Що відбувалося під час навернення і пізнання свого покликання зі святою, яка стала вчителькою Церкви, та що сьогодні може дати нам "Історія однієї душі" у часі війни і страждань говорить сестра-кармелітка Марія Людмила Бога Отця Милосердного, м.Харків.
Майбутня свята зазнала дуже багато страждань за 24 роки життя у світі. У своїй книжці вона порівнює себе із квіткою, яка народилась дев'ятою дитиною в сім'ї у Святій Землі і тішиться, що має оповідати світу про прихильність Ісуса. "Меч прошив моє серце", - ділиться Свята Тереза біллю, яку відчувала при втраті мами. Дівчинка захворіла так, що ніхто не міг зрозуміти і пояснити симптоми та прояви хвороби. Тереза переживала напади. Але одного разу, коли рідні почали молитися на колінах під час чергового нападу, Тереза побачила Діву Марію, яка усміхалась їй. Тоді Тереза була зцілена, але вона залишилась дуже плаксивою. У своїй книжці майбутня свята пише: "Я плакала, тому що плакала. А потім плакала за тим, що побачила через що плакала".
У 14 років Тереза отримує навернення. Концентрація на собі робила її чутливою. Вона хотіла не плакати, але це було подібно до того, що вона ловила рибу, але сіті постійно були пустими. Та одного разу Тереза описує те, що змінило її і дало розпізнання свого покликання. "У цю ніч світла почався третій період мого життя, найпрекрасніший з усіх і найбільш сповнений дарів неба. Ісус, задовольняючи своєю доброю волею, якої мені ніколи не бракувало, виконав справу, яку я не могла виконати протягом 10 років. Я відчула прагнення працювати над наверненням грішників, треба забувати про себе, щоб приносити радість ближнім," - цитує Терезу сестра Марія Людмила, що показує, як Ісус зробив майбутню святу рибалкою душ. Свята Тереза шукала, як вона може реалізувати усі прагнення: бути священником, апостолом, мучеником, вчителем Церкви. У апостола Павла Тереза знайшла відповідь. Він пояснює, що усі найдосконаліші дари є ніщо без любові. Любов - це дорога, яка провадить до Бога. Тільки любов робить можливою діяльність членів Церкви, апостолів і мучеників. "О, Ісусе, моя любове! Нарешті я знайшла! Моє покликання є любов", - так вигукнула майбутня свята, коли розпізнала себе як серце серед інших членів Христового Тіла.
У продовження попередньої історії про Святу Марію Домініку Мадзарело, співзасновницю Салезіанського Згромадження, с. Наталія Вакулішина знайомить нас із особливостями духовного життя сестер-монахинь на чолі із настоятелькою, яка і стала святою. Бідність і злидні, які супроводжували першу салезіанську спільноту сестер у селі Морнезе, сприяли тому, щоб називатись сьогодні Домом Божої любові.
У цьому випуску катехези на Радіо Марія єпископ Ян Собіло розкриває глибину Марійного набоженства та пояснює значення прекрасних метафор Лоретанської літанії. Ви дізнаєтесь, чому ми називаємо Богородицю «Трояндою духовною», «Вежею зі слонової кості» та «Ковчегом завіту».
Про роль християнських медіа в євангелізації та поглибленні знань вірян, а також про пастки, в які можна потрапити медійникам під час пошуків шляхів розширення аудиторії, говорить директор католицького інтернет-часопису "CREDO" о.Микола Мишовський.
Завершення навчального року — це час великих сподівань та важливих життєвих рішень. Куди прямувати далі, щоб знайти справжнє щастя? Сестри Люцина та Наталія Гальцова діляться особистими історіями свого покликання, пояснюють біблійну суть монашества як особливих заручин із Богом та дають поради тим, хто відчуває тихий поклик Христа у своєму серці.
В ефірі Радіо Марія прозвучала 12-та катехеза з циклу «Людина між Богом та безоднею», яку виголосив о. Віталій Козак, монах-кармеліт. Роздумуючи над романом «Дюна» Френка Герберта, священик говорить про те, як влада поступово змінює людину, навіть тоді, коли вона починає свій шлях із добрих намірів.