РІЗДВЯНИЙ ВЕРТЕП - 2025 від працівників Радіо Марія

До дня спомину Святого Падре Піо говоримо разом з о.Міхалом Бранкевичем про любов і зосередженність на Тілі й Крові Ісуса Христа в Євхаристії. Як ми маємо прагнути переживати Святу Літургію, та чому важливо бути присутніми під час Служби Божої фізично в храмі? Запрошуємо почути від духовного наставника Дієцезіальної місійної семінарії «Redemptoris Mater» у програмі "У ваших намірах".

Як духовно приготуватися до доброї сповіді, дотримуючись 5 умов? Коли священник може не відпустити гріхи та як діяти в такій ситуації? Запрошуємо почути настанови й поради священника РКЦ, о. Григорія Рассоленка, вікарія катедри Святого Олександра в м. Києві.

"Лінь у контакті та спілкуванні з Богом породжує те, що ми починаємо любити самих себе і поклонятися собі як ідолу, - застерігає о.Міхал Бранкевич в програмі "У ваших намірах" від наслідків одного з головних семи гріхів та наголошує, - так ніколи не будеш правдиво задоволений самим собою і своїм життям".

У цій катехизі отець Міхал Бранкевич, духовний наставник Дієцезіальної місійної семінарії «Redemptoris Mater», продовжує розпочатий цикл «Життя в Христі», відкриваючи слухачам, як практично християнину відповісти на покликання жити у Святому Дусі. Священник найперше зауважує: людина є образом Бога і має гідність, а завдяки розуму здатна зрозуміти порядок речей, розпізнати, що є добрим, а що — злим, та обрати відповідне. Проблема полягає в тому, що, попри старання, людина часто забуває, що цей порядок установлений єдиним Богом — Творцем і Йому належить.

У цій катехизі о. Андрій Педай, директор БФ "Карітас Спес - Київ", вікарій парафії Успіння Пресвятої Діви Марії в м. Києві, знайомить нас одразу із трьома італійськими святими: "святим робітником", "блаженною хворою на рак кісток" та "сліпою прикутою до ліжка, до якої ходять за порадою". Священник наголошує, що Бог виявляє себе в немічності, а метою нашого життя не може бути здоров'я, успіх чи кар'єра. Святість не походить з досконалості й знання, це спосіб життя у відданості Ісусу. Найважливіше, дозволити Богу себе вести.