Що відбувалося під час навернення і пізнання свого покликання зі святою, яка стала вчителькою Церкви, та що сьогодні може дати нам "Історія однієї душі" у часі війни і страждань говорить сестра-кармелітка Марія Людмила Бога Отця Милосердного, м.Харків.
Майбутня свята зазнала дуже багато страждань за 24 роки життя у світі. У своїй книжці вона порівнює себе із квіткою, яка народилась дев'ятою дитиною в сім'ї у Святій Землі і тішиться, що має оповідати світу про прихильність Ісуса. "Меч прошив моє серце", - ділиться Свята Тереза біллю, яку відчувала при втраті мами. Дівчинка захворіла так, що ніхто не міг зрозуміти і пояснити симптоми та прояви хвороби. Тереза переживала напади. Але одного разу, коли рідні почали молитися на колінах під час чергового нападу, Тереза побачила Діву Марію, яка усміхалась їй. Тоді Тереза була зцілена, але вона залишилась дуже плаксивою. У своїй книжці майбутня свята пише: "Я плакала, тому що плакала. А потім плакала за тим, що побачила через що плакала".
У 14 років Тереза отримує навернення. Концентрація на собі робила її чутливою. Вона хотіла не плакати, але це було подібно до того, що вона ловила рибу, але сіті постійно були пустими. Та одного разу Тереза описує те, що змінило її і дало розпізнання свого покликання. "У цю ніч світла почався третій період мого життя, найпрекрасніший з усіх і найбільш сповнений дарів неба. Ісус, задовольняючи своєю доброю волею, якої мені ніколи не бракувало, виконав справу, яку я не могла виконати протягом 10 років. Я відчула прагнення працювати над наверненням грішників, треба забувати про себе, щоб приносити радість ближнім," - цитує Терезу сестра Марія Людмила, що показує, як Ісус зробив майбутню святу рибалкою душ. Свята Тереза шукала, як вона може реалізувати усі прагнення: бути священником, апостолом, мучеником, вчителем Церкви. У апостола Павла Тереза знайшла відповідь. Він пояснює, що усі найдосконаліші дари є ніщо без любові. Любов - це дорога, яка провадить до Бога. Тільки любов робить можливою діяльність членів Церкви, апостолів і мучеників. "О, Ісусе, моя любове! Нарешті я знайшла! Моє покликання є любов", - так вигукнула майбутня свята, коли розпізнала себе як серце серед інших членів Христового Тіла.
Того часу прийшли до Ісуса Його мати й брати та не могли доступитися до Нього через натовп. І сповістили Йому: «Твоя мати і Твої брати стоять зовні, бажаючи побачити Тебе». А Він у відповідь сказав їм: «Моя мати й Мої брати – це ті, котрі Слово Боже слухають і виконують».
Як духовно приготуватися до доброї сповіді, дотримуючись 5 умов? Коли священник може не відпустити гріхи та як діяти в такій ситуації? Запрошуємо почути настанови й поради священника РКЦ, о. Григорія Рассоленка, вікарія катедри Святого Олександра в м. Києві.
У катехезі отець Павло Щука продовжує розглядати вісім духів зла за Євагрієм Понтійським і говорить про жадібність, гнів та смуток — духовні стани, які можуть поступово поневолювати людину. Священник пояснює, звідки вони виникають, як проявляються у нашому житті та яким чином можуть віддаляти людину від Бога.
У катехезі отець Павло Щука продовжує розглядати вісім духів зла за Євагрієм Понтійським, зосереджуючись на акедії, марнославстві та гордині. Священник пояснює, як ці духовні стани проявляються в житті людини, а також говорить про мандруючого демона, який відволікає нас від добрих справ і поступово позбавляє Божого страху та відчуття гріха.
У програмі на Радіо Марія настоятель парафії в Томашполі та модератор Руху Назаретських Родин отець Станіслав Свурка разом із сестрою Люциною роздумують над глибинним значенням свята Воздвиження Всечесного Христа. Як у темний час війни віднайти Боже світло, пробачити важкі образи та піднятися до вищого рівня любові до Бога й ближнього за прикладом Страждальної Діви Марії.