісава продають своє право первородства, а саме радощі раю, заради сочевичної юшки земних радощів. Вони сміються і п’ють, їдять і розважаються, грають і танцюють, не завдаючи собі праці стати достойними благословень Небесного Отця, зовсім як Ісав. Коротше кажучи, їхні думки зайняті тільки світом, вони люблять тільки світ, вони говорять і діють тільки для світу та його радощів. За коротку мить задоволення, за марноту почестей, за золоті чи срібні брязкальця вони продають ласку свого хрещення, свою невинність, свою частку в Царстві Небесному. Зрештою, люди світу щоденно відкрито або приховано переслідують і ненавидять Божих дітей. Вони ображають, зневажають і критикують їх; перекривлюють, обзивають, дурять і обкрадають, примушують бідувати, женуть і затоптують ту пилюку. Але самі вони живуть добре, в успіху, в пошані, в багатстві, роблять кар’єру і провадять приємне життя.