СВЯТИЙ ІРИНЕЙ. БОГ - ТВОРЕЦЬ УСЬОГО ЧЕРЕЗ СЛОВО ТА ДУХА

СВЯТИЙ ІРИНЕЙ. ДОКАЗ АПОСТОЛЬСЬКОГО ПРОПОВІДУВАННЯ.

КАТЕХЕЗА 4: БОГ - ТВОРЕЦЬ УСЬОГО ЧЕРЕЗ СЛОВА І ДУХА.

Доброго дня всім, дорогі слухачі Радіо Марія. Це вже четверта зустріч, яку ми проводимо на тему святого Іринея. Для тих, хто не слухав нас раніше, ми розпочали цикл катехез на тему катехизму для дорослих, написаного святим Іринеєм, єпископом Ліонським, наприкінці ІІ століття, який називається Епідейксис або Доказ апостольського проповідування. У попередніх катехезах ми коментували пролог цього твору, який Іриней написав своєму другові Маркіяну. У тому пролозі він говорив нам, що дуже важливо і необхідно знати апостольську проповідь вповністю.

Сьогодні ми будемо далі розважати четвертий і п'ятий пункти, з яких починається перша частина Епідейксису, де святий Іриней пояснює апостольську катехезу. Цей перший розділ присвячений викладу трьох артикулів віри в Триєдиного Бога та історії спасіння аж до втілення Господа нашого Ісуса Христа.

Вже наприкінці прологу, який ми читали на попередній зустрічі, Іриней дав вступ до пунктів 4 і 5 Епідейксису. Давайте ще раз прочитаємо, що він сказав:

Вічний і Безвадний є Бог, над усіма створіннями, і що кожна річ, якого б роду вона не була, підвладна Йому, і все, що підвладно Йому, було створено Ним. Отже, Бог здійснює свою владу і суверенність не над тим, що належить іншим, а над тим, що належить Йому самому. А все належить Богові. Дійсно, Бог всемогутній і все походить від Нього (Епід. 3).

Іриней каже, що Бог вічний, безвадний, всемогутній, вищий за всіх, творець всього, суверен всього. Бог створив нас. Завжди є спокуса захотіти створити Бога, якого ми можемо зрозуміти, розбирати. Це новий гностицизм нашого часу. Бог без таємниці. Гностики, від яких Іриней захищав християнську віру, хотіли все раціоналізувати, вихолостити істини віри, чудеса... Те ж саме відбувається і в наш час. Дехто говорить про Бога, але як про якусь вищу енергію. Християнин вірить не у вищу енергію, а в особистого Бога, який має розум і волю, який творить, об'являється, любить, спасає і є близьким до кожної людини. Фальшиві духовності в це не вірять.

Прочитаємо 4 пункт Епідейксису:

Бо створене повинно мати своїм початком якусь велику причину, а початком усього є Бог; Він не має походження в іншому, але, навпаки, все створене Ним. Тому необхідно вірити насамперед у те, що існує єдиний Бог, Отець, який створив і організував сукупність істот і викликав до існування те, чого не існувало, і, обіймаючи все суще, Він один - необійнятий. Оскільки, в такій сукупності є і цей наш світ, а в світі - людина. Цей світ також створений Богом.

Іриней говорить так: Бо створене повинно мати своїм початком якусь велику причину, а початком усього є Бог; Він не має походження в іншому, але, навпаки, все створене Ним. Вже у ІІ столітті з'явилися єретики-гностики, які заперечували віру в єдиного Бога. Щоб пояснити зло у світі, вони стверджували, що поряд з добрим Богом існує негативне начало, яке створило матерію. Іншими словами, вони стверджували, що інше єство, створене Богом, недосконале, було тим, хто створив світ, ще більш недосконалий, помилковий. Це єство вони називали Деміургом.

Той, хто не має віри, не має відповіді на життєві страждання. Це трапляється з багатьма людьми, які думають, що їхнє життя є помилкою, що воно погано влаштоване. Вони вважають, що їхньому життю бракує багатьох речей: більшої стабільності, більшого комфорту, більшої безпеки, більшої любові... І кажуть: Бог не може бути добрим і досконалим, Він мене не любить. Інші шукають причину своїх негараздів у забобонах, гороскопі, кармі. Вони думають, що існують інші, вищі сили, які керують світом і життям людей. Ніби існують дві сили, добро і зло, які постійно борються між собою. Це те, у що вірять східні культури, в інь-янь.

