Що відбувалося під час навернення і пізнання свого покликання зі святою, яка стала вчителькою Церкви, та що сьогодні може дати нам "Історія однієї душі" у часі війни і страждань говорить сестра-кармелітка Марія Людмила Бога Отця Милосердного, м.Харків.
Майбутня свята зазнала дуже багато страждань за 24 роки життя у світі. У своїй книжці вона порівнює себе із квіткою, яка народилась дев'ятою дитиною в сім'ї у Святій Землі і тішиться, що має оповідати світу про прихильність Ісуса. "Меч прошив моє серце", - ділиться Свята Тереза біллю, яку відчувала при втраті мами. Дівчинка захворіла так, що ніхто не міг зрозуміти і пояснити симптоми та прояви хвороби. Тереза переживала напади. Але одного разу, коли рідні почали молитися на колінах під час чергового нападу, Тереза побачила Діву Марію, яка усміхалась їй. Тоді Тереза була зцілена, але вона залишилась дуже плаксивою. У своїй книжці майбутня свята пише: "Я плакала, тому що плакала. А потім плакала за тим, що побачила через що плакала".
У 14 років Тереза отримує навернення. Концентрація на собі робила її чутливою. Вона хотіла не плакати, але це було подібно до того, що вона ловила рибу, але сіті постійно були пустими. Та одного разу Тереза описує те, що змінило її і дало розпізнання свого покликання. "У цю ніч світла почався третій період мого життя, найпрекрасніший з усіх і найбільш сповнений дарів неба. Ісус, задовольняючи своєю доброю волею, якої мені ніколи не бракувало, виконав справу, яку я не могла виконати протягом 10 років. Я відчула прагнення працювати над наверненням грішників, треба забувати про себе, щоб приносити радість ближнім," - цитує Терезу сестра Марія Людмила, що показує, як Ісус зробив майбутню святу рибалкою душ. Свята Тереза шукала, як вона може реалізувати усі прагнення: бути священником, апостолом, мучеником, вчителем Церкви. У апостола Павла Тереза знайшла відповідь. Він пояснює, що усі найдосконаліші дари є ніщо без любові. Любов - це дорога, яка провадить до Бога. Тільки любов робить можливою діяльність членів Церкви, апостолів і мучеників. "О, Ісусе, моя любове! Нарешті я знайшла! Моє покликання є любов", - так вигукнула майбутня свята, коли розпізнала себе як серце серед інших членів Христового Тіла.
У катехезі на Радіо Марія отець Матеуш Годик розкриває значення терміну «нова євангелізація» та пояснює, чому Пресвята Діва Марія є найкращим прикладом і заступницею для сучасних християн у справі проповідування віри.
У своїй катехезі сестра Божена Новоселець говорить про конкретний шлях відкриття на Святого Духа, спираючись на Діяння апостолів. Це не лише про віру, а про новий спосіб існування, в якому людина перестає бути «власним спасителем» і починає жити силою Божою.
"Невизначена втрата — це ситуація, коли людина фізично відсутня, але психологічно залишається присутньою. Ми не маємо з нею контакту, не знаємо її долі, але продовжуємо жити з нею в думках, у пам’яті, у серці. Це створює внутрішню напругу, біль і постійне очікування", - отець Олег Саламон, священник Львівської архідієцезії РКЦ, директор Центру духовної психосоціальної, психотерапевтичної допомоги імені о.Генріха Мосінга.
У сьомій катехезі циклу «Людина на межі між Богом та безоднею» отець Віталій Козак продовжує роздуми над ідеологічним і моральним утопізмом, викриваючи його як небезпечне спрощення реальності. Священик показує, чому спроби змінити лише систему не приносять справжнього щастя, якщо не відбувається переміна людського серця.
«Не ставтеся вороже до своїх переживань, а приходьте до Бога такими, якими ви є. Наші внутрішні стани не випадкові», — о. Олександр Халаїм, директор Реабілітаційного центру святого Івана Павла ІІ у Шаровечці на Хмельниччині.