"Слово Боже поступово дозріває в нас", - про дружбу з Христом через Слово розповідає отець Олександр Халаїм - викладач Вищої Духовної
Семінарії Святого Духа, с. Шаровечка, та Вищої Духовної
Семінарії Пресвятого Серця Ісуса, м. Ворзель, директор
Центру Святого Йоана Павла ІІ.
Чому саме дружба з Христом і через Його Слово? Це тому, що в теперішні важкі часи, коли світ переживає великі виклики, люди часто вагаються, з ким товаришувати й кому довіряти. Багато міжнародних організацій не витримують випробувань, а частина людей впадає у байдужість чи навіть безнадію. Проте Христос закликає нас довіряти Йому, незважаючи на обставини. Він приходить до нас у Слові та Євхаристії, запрошуючи до глибокої дружби. Подібно до Марії, яка прийняла Слово і залишилася вірною, навіть у складних умовах, ми також можемо знайти силу в довірі до Божого Слова.
Євангеліє від Луки 11:5-6 говорить: "Хто з вас, маючи друга, піде до нього опівночі та скаже: Друже, позич мені три хліби, бо приятель мій прийшов до мене з дороги, і не маю, що йому дати". Це нагадує нам про цінність дружби та підтримки. Справжню дружбу показує сам Ісус Христос, навчаючи нас вірити в Бога так, як Він вірить у нас. Коли ми приймаємо Євхаристію, ми спершу чуємо Боже Слово, а потім зустрічаємося з Ним особисто. Це Слово приходить до нас у тій культурі й обставинах, в яких ми живемо, щоб змінити нас зсередини та надати нашому життю глибший сенс.
Навіть у важких ситуаціях, коли здається, що ми самотні, нас підтримує живе Боже Слово. Бог сходить до нашого середовища, до наших сердець, щоб діяти тут і зараз. Він запрошує нас прийняти Його, як Марія, яка, незважаючи на ризики, сказала: "Нехай станеться по слову Твоєму". Це вчить нас довіряти, приймати Слово і ділитися ним. Господь говорить: "Не бійся, бо Я є з тобою". Незалежно від того, де ми перебуваємо - у мирному місті чи в зоні бойових дій - Слово Боже є нашим найвірнішим другом, який ніколи не зрадить і завжди підтримає.
Сьогодні мати друга - це велике багатство.
Слово Боже в час Різдва - це як маленький Христос, який біжить назустріч до кожного з нас. А в що одягнений цей маленький Ісус? - Ймовірно у вишиванку та шаровари... Бог посилає своє Слово, наближене до культури, місця та часу людини.
Слово будь-де вас підтримає та не покине вас, хоч і рідні покинуть, зрадять друзі тощо. Бог сходить у те середовище, де є кожен із нас через Слово.
Запрошуємо вас до прослуховування катехези з циклу про вісім блаженств. Разом із духовним отцем Вищої духовної семінарії у Ворзелі Григорієм Расолленком ми зануримося в роздуми над словами Христа: «Блаженні ті, хто плаче, бо вони будуть потішені».
Чи кожен смуток є корисним? Чому святі плакали через дрібниці, які нам здаються неважливими? І як відрізнити «світський смуток», що веде до смерті, від «Божого смутку», що дарує життя? Дізнайтеся, як перетворити свій біль на зустріч із Богом.
Мандруємо роздумами про те, як Ангели супроводжують нас у Різдвяному періоді разом із с.Юлією Заводовською зі Згромадження Сестер від Ангелів у м.Вінниця.
У ранковій катехезі на хвилях Радіо Марія монах-францисканець отець Андрій Немченко роздумує над силою материнської молитви, яка здатна рятувати від смерті, повертати до життя й випрошувати неймовірні благодаті. Священник ділиться живими свідченнями молитви матерів за синів на війні та за хворих дітей, не оминаючи й теми кризи, яку може переживати навіть ця свята молитва.
Про Святого Франциска і святкування Різдва в Греччо виголосив катехизу брат-капуцин о.Віктор Дешук, вікарій парафії Марії Матері Церкви у м.Києві. Священник наголошує: історія, що колись трапилась зі святим у маленькому містечку Італії, сьогодні дає нам чудову можливість "оживити" події і обставини народження Ісуса Христа.
На хвилях Радіо Марія прозвучала катехеза з отцем Віталієм Козаком, присвячена темі «Жіноча душа у світлі антропології святої Едити Штайн». Це роздуми не про те, що жінка має робити, а про те, ким вона є у Божому задумі, про її здатність приймати життя, відчувати фальш і біль ще до того, як вони стають видимими.