А біля Ісусового хреста стояли Його мати, і сестра Його матері, Марія Клеопова, і Марія Магдалина. Побачивши матір і учня, який стояв поряд і якого Він любив, Ісус промовив до матері: Жінко, ось твій син! Потім звернувся до учня: Ось твоя мати! І від тієї години взяв її учень до себе. Смерть Ісуса Після цього, знаючи, що все вже звершилося, каже Ісус, аби довершилося Писання: Прагну! Стояла повна посудина оцту. Отже, настромивши на тростину губку, намочену в оцті, піднесли до Його уст. Спробувавши оцту, Ісус сказав: Звершилося!
І схиливши голову, віддав духа. Всі стають на коліна і певний час стоять мовчки. Ісусові пробивають серце Оскільки була п’ятниця, День Приготування, то юдеї, щоб не залишилися на хресті тіла в суботу, тому що був великий день тієї суботи, просили Пилата, аби перебили їхні голінки й забрали. Тож воїни прийшли і перебили голінки першому й другому, розп’ятому з Ним. Підійшовши же до Ісуса, побачили, що Він уже помер, і не стали перебивати Йому голінок. Але один з воїнів списом проколов Йому бік, і тут же витекли кров та вода. А той,хто бачив, засвідчив, — і правдиве його свідчення. І він знає, що каже правдиві речі, щоб і ви повірили. Бо сталося це, аби збулося Писання: “Кістка Його не буде поламана”. І знову ж, у іншому місці Писання говориться: “Будуть дивитися на Того, кого прокололи”. Покладення до гробу Є. Після цього Йосиф з Ариматеї, який був учнем Ісуса, — але таємним, із-за страху перед юдеями, — попросив Пилата, щоби забрати тіло Ісуса. І Пилат дозволив.Тож прийшов і забрав Його тіло. Прибув також і Никодим, який рані приходив вночі до Нього, несучи суміш смирни з алое, близько ста мірок. Отже, вони взяли тіло Ісуса та обгорнули його полотнами з пахощами, — згідно зі звичаєм поховання в юдеїв. А на тому місці, де Він був розп’ятий, був сад, а в саду — нова гробниця, в якій ніколи ніхто не був похований. Тож тут і поклали Ісуса,з огляду на юдейську п’ятницю, День Приготування, бо гробниця була близько.
Того часу Ісус сказав до натовпу: «Коли ви побачите хмару, яка піднімається із заходу, одразу кажете, що насувається дощ, – і стається так. А коли вітер південний віє, кажете, що буде спека, – і збувається. Лицеміри, вигляд землі й неба ви вмієте розпізнавати, чому ж ви не вмієте розпізнати часу цього? Чому ж самі від себе не судите, що є справедливе?
Того часу Ісус сказав своїм учням: «Я прийшов вогонь кинути на землю; і як же Я прагну, щоб він уже розгорівся! Я маю хреститися хрещенням; і як Я знемагаю, поки звершиться!
Чи думаєте, що Я прийшов мир принести на землю? Ні, кажу вам, але поділ! Бо відтепер будуть п’ятеро в одному домі поділені: троє проти двох і двоє проти трьох. Розділиться батько із сином і син з батьком; мати – з дочкою, а дочка – з матір’ю; свекруха – зі своєю невісткою, а невістка – зі свекрухою».
Того часу Ісус скаазав своїм учням: «Знайте, що якби господар знав, о котрій годині прийде злодій, то не дав би зробити підкоп у свій дім. Тож і ви будьте готові, бо саме тієї години, в котру не сподіваєтеся, прийде Син Людський!»
Того часу Ісус сказав своїм учням: «Хай будуть підперезані ваші стегна і хай горять ваші світильники. Тож будьте подібні до людей, які очікують свого пана, коли той повернеться з весілля, щоб, як прийде він і постукає, то відразу ж йому і відчинити. Блаженні ті слуги, пан яких, прийшовши, застане їх на сторожі; воїстину кажу вам, що підпережеться, посадить їх і, підійшовши, буде служити їм. І якщо прийде і в другу, і в третю сторожу, і знайде їх так само, то блаженні вони».
Того часу озвався до Ісуса хтось із натовпу: «Учителю, скажи моєму братові, щоб він поділився зі мною спадщиною!» Та Він відповів йому: «Чоловіче, хто Мене поставив суддею або розподілювачем над вами?» І промовив ще до них: «Глядіть і стережіться всякої зажерливості, бо, навіть якщо хтось має надмір, його життя не залежить від того, що посідає».