Спираючись на біблійне вчення про творіння, святий Іриней заперечує дуалізм. У своєму творі "Проти єресей" він говорить: Ми ж дотримуємося правило істини, згідно з яким є тільки один всемогутній Бог, який Своїм словом створив усе, і з нічого створив їх, щоб вони існували. Так говорить Писання: «Словом Господнім утвердилися небеса, і подихом уст Його всі сили, що на них» (Пс 33, 6). І в іншому місці: «Ним постало все, і ніщо, що постало, не постало без нього» (Йн 1, 3). Говорячи «все», ми не виключаємо нічого. Отець створив усе від Себе, видиме і невидиме, чуттєве і нечуттєве, тимчасове через Свою економію і тривале. Він не створив їх через ангелів чи певні сили незалежно від Його волі, бо Бог не має потреби в цьому (Adv. haer. I, 22, 1). Тут Іриней звертається до тих, хто читає Святе Письмо, даючи йому вільну інтерпретацію. Він показує, як Об'явлення говорить нам про єдиного Бога, який все створив.

Тому необхідно вірити насамперед у те, що існує єдиний Бог, Отець, який створив і організував сукупність істот і викликав до існування те, чого не існувало, і, обіймаючи все суще, Він один - необійнятий. Тут Іриней, як і в багатьох інших випадках, цитує твір "Пастир Єрми" (зап. 1:1), невелику книжку, написану в Римі в середині другого століття, яка користувалася великим авторитетом серед деяких Отців Церкви. Перша правда віри полягає в тому, що існує лише один істинний і живий Бог, який є творцем усього, що існує. Це вже було частиною віри ізраїльського народу. Бог сказав. Шема Ізраїль, Адонай елохену, Адонай ехад. Слухай, Ізраїлю, Господь - Бог наш. Господь єдиний. І сказав їм, щоб вони передали це своїм дітям. Бог єдиний, творець неба і землі. Тому Іриней каже, що треба насамперед вірити, що є один Бог, що Бог єдиний, і саме це він нам передає. Християни вірять ще, що Бог єдиний у трьох особах. Свята Трійця, яка не є трьома богами, а трьома особами, які є одним Богом. Іриней уточнює, що Бог Творець всього є Отець, перша особа Трійці. Він також говорить, що він створив те, чого не існувало. Бог творить з нічого, ex nihilo. Все, що існує поза Богом, було викликане до життя Ним. Бог не є деміургом, який стикається з уже існуючою матерією, що накладає на нього обмеження. Матерія отримала своє єство від Бога і підкоряється Йому. Матерія не є вічною. Він взяв від Себе самого субстанцію створеного, і зразок створеного, і форму впорядкованого (Adv. haer. IV, 20, 1), - говорить він в іншому своєму творі "Проти єресей". Він не має на увазі, що зі своєї власної субстанції Бог створив космос. Ні, він пояснює в іншому місці, що Бог створив все своєю силою і волею. Він дав існування самій матерії свого творіння (пор. II, 10, 4). Святий Теофіл Антіохійський, сучасник святого Іринея, у своєму творі "До Автоліта" висловлюється так: "Що такого великого в тому, що Бог створив світ з уже існуючої матерії? Навіть людський майстер, взявши матерію з чогось, робить з неї все, що йому заманеться. Сила Бога проявляється в тому, що Він творить те, що хоче, починаючи з того, чого немає (ad Autol. II, 4). Бог не є простим ремісником, який бере безформну матерію і надає їй форму, створюючи таким чином все, що ми бачимо. Бог з нічого, тому що він всемогутній, створив матерію, яку потім сформує. Іриней каже: Бог могутніший за природу: Він має у своєму розпорядженні волю, бо Він добрий, силу, бо Він могутній, і досконалість, бо Він багатий і досконалий (Adv. haer. II, 29, 2). Саме абсолютна сила Божої любові створила і зберігає світ. Бог вільно творить з нічого. Він не потребував створити світ, але сотворив його з максимально вільним задумом, як ствердив I Ватиканський Собор в 1870 р.. Якщо Бог вільно творить з нічого, без жодної допомоги, бо Він добрий, могутній, багатий і досконалий, то як ми можемо сумніватися, що Він може створити в нас чисте серце, дати світло віри тим, хто її не знає, або що Він може воскресити мертвих?

