Що відбувалося під час навернення і пізнання свого покликання зі святою, яка стала вчителькою Церкви, та що сьогодні може дати нам "Історія однієї душі" у часі війни і страждань говорить сестра-кармелітка Марія Людмила Бога Отця Милосердного, м.Харків.
Майбутня свята зазнала дуже багато страждань за 24 роки життя у світі. У своїй книжці вона порівнює себе із квіткою, яка народилась дев'ятою дитиною в сім'ї у Святій Землі і тішиться, що має оповідати світу про прихильність Ісуса. "Меч прошив моє серце", - ділиться Свята Тереза біллю, яку відчувала при втраті мами. Дівчинка захворіла так, що ніхто не міг зрозуміти і пояснити симптоми та прояви хвороби. Тереза переживала напади. Але одного разу, коли рідні почали молитися на колінах під час чергового нападу, Тереза побачила Діву Марію, яка усміхалась їй. Тоді Тереза була зцілена, але вона залишилась дуже плаксивою. У своїй книжці майбутня свята пише: "Я плакала, тому що плакала. А потім плакала за тим, що побачила через що плакала".
У 14 років Тереза отримує навернення. Концентрація на собі робила її чутливою. Вона хотіла не плакати, але це було подібно до того, що вона ловила рибу, але сіті постійно були пустими. Та одного разу Тереза описує те, що змінило її і дало розпізнання свого покликання. "У цю ніч світла почався третій період мого життя, найпрекрасніший з усіх і найбільш сповнений дарів неба. Ісус, задовольняючи своєю доброю волею, якої мені ніколи не бракувало, виконав справу, яку я не могла виконати протягом 10 років. Я відчула прагнення працювати над наверненням грішників, треба забувати про себе, щоб приносити радість ближнім," - цитує Терезу сестра Марія Людмила, що показує, як Ісус зробив майбутню святу рибалкою душ. Свята Тереза шукала, як вона може реалізувати усі прагнення: бути священником, апостолом, мучеником, вчителем Церкви. У апостола Павла Тереза знайшла відповідь. Він пояснює, що усі найдосконаліші дари є ніщо без любові. Любов - це дорога, яка провадить до Бога. Тільки любов робить можливою діяльність членів Церкви, апостолів і мучеників. "О, Ісусе, моя любове! Нарешті я знайшла! Моє покликання є любов", - так вигукнула майбутня свята, коли розпізнала себе як серце серед інших членів Христового Тіла.
У цій катехизі ідеться про покликання як Божий дар.
Цей тиждень в Католицькій Церкві триває особливий період октави спомину за померлих. Для чого маємо відвідати кладовище, та які традиції не є християнськими, ділиться у програмі "У ваших намірах" о. Міхал Бранкевич.
Отець Матеуш Адамскі, настоятель парафії Успіння Пресвятої Діви Марії в Києві, говорить про смерть і як християни до неї відносяться. Так само як хрест, який був колись знаряддям вбивства стає джерелом життя, мій особистий хрест, який несу разом з Ісусом, може стати джерелом життя для мене.
У програмі «Радіо Марія» відбувся катехетичний дебют о. Миколи Ліпітака, Настоятеля парафії Матері Божої Неустанної Помочі РКЦ, що на Збоїщах у Львові, першого Отця Воскресенця з України.
Отець Микола поділився чудесними історіями зцілення, які відбулись у його парафії за заступництвом Св. Шарбеля.
У денній катехизі отець Вадим Русаловський, священник Київсько-Житомирської дієцезії, ділиться своїми роздумами про цінність латинської мови у житті сучасної Церкви. Катехит розповідає про український переклад молитов, якими ми користуємось та про документи в Церкві, які існують виключно латиною. Отець підкреслює важливість вживання піднесеної, шляхетної мови у Літургійних зібраннях.