Слухати Радіо

02:00

Катехиза

В ефірі

Біблійні читання

03:00

Меса

03:40

Розарій

04:00

Коронка до Божого Милосердя

04:20

Святий дня

05:00

Молитва

06:00

Дитяча катехиза

06:20

Житія святих

06:50

Ранкова молитва

07:00

Меса

08:00

Дитяча катехиза

08:10

Житія святих

08:30

Годинки

09:00

Молитовна лінія

10:00

Розарій

10:30

У ваших намірах

11:00

Житія святих

11:20

Катехиза

12:00

Ангел Господній

Святий Зигмунт Щенсний Фелінський

Гостя ефіру - сестра Лідія Зембович зі згромадження сестер Францисканок родини Марії. (Львів). Про отця засновника Згромадження Зигмунта Щенсного Фелінського.
200 років тому на теренах України, (Волинь) народився засновник згромадження - Зигмунт Щенсний Фелінський

Народився Зиґмунт у 1822 році в селі Воютин на Волині