Бог, за своїм бажанням, створив нас згідно зі своєю мудрістю. Ми могли б не існувати. Натомість Він захотів дати нам життя. Кожен з нас народився тому, що так захотів Бог. Чудово знати, що я існую, бо є Бог, який хотів і бажав мене, який любить мене. Ми не є продуктом випадковості, але Божої вільної волі. Згідно з Іринеєм, матерія була незабрудненою і повинна залишатися такою, оскільки її кінцевою метою був би її початок - Бог. Тому походження зла не слід шукати в матеріальному світі. Те, що добрий Бог створив, також є добрим. Вся природа є доброю. Наша природа також створена доброю. Ми - створіння, а не Бог. Ми не можемо цього забути. Ми обмежені, а Бог вічний. Ми не можемо зрозуміти Бога, але ми можемо вчитися у Нього. Ми не охоплюємо Бога, Він не міститься в нашій голові, але ми знаходимся в Ньому. Це означає, що Він прекрасно знає, якими ми є, всередині і зовні.

Далі в тексті Епідейксису сказано: Оскільки, в такій сукупності є і цей наш світ, а в світі - людина. Цей світ теж був створений Богом. Згідно з Іринеєм, Бог Отець є творцем усього, що існує, видимого і невидимого. Він дає зрозуміти, що створив також і матеріальний світ. Він не довірив формування матеріального світу жодному деміургу. Бог створив всю природу, океани, ліси, тварин, все, все, що ми бачимо. Він створив кожного з нас.

У п'ятому пункті Епідейксису святий Іриней вчить нас набагато більше:

Ось доказ [цього вчення]: що є тільки один Бог, Отець, несотворений, невидимий, творець всесвіту; ні над Ним, ні після Нього немає іншого Бога; що Бог розумний, і тому всі істоти були створені Словом; і Бог є Дух, і Духом Він установив все, як говорить пророк: Словом Господнім утвердилися небеса, і діянням Духа Його всі сили їхні. Оскільки Слово встановлює, тобто творить і надає сталість всьому сущому, а Дух приводить різноманітні сили в порядок і форму, то Слово справедливо і доречно називається Сином, а Дух - Премудрістю Божою. У зв'язку з цим апостол Павло говорить: Один Бог Отець, що над усім, з усім і в нас усіх. Бо над усім Отець, і з усім Слово, бо через Нього Отець створив всесвіт; а в нас усіх Дух, що кличе: "Авва" (Отче) і зліпив людину на Божу подобу. Таким чином, Дух показує Слово; пророки, в свою чергу, проголошували Сина Божого; але Слово носить Духа з Собою, і, таким чином, саме Він передає послання пророкам і піднімає людину до Отця.

Як бачимо, святий Іриней починає свій катехизм з вчення про створіння: Ось доказ [цього вчення]: що є тільки один Бог, Отець, несотворений, невидимий, творець всесвіту; ні над Ним, ні після Нього немає іншого Бога. Існує ще один катехизм, святого Івана Павла ІІ, який нагадує нам, що катехизація про створіння має велике значення, оскільки пояснює, звідки ми походимо, куди прямуємо, який наш початок і кінець... це фундаментальні питання для нас (пор. ККЦ 282). Якщо ми з вами не знаємо, куди ми йдемо, наприклад, якщо ми не знаємо сенсу нашого життя, то всі рішення, які ми приймаємо, будуть неправильними. Ми не дуже зацікавлені в тому, щоб знати, скільки мільйонів років Всесвіту, ми залишаємо це науці. Християнська віра дає відповідь на інші, глибші і важливіші для нас питання: в чому сенс усього, чи хтось керує Всесвітом, чи існує трансцендентна, розумна і добра істота на ім'я Бог, яка дає сенс моєму життю? Чи, навпаки, все, що існує, є випадковим, чи підпорядковується законам природи, вічної матерії, байдужої до людини... чи ми просто гвинтики в годиннику, який створив Бог, а потім покинув напризволяще? Чому я страждаю, чому існує зло?" (ККЦ 285). Можливо, дехто з нас ніколи не ставив собі цих запитань і живе під впливом подій, як людина, що вижила в джунглі, серед небезпечних тварин... Інші люди колись ставили собі питання про сенс свого життя, але, не знайшовши задовільної відповіді, вирішили присвятити себе постійній зайнятості, роботі, відчуженню у багатьох речах, щоб більше не думати про це.

