Сестра Фаустина Ковальська: "Я молюся про внутрішню тишу під час зустрічі з Ісусом Христом".

Був четвер 1936 року. В Кракові сестра Фаустина стояла перед Пресвятими Дарами... Тоді Ісус дав їй можливість пізнати тайну Євхаристії. Вона пише у щоденнику, що бачила, як Христос підняв очі до неба, як Його дух з'єднався з Небесним Отцем. Після молитви вона пішла в свою келію де дізналася по людину, яка чинить великий гріх та просила милосердя для неї. Сестра Фаустина тоді усвідомила велику ціну кожного гріха. Також вона побачила як Боже милосердя покрило цю нещасну особу, дуже близьку для Ісуса.

Що ж спільного мають ці два моменти? Під час Євхаристії Ісус перетворив хліб у тіло, а вино в кров. А тоді, відбулася переміна особи за котру молилися. В кожній молитві присутня велика боротьба за ближнього.

Євхаристія та щоденність - дві реальності, які не можна відділяти. З'єднання з Ісусом та з людиною - це дві сторони однієї й тієї ж реальності. Отже, у своїй келії Сестра Фаустина до плачу проявляє велику любов до ближнього.

Між вівтарем та щоденним життям відсутні паркани. Сестра Фаустина від 10 січня 1938 року заводить окремий зошит під назвою "Моє приготування до Святого Причастя". Цей щоденник вона веде протягом останнього року свого земного життя, яке завершила у жовтні цього ж року.

Вона була дуже хвора та не могла вести щоденник. Останнім записом було: "Я молюся про внутрішню тишу під час зустрічі з Ісусом Христом". Вона намагалася не пропускати жодного слова, що промовить до неї Ісус.

Любов - це серце Євхаристії. Гімн любові Святого апостола Павла стверджує, що все пройде, а любов залишиться. Сестра хотіла любити своїх ближніх так, як Ісус любив людей. Вона запалювалася любовю до інших людей під час Божої Служби, Євхаристії. Вона просить Христа: "Щоб я керувалася тільки Твоєю любовю до ближніх".

В Євангелії від Йоана читаємо про проповідь Ісуса в Капернаумі. Це тяжка проповідь... Відбувається радість учнів та народу біля Спасителя, а ле швидко виявляється, що ця мотивація мізерна. Ісус запитує: "Чому ви біля мене? Бо їли хліб..." Тобто, Він каже людям, що вони не шукають Господа, а шукають пекаря, який буде відповідати на їхні потреби. Така релігія, насправді, дуже добра, адже схожа на магазин де можна отримати необхідне.

Народ хотів обрати Ісуса королем, але вони потребували очищення розуму та серця. "Манну їли ваші предки в пустелі, але повмирали", - каже Ісус. Можемо стверджувати, що та манна стала для них богом, адже вони не вміли слухати Господа. Ба більше - та манна їм набридла.

Отже, все що ти робиш рано чи пізно тебе розчарує. І це буде краще для тебе бо призводить до навернення. Запитайте себе чи я часом не кохаю подарунок БІЛЬШЕ за того, Хто дає цей дар?

Це як, наприклад, коли я на день народження приходжу з подарунком, а особа, котрій дарую звертає увагу більше на сам подарунок, а не мене. Варто усвідомлювати, що ніхто мене так не нагодує, як це робить Бог.

Свята Фаустина писала: "Божа Служба запитує мене про відносини з життям Ісуса Христа". І це питання, про відносини з життям Ісуса Христа, звучить не тільки в Храмі, а у нашій щоденності, адже Ісус є в кожному моменті. Саме Він, і тільки Він, може бути гарантом мого життя вічного та мого життя у вічності.

Зауважте, що після проповіді в Капернаумі багато людей вже не ходили з Ісусом. Погляньте, у храмі сьогодні є люди, котрі змінюють своє місце та поступово переміщуються подалі, на вулицю. Я маю йти до того, до чого йде Ісус. Святе причастя закликає нас до служби, а любов до ближнього закликає до служби за ближнього на колінах.

Молитва Святої сестри Фаустини

Скільки разів вдихнуть мої груди, скільки разів вдарить моє серце, скільки разів запульсує моя кров, стільки тисяч разів прагну прославляти Твоє милосердя, о Пресвята Трійце.

 Я хотіла б сама стати Твоїм милосердям і бути Твоїм живим образом, о Господи. Нехай ця найбільша ознака Бога – несповідиме Його милосердя – через моє серце й душу перейде до ближніх.

 Господи, допоможи мені, щоб мої очі були милосердні, щоб я ніколи не підозрювала й не осуджувала за зовнішніми ознаками, але бачила те, що найкраще в душах ближніх і приходила до них із допомогою.

 Господи, допоможи мені, щоб мій слух був милосердний, щоб я схилялася над потребами ближніх, щоб мої вуха не були байдужі до болю й стогонів ближніх. 

Господи, допоможи мені, щоб мій язик був милосердний, щоб я ніколи не говорила погано про ближніх, а для кожного мала слово розради й пробачення. 

Господи, допоможи мені, щоб мої руки були милосердні й повні добрих учинків, щоб я вміла чинити добро ближньому, а на себе брати важчу, наймозольнішу працю.

 Господи, допоможи мені, щоб мої ноги були милосердні, щоб я завжди поспішала на допомогу ближнім, забуваючи про власну втому. Нехай мій відпочинок буде в служінні ближньому. 

Господи, допоможи мені, щоб моє серце було милосердне, щоб я страждала разом із ближніми, щоб ніколи нікому не відмовила в сердечному теплі й щиро розмовляла з тими, хто зловживатиме моєю добротою. Я зачинюся в Наймилосерднішому Серці Ісуса і мовчатиму про власні страждання.

 О Господи мій, нехай Твоє Милосердя відпочиває в мені. Ти наказав мені вправлятися в трьох ступенях милосердя: перший – милосердний учинок, хоч би який він був; другий – милосердне слово, як не в змозі вчинком, то словом; третій – молитва. Як не матиму змоги виявити милосердя ані вчинком, ані словом, то завжди зможу помолитися. Молитву я занесу навіть туди, куди не маю сили дійти фізично. Мій Ісусе, переміни мене в себе, бо Ти можеш усе.

Місіонер-облат Непорочної Діви Марії отець Кшиштоф Бузіковський (м. Обухів)

Слухати інші програми:

• Біль пустопорожнього життя
• Три види присутності Бога в житті
• Святе Причастя - це втіха та сила
• Бог завжди на стороні грішника
  
• Навіщо нам молитовний стан?
• Навіщо ховати свої амбіції?
• Євхаристія навчає довіряти
• Ісус через мене відвідує світ
• Молімося ефективно