"Слово Боже поступово дозріває в нас", - про дружбу з Христом через Слово розповідає отець Олександр Халаїм - викладач Вищої Духовної
Семінарії Святого Духа, с. Шаровечка, та Вищої Духовної
Семінарії Пресвятого Серця Ісуса, м. Ворзель, директор
Центру Святого Йоана Павла ІІ.
Чому саме дружба з Христом і через Його Слово? Це тому, що в теперішні важкі часи, коли світ переживає великі виклики, люди часто вагаються, з ким товаришувати й кому довіряти. Багато міжнародних організацій не витримують випробувань, а частина людей впадає у байдужість чи навіть безнадію. Проте Христос закликає нас довіряти Йому, незважаючи на обставини. Він приходить до нас у Слові та Євхаристії, запрошуючи до глибокої дружби. Подібно до Марії, яка прийняла Слово і залишилася вірною, навіть у складних умовах, ми також можемо знайти силу в довірі до Божого Слова.
Євангеліє від Луки 11:5-6 говорить: "Хто з вас, маючи друга, піде до нього опівночі та скаже: Друже, позич мені три хліби, бо приятель мій прийшов до мене з дороги, і не маю, що йому дати". Це нагадує нам про цінність дружби та підтримки. Справжню дружбу показує сам Ісус Христос, навчаючи нас вірити в Бога так, як Він вірить у нас. Коли ми приймаємо Євхаристію, ми спершу чуємо Боже Слово, а потім зустрічаємося з Ним особисто. Це Слово приходить до нас у тій культурі й обставинах, в яких ми живемо, щоб змінити нас зсередини та надати нашому життю глибший сенс.
Навіть у важких ситуаціях, коли здається, що ми самотні, нас підтримує живе Боже Слово. Бог сходить до нашого середовища, до наших сердець, щоб діяти тут і зараз. Він запрошує нас прийняти Його, як Марія, яка, незважаючи на ризики, сказала: "Нехай станеться по слову Твоєму". Це вчить нас довіряти, приймати Слово і ділитися ним. Господь говорить: "Не бійся, бо Я є з тобою". Незалежно від того, де ми перебуваємо - у мирному місті чи в зоні бойових дій - Слово Боже є нашим найвірнішим другом, який ніколи не зрадить і завжди підтримає.
Сьогодні мати друга - це велике багатство.
Слово Боже в час Різдва - це як маленький Христос, який біжить назустріч до кожного з нас. А в що одягнений цей маленький Ісус? - Ймовірно у вишиванку та шаровари... Бог посилає своє Слово, наближене до культури, місця та часу людини.
Слово будь-де вас підтримає та не покине вас, хоч і рідні покинуть, зрадять друзі тощо. Бог сходить у те середовище, де є кожен із нас через Слово.
У катехезі на «Радіо Марія» настоятель парафії в Рокитному отець Марек Рудзь та сестра Люцина роздумують про християнське покликання жити Святим Письмом. З нагоди спомину святого Єроніма вони пояснюють, чому Біблія є не просто пам'яткою літератури, а живим Словом Божим, яке має супроводжувати вірянина щодня — у молитві, вдома, у транспорті та під час випробувань війни.
Що навчає Церква про Розарій? Звідки ця молитва виникла, яке її коріння? Пояснює в катехизі отець Матеуш Годек, директор Катехитичної Школи Харківсько-Запорізької дієцезії, настоятель парафії Архангела Михаїла в м. Павлоград, даючи практичні поради про те, що може допомогти нам молитися, та як поглибити молитву Святого Розарію у своєму практичному духовному житті.
У програмі «Катехиза» о. Андрій Немченко говорить про розарій. Катехит розкриває цю духовну практику як молитву, в якій беруть участь воля, розум та почуття. Через приклади святих, які щодня молились розарій, священник доводить, що постійне звернення до Богородиці є надійним джерелом внутрішньої сили та ефективною духовною зброєю проти зла.
Ідеологія та контроль не просто нав'язують зовнішні правила, а поступово деформують внутрішній світ особистості, змушуючи людину непомітно адаптуватися до несправедливості через страх і пошук безпеки. Цей тихий процес підміни життєвих орієнтирів замінює традиційні поняття добра і зла на зручні критерії вигоди чи безпеки, що призводить до розмивання совісті та життя за подвійними стандартами.
У цій катехизі о.Міхал Бранкевич, духовний наставник Дієцезіальної місійної семінарії «Redemptoris Mater», говорить те, що блаженства виконують обітниці Господа не лише в земному житті, але й у Царстві Небесному. Хто такі блаженні вбогі, тихі, зусмучені, голодні й спраглі справедливості, милосердні, та як ми можемо переживати блаженства у своєму житті, відкинувши непотрібне вже тут і тепер? Священник радить: "Важливо звільнити місце для діяння Святого Духа, з Його поміччю досвідчемо блаженства".