Правда про створенні настільки важлива для всіх людей, що Бог у своїй ніжності побажав відкрити все, що є спасенним дла нас (пор. ККЦ 287). Це те, що хоче донести до нас святий Іриней. Бог є дієвою причиною всього творіння. Існує тільки один Бог, несотворений і творець всього. Інших богів немає. Далі Іриней відповідає на питання, чи використовував Бог інші істоти для творення. Чи використовував Бог інструменти? Бог розумний, і тому всі істоти були створені Словом; і Бог є Дух, і Духом Він установив все, як говорить пророк: Словом Господнім утвердилися небеса, і діянням Духа Його всі сили їхні. Бог не використовував для творення нічого поза собою. Творча дія Отця невіддільна від дії Сина і Святого Духа. В іншому місці Іриней говорить нам: "Є тільки один Бог, він є Отець, він є Бог, він є Творець, він є Автор, він є Упорядник. Він створив усе Сам, тобто Своїм Словом і Своєю Премудрістю, Сином і Духом, які подібні до Його рук (Adv. haer. II, 30, 9; IV, 20, 1). Бог також є інструментальною причиною творіння, оскільки це спільна справа Пресвятої Трійці (ККЦ 292). Тут необхідно пояснити одну річ. Хоча ми приписуємо Отцеві діло творіння, Синові - діло відкуплення, а Святому Духові - діло обоження, це не означає, що вони діють окремо. Божественні особи нероздільні у своєму бутті та діяльності, але кожна з них проявляє те, що належить їй у Трійці (пор. ККЦ 267). Богослов'я називає це «апропріацією»: переважне приписування певних імен, якостей або дій одній з Осіб Трійці. Ось чому ми говоримо, що Бог Отець є Творцем, але Він творить разом з Богом Сином і Богом Святим Духом. Оскільки Бог є розумним, Він творить разом з Логосом, який є Сином; а оскільки Бог є духовним, Дух втручається в акт творіння. Ось як Іриней пояснює пророчі слова 32-го псалма: Словом Господнім утвердилися небеса, і діянням Духа Його всі сили їхні (Пс 33, 6).

І, слідуючи відомим 4 причинам за Арістотелем, що є формальною причиною: чи створив Бог за взірцем, вже існуючим проектом? Іриней відповідає таким чином: Бог створив світ, почерпнувши з себе самого, з цілковитою незалежністю, зразок для творіння. [...] Бог, який створив світ, є єдиним Богом, що немає іншого Бога над ним, і що цей Бог отримав від себе самого зразок і форму того, що він створив. [...] Від Нього походить взірець творіння (Adv. haer. II, 16, 1 і 3).

Продовжуємо читати Епідейксис: Оскільки Слово встановлює, тобто творить і надає сталість всьому сущому, а Дух приводить різноманітні сили в порядок і форму, то Слово справедливо і доречно називається Сином, а Дух - Премудрістю Божою. Як вже було сказано, Бог Отець із Самого Себе творить матерію, яку Син встановлює, а Святий Дух впорядковує і надає форму. Саме Син встановлює, бо Він сам був встановленим, будучи родженим Отцем. Для Іринея встановити означає надати матерії її власну форму, тіло. Таким чином, світ, все створене, існує завдяки Синові. Книга Буття розповідає нам, що Бог творить Словом. "Бог сказав: Нехай станеться світло, і сталося світло... Бог сказав: Нехай будуть зорі на небі... і створив Бог сонце та місяць... Бог сказав: Створімо людину на наш образ і на нашу подобу, і створив Бог людину" (пор. Бут 1,1-30) Все було створене Христом, який є Словом Божим. Бенедикт XVI в енцикліці "Spe Salvi" попереджає, що сьогодні знову в моді вірити в те, що саме елементи космосу, закони матерії, космічні сили, в кінцевому рахунку, керують світом і людством. Про фальшиве панування " стихії світу" він нагадує нам текст святого Григорія Назіанзіна. Цей Отець Церкви говорить, що в той самий момент, коли волхви, орієнтуючись на зорю, поклонилися новому цареві, Христу, астрології прийшов кінець, бо відтоді зірки обертаються згідно з орбітою, встановленою Христом. Папа дуже рішуче проголошує, що нашим життям керує розум, воля, особиста любов Бога (Spe salvi 5).

Святий Іриней вчить нас, що Дух діє разом з Отцем і Сином, щоб принести досконалість у всесвіт. Дух закарбовує динамізм, який дає еволюцію, довершує і прикрашає все суще. Дух гармонійно наділяє життям. Дух вносить порядок і форму в багатоманітне розмаїття. Бог побажав, щоб усе створене було добре розташоване і перебувало у взаємній гармонії, навіть якщо деякі елементи здаються протилежними. Іриней каже, що це подібно до цитри, яка через різноманітність своїх звуків видає гармонійну мелодію, що складається з багатьох протилежних звуків. [Ті, хто слухає цю мелодію, повинні хвалити і прославляти її творця, [...] не відмовляючись від віри в єдиного Бога, який все створив (Adv. haer. II, 25, 2). Гармонія, яку ми бачимо у творінні, його краса, є дивовижною. Звичайно, вся природа співає, хвалить і прославляє Бога в цій гармонії, яку Він дав. У 18-му псалмі сказано: "Небеса звіщають славу Божу, твердь сповіщає діло рук Його" (Пс 18:1). Святий Афанасій стверджує, що "небо своєю величчю, своєю красою і своїм порядком є чудовим проповідником свого Творця, чиє красномовство наповнює всесвіт". Світ не є німим, але говорить про свого Творця. А в книзі Сираха, в кінці 42-го розділу, сказано, що Бог створив все попарно, одне перед іншим, він недостатнім не створив нічого. Одне покріплює доброту другого, - тож хто насититься, на його славу споглядаючи? (пор. Сир 42, 24-25). Він каже, що кожна річ, яку він створив, оспівує досконалість того, що знаходиться поруч. Краса - це стосунки. Ось чому глибина краси - це любов, стосунки, що підтверджують досконалість іншого. Любов є джерелом краси. Природа прекрасна, тому що Бог любить нас і відобразив це в природі. Гладкість блакитного неба оспівує красу білих хмар і навпаки; шорсткість дерев оспівує твердість скель і навпаки.

Читаємо далі: У зв'язку з цим апостол Павло говорить: Один Бог Отець, що над усім, з усім і в нас усіх. Тут він цитує 4-й розділ, 6-й вірш Послання до Ефесян. Святий Іриней бачить у цьому висловлюванні святого Павла об'явлення Пресвятої Трійці. Отець, Син і Святий Дух. Бог є відношенням Осіб, спільністю Осіб. Ось як він це пояснює: Бо над усім Отець; і з усім Слово, бо через Нього Отець створив всесвіт; а в нас усіх Дух, що кличе: "Авва" (Отче) і зліпив людину на Божу подобу. Святий Павло у Посланні до Римлян говорить: "Усі бо ті, що їх водить Дух Божий, вони - сини Божі. Бо ви не прийняли дух рабства, щоб знову підлягати боязні, але прийняли дух усиновленя, яким кличемо: «Авва! -Отче! Сам цей Дух свідчить разом із нашим духом, що ми - діти Божі; а коли діти, то й спадкоємці ж Божі - співспадкоємці Христа, якщо ми страждаємо разом із ним, щоб разом з ним і прославитися" (Рим 8, 14-17). Є Дух, який робить нас дітьми Божими, братами Христа. Дух вводить нас у відносини з Трійцею. Цей Дух дає нам справжнє життя, впорядковує наше життя, приводить нас у гармонію один з одним і робить нас подібними до Бога.

Все творіння промовляє до нас про свого Творця. Святий Дух, маючи дар пізнання, допомагає нам пізнавати речі з перспективи Ісуса Христа, у зв'язку з Ним. Через дар пізнання ми відкриваємо красу видимого світу, диво і велику гідність створіння, яке є відображенням Божої великодушності і водночас завдатком слави, яку ми побачимо на небі; бо цей світ є немов дзеркалом того, що має прийти в майбутньому. Дух дає нам можливість високо цінувати цей світ у світлі Божому, але водночас навчає нас, що цей світ скороминущий. Християнин цінує все створене, насолоджується красою природи, в якій бачить відбиток Бога, але не обожнює її, не робить собі ідола з неї. Християни, завдяки Об'явленню, відрізняють Творця від створеного. Бога і природу. Святий Іван Золотоустий каже, що «тиша небес - це голос, більш гучний, ніж голос сурми. Цей голос сповіщає нашим очам, а не вухам, велич Того, Хто їх створив».

У наш час спостерігається тенденція повернення до первісних релігій, які вірили в Матір-Землю, Пачамаму, як її називають у Південній Америці. Відбувається ресакралізація природи, як у первісних релігіях. Нью Ейдж, неоязичництво, гностичні рухи нашого часу, які пропагують повернення до примітивних, місцевих, язичницьких релігій, бо вважають їх формою природної, чистої релігії, що відповідає духу землі. Для фальшивих духовностей дуже характерно говорити про зв'язок з природою, з якої береться вся наша енергія... говорити про матір-природу, яка нас годує, піклується про нас, лікує нас... Ви, мабуть, чули про енергію каміння, ароматерапію, хромотерапію (використовується "енергія" кольорів), йогу, тайцзи (ци - енергія), яка імітує рухи природи... Ці духовності ставлять собі за мету зв'язок з енергією природи, зв'язок з божественністю, з Всесвітом. Мені пригадується фільм "Аватар", який під приводом показу величезної шкоди, яку людина може завдати природі у своєму прагненні панувати над світом і збагачуватися (і це правда), поширює модну духовність, яка вірить, що Бог є в природі, або краще, що природа є Богом, життєвою і вищою енергією. Це новий пантеїзм. Церква засудила пантеїзм. Бог не є природою. Вона також засудила дуалізм: світ не є ще одним богом. Церква вірить, що Бог єдиний. Він присутній у природі своєю всемогутністю, даючи існування всьому, але Бог є цілком Іншим. Ми, християни, сповідуємо, що людина за своєю суттю є створінням і такою залишиться назавжди, що вона покликана брати участь у божественній природі, бо в цьому полягає досконалість людини. Ми не віримо ні в злиття з Божеством, ні в перетворення на щось інше, ні тим більше в реінкарнацію. Ми були створені людьми і будемо ними назавжди (за. Папська Рада у справах культури, Ісус Христос - носій води життя. Християнські роздуми про "Новий вік").

І, нарешті, прочитаємо останні рядки сьогоднішнього тексту:

Таким чином, Дух показує Слово; пророки, в свою чергу, проголошували Сина Божого; але Слово носить Духа з Собою, і, таким чином, саме Він передає послання пророкам і піднімає людину до Отця. Отже, це єдиний Бог, який створив нас; який об'явив і повідомив нам Себе; і який приведе всіх нас до повноти Життя, до себе самого. Бог є кінцевою причиною. Це християнська надія.

На цьому ми завершуємо сьогоднішні роздуми над пунктами 4 і 5 Епідейксису святого Іринея. Щиро дякую всім слухачам. Слава Ісусу Христу.

Отець Енріке Лопес Імбернон.

Слухати інші програми

• Блаження людина, яка не ходила за порадою
• Миротворець. Вчитель Церкви Святий Іриней
• Той, хто готується до години власної смерті
• Подружжя Святих Йосифа та Діви Марії
• Хто тлумачить сни має жити в чистоті
• Батьківська влада Святого Йосифа
• Пасха для всіх народів