Сестра Христина Кароль продовжує розглядати твори французьких авторів, цього разу, в програмі, ґрунтовно проаналізовано характер та моральну еволюцію головного героя роману Стендаля "Червоне і чорне" Жульєна Сореля.
В романі "Червоне і чорне" Стендаль змалював три головні прошарки суспільства: буржуазію, духовенство і дворянство.
Роман поділений на частини відповідно до етапів, які переживає головний герой твору Жульєн Сорель - дуже цікавий персонаж, тобто цікавий своїми протиріччями, цікавий своїм характером: неодноманітним та неоднозначним, таким, що дуже схожий на нас. Цими етапами є міста, які будуть характеризувати те, що відбувається з головним героєм, а саме: Вер'єр, Безансон, Париж, в'язниця.
Спершу, говоримо про Вер'єр і про життя, яке має Жульєн Сорель, побачимо його простим хлопчаком, який має гострий розум, логіку та вивчив латину у відставного лікаря-бонапартиста. На противагу своїм братам - простим робітникам, Жульєн має певні амбіції і хоче стати важливим як Бонапарт, хоче бути Кимось.
У Вер'єрі є мер - пан де Реналь, який з дружиною хоче, щоб їхні діти вчили латину, а тому беруть Жульєна до себе в дім гувернером. Саме тут Жульєн Сорель починає ставати тим, ким він хоче.
Сестра Христина Кароль пропонує подивитись на стосунки Жульєна Сореля та дружини мера Луїзи де Реналь під певним кутом, просто спостерігаючи, без упередження і засудження, за розвитком цієї ситуації. Спостерегти як Стендаль накладає шар за шаром, щоб надати цим взаєминам чогось особливого, та показує дрібниці, з яких розвиваються стосунки між пані де Реналь і Жульєном.
У другому періоді життя Жульєна, у Безансоні в семінарії, можемо побачити як він - людина дуже розумна і логічна, відрізняється від інших семінаристів та здружується з абатом Піраром, котрий пізніше відрекомендує Сореля маркізу де Ла Молю.
Новий етап життя Жульєна Сореля розпочинається в Парижі у маркіза де Ла Моля, де він має інші стосунки - кохання з Матильдою де Ла Моль, яке є зовсім іншим.
Перебуваючи у в'язниці до Жульєна Сореля приходить, нарешті, розуміння, усвідомлення справжності: хто я? чого я хочу, дійсно? де я був щасливим? кого я любив? і де я був дійсно любленим?
Сестра Христина Кароль
Отець Григорій Рогацький у катехезі на Радіо Марія роздумує над тим, як віра проявляється у щоденному використанні часу, звертаючись до євангельського діалогу Ісуса з жінкою-хананянкою. На прикладі Йосипа Сліпого та Любомира Гузара священник показує, як прожите життя стає відповіддю Богові і визначає вічність.
Чи є гріх, який Бог не може простити? Як допомогти близьким, які роками не сповідалися, та чому віра не є лише «особистою справою»? У катехезі на Радіо Марія єпископ Ян Собіло розкриває значення Божого милосердя як єдиного дієвого способу зцілення духовних ран та закликає кожного стати «носіями» для тих, хто духовно паралізований.
У цій програмі ви дізнаєтеся, що насправді означають слова Христа про Хліб життя, та як вони пов’язані з Пасхою, пустелею і досвідом віри. "Це запрошення відкрити глибший сенс Євангелія і зрозуміти, чому ми шукаємо Бога — з потреби чи з прагнення до справжнього життя", - отець Гжегож Вавжиняк, настоятель парафії святого Івана Павла II м. Рівне. Серія катехиз "До джерел нашої віри у Святій землі".
"Для віруючої людини смирення зростає саме з цього усвідомлення: без Бога я нічого не можу. Але це не принижує, навпаки — допомагає тверезо оцінювати себе, без переоцінювання власних можливостей, але й без їх применшення", - отець-кармеліт Санктуарію Матері Божої Бердичівської Рафал Мишковський.
У цій катехизі запрошуємо до роздумів про те, хто такі є "блаженні миротворці", про яких у нагірній проповіді говорить Ісус. Разом з о. Григорієм Рассоленком, духівним наставником Вищої Духовної семінарії у м.Ворзелі Київсько-Житомирської дієцезії РКЦ, розберемося у значенні та походженні слова "мир" та задумаємося, хто може назвати себе "синами Божими".