Слухати Радіо

17:45

Літургія годин (Бревіарій)

В ефірі

Св.Літургія з Катедри св. Олександра (Київ)

19:00

Молитовна лінія

20:00

Заклик до Бердичівської Богородиці (Наживо)

21:00

Вечірній ефір

22:00

Катехиза

22:40

Духовні читання

23:00

Слово на кожен день

23:50

Літургія годин (Бревіарій)

00:00

Розарій

00:30

Катехиза

01:10

Розмова з екзорцистом

01:40

Духовні читання

02:00

Катехиза

02:50

Біблійні читання

03:00

Меса

03:40

Розарій

04:00

Коронка до Божого Милосердя

04:20

Святий дня

05:00

Молитва

Релігійні практики Юдеїв. Історія шабату та відношення до суботи Христа.

Про релігійні практики Юдеїв, зокрема про Шабат розповідає теолог-бібліст, священник Львівської архидієцезії Римо-Католицької Церкви, викладач біблійних дисциплін в інституті Святого Томи Аквінського, автор книги "Світ Біблії: подорож батьківщиною Ісуса Христа", отець Володимир Кусьнєж.
Ми пробуємо розуміти краще суспільство в якому жив Ісус Христос. Обставини в яких жив Спаситель були історично обумовленими. У попередніх програмах ми говорили про юдаїзм, Тору, храм, але є ще один асперт характерний для Євреїв - мова йде про релігійні практики, - отець Володимир Куснєж.

Сьогодні ми зупинимося на святкування Суботи-шабату. В цей день Юдеї відвідують храм. Існують рідні думки щодо походження цього слова, але найвірніше припущення щодо значення слова "шабат" - це відпочинок, тобто стан коли людина нічого не робить. 

У пророчих книгах згадки про шабат зувтрічаються паралельно з новомісяччям. В Палестині стежили за місячним календарем та до нього прив'язували відлік часу. Шабат було окреслено повним місяцем.

Лунарний календар налічує 28 днів, а четвертина являла собою 7 днів. Навіть у Вавилоні уважно стежили за лунарним календарем та шанували деякі дні. У Вааилонян вільний від праці день був 15-й і цей день у них називався "шабату". Пізніше, "шабат" як свято отримало вже більш релігійне значення. Пророки, зокрема Єремія та Єзекиїл критикував Євреїв за недотримання шабату. Якщо пророки критикували то значить були підстави для критики.

Ситуація змінюється враз разом із Вавилонським полоном після якого ситуація змінюється. Пророк Неємія пише про турботу влади про дотримання Євреями суботи та забороняє торгівлю, ведення справ. Цьому ревному юдеєві Неємії потрібно було проголошувати дотримання суботи. Бо ті, які повернулися з полону - дотримувалися звичаю цього, а ті, хто не був послабили дотримання звичаю. 

У Вавилонському полоні Євреї зберегли та укріпили свої звичаї, які їх ідентифікували. Вони виконували акт обрізання, стежили за чистотою їжі, дотримувалися суботи - це була частина їхньої релігії.

Уже пізніше, як ми бачимо в книзі Макавеїв, шабат стає чимось святим. На початку 1 Макавеїв ми бачимо настільки ретельне дотримання суботи, що навіть зброю під час війни не брали в руки в цей день.

Взагалі, Вавилонський полон був особливим для Євреїв, адже туди забирали фахівців, які вміють читати, писати та розуміються в науці. Тобто у полон потрапила еліта, а лишилися звичайні прості люди. Саме іудейська інтелігенція і викристалізувала в полоні свою релігію. 

У Святому Писанні (Второзаконня 5) наказ святкувати шабат зустрічається в 10 заповідях: "Додержуй день суботній, святкуючи його, як заповідав тобі Господь Бог твій". Тут нагадується, що навіть раби мають відпочивати в цей день бо й ти був рабом в Єгипті. Також, щоб самому не стати рабом роботи.


Коли людина святкує шабат то вона наче наближається до небесного взірця. 
Ісус часто зцілював у шабат та порушував уставлені правили шабату за що Його та учнів критикували. Тоді він висловив відому відповідь, що не людина для шабату, а шабат для людини.

"Інша б злякалась і втекла, вістка б не здійснилась й Ангел полетів би далі", - о.Йосиф Щур

"Інша б злякалась і втекла, вістка б не здійснилась й Ангел полетів би далі", - о.Йосиф Щур

У нашому щоденному житті важливо вчасно сказати Богові "так". На прикладі Тієї, яка не готувалася до приходу Архангела, але одразу змогла дати відповідь, приймаючи Божу волю. Отець Йосиф Щур, ігумен монастиря отців Василян у м. Києві, запрошує до роздумів про власні відповіді і вибори, занурюючись думками у значимість Пресвятої Діви Марії, яку Бог обрав задля втілення Його задуму.
2026-05-07 00:00:00
«Утопія без Бога: рай, що стає бездушним»

«Утопія без Бога: рай, що стає бездушним»

Отець Віталій Козак, монах-кармеліт, у дев’ятій катехезі циклу «Людина на межі між Богом та безоднею» розмірковує над темою «Утопія без Бога». Священник показує, як спроба збудувати досконалий світ без слабкості, благодаті та покаяння перетворює його на холодну й стерильну систему.
2026-05-06 00:00:00
Міць у слабкості: як біль стає вчителем нашого життя

Міць у слабкості: як біль стає вчителем нашого життя

Біль — це досвід, якого ніхто не прагне, але від якого ніхто не застрахований. Чи може він бути чимось більшим, ніж просто стражданням? У межах циклу передач «Міць слабкості» сестра Тетяна Богославець досліджує природу болю, його захисні функції та духовний сенс. Ви дізнаєтеся, як розпізнати сигнали свого тіла й душі, чому важливо не ігнорувати страждання та як перетворити власний біль на молитву і шлях до Бога.
2026-05-06 00:00:00
Відшкодування за гріхи як дорога до миру: послання Фатіми сьогодні

Відшкодування за гріхи як дорога до миру: послання Фатіми сьогодні

Отець Станіслав Свурка у катехезі на хвилях Радіо Марія розкриває глибину фатімського заклику до відшкодування за гріхи, як шляху до справжнього миру. Священник наголошує на силі Євхаристії, адорації та живої присутності з Христом, яка перемінює серце людини і світ.
2026-05-05 00:00:00
«Страх ізолює від Бога», - єпископ Микола Лучок

«Страх ізолює від Бога», - єпископ Микола Лучок

Чи часто ви відчуваєте, що страх керує вашими рішеннями? Страх майбутнього, страх помилки або страх бути відкинутим. Єпископ-ординарій Мукачівської дієцезії Микола Лучок пропонує причинно-наслідковий підхід до розуміння страху, допомагаючи знайти шлях до справжньої внутрішньої свободи.
2026-05-04 00:00:00