Про релігійні практики Юдеїв, зокрема про Шабат розповідає теолог-бібліст, священник Львівської архидієцезії Римо-Католицької Церкви, викладач біблійних дисциплін в інституті Святого Томи Аквінського, автор книги "Світ Біблії: подорож батьківщиною Ісуса Христа", отець Володимир Кусьнєж.
Ми пробуємо розуміти краще суспільство в якому жив Ісус Христос. Обставини в яких жив Спаситель були історично обумовленими. У попередніх програмах ми говорили про юдаїзм, Тору, храм, але є ще один асперт характерний для Євреїв - мова йде про релігійні практики, - отець Володимир Куснєж.
Сьогодні ми зупинимося на святкування Суботи-шабату. В цей день Юдеї відвідують храм. Існують рідні думки щодо походження цього слова, але найвірніше припущення щодо значення слова "шабат" - це відпочинок, тобто стан коли людина нічого не робить.
У пророчих книгах згадки про шабат зувтрічаються паралельно з новомісяччям. В Палестині стежили за місячним календарем та до нього прив'язували відлік часу. Шабат було окреслено повним місяцем.
Лунарний календар налічує 28 днів, а четвертина являла собою 7 днів. Навіть у Вавилоні уважно стежили за лунарним календарем та шанували деякі дні. У Вааилонян вільний від праці день був 15-й і цей день у них називався "шабату". Пізніше, "шабат" як свято отримало вже більш релігійне значення. Пророки, зокрема Єремія та Єзекиїл критикував Євреїв за недотримання шабату. Якщо пророки критикували то значить були підстави для критики.
Ситуація змінюється враз разом із Вавилонським полоном після якого ситуація змінюється. Пророк Неємія пише про турботу влади про дотримання Євреями суботи та забороняє торгівлю, ведення справ. Цьому ревному юдеєві Неємії потрібно було проголошувати дотримання суботи. Бо ті, які повернулися з полону - дотримувалися звичаю цього, а ті, хто не був послабили дотримання звичаю.
У Вавилонському полоні Євреї зберегли та укріпили свої звичаї, які їх ідентифікували. Вони виконували акт обрізання, стежили за чистотою їжі, дотримувалися суботи - це була частина їхньої релігії.
Уже пізніше, як ми бачимо в книзі Макавеїв, шабат стає чимось святим. На початку 1 Макавеїв ми бачимо настільки ретельне дотримання суботи, що навіть зброю під час війни не брали в руки в цей день.
Взагалі, Вавилонський полон був особливим для Євреїв, адже туди забирали фахівців, які вміють читати, писати та розуміються в науці. Тобто у полон потрапила еліта, а лишилися звичайні прості люди. Саме іудейська інтелігенція і викристалізувала в полоні свою релігію.
У Святому Писанні (Второзаконня 5) наказ святкувати шабат зустрічається в 10 заповідях: "Додержуй день суботній, святкуючи його, як заповідав тобі Господь Бог твій". Тут нагадується, що навіть раби мають відпочивати в цей день бо й ти був рабом в Єгипті. Також, щоб самому не стати рабом роботи.
Коли людина святкує шабат то вона наче наближається до небесного взірця.
Ісус часто зцілював у шабат та порушував уставлені правили шабату за що Його та учнів критикували. Тоді він висловив відому відповідь, що не людина для шабату, а шабат для людини.
Як так стається, що нам складно бути тихою людиною? Хто такі ‘блаженні тихі’, про яких говорить Ісус у Нагірній проповіді? І які чесноти допоможуть нам пізнати правдиву тихість? Ці питання розглянемо в продовження циклу катехиз про Блаженства разом з о.Григорієм Рассоленком, духовним отцем Вищої Духовної семінарії в м.Ворзелі Київсько-Житомирської дієцезії РКЦ.
Про небезпеку цькування дитини та наслідки булінгу поговоримо з практичним психологом, магістром психології травматерапевтом Мироном Шкробутом.
Понад 70 тисяч екзорцизмів провів за життя відомий священник і головний екзорцист Риму, який служив понад 30 років, отець Ґабріель Аморт. Про його усмішку казали, що вона була здатна розвіяти будь-який страх. У програмі представниця видавництва «Святого Павла» у м. Львові Юлія Берт знайомить нас із книжками видатного екзорциста, які можуть стати духовною підтримкою в боротьбі з дияволом.
У ранковій катехезі на Радіо Марія отець Олександр Кушта розкрив тему початкової повноти особистості невинної людини, спираючись на катехези святого Папи Івана Павла ІІ «Чоловіком і жінкою сотворив їх Господь». Священик пояснив, чому сором, цнотливість і сумління не є пережитками минулого, а залишаються фундаментальними елементами людської гідності сьогодні.
У новій катехезі з циклу «Антропологія святої Едити Штайн» кармеліт отець Віталій Козак роздумує про відповідальність перед історією та покликання кожного християнина не лише споглядати події, а й впливати на їхній хід. Священник наголошує: Бог діє у світі не поза людською свободою, а через неї, тож кожен наш вибір, жест і слово вплітає нитку у велике полотно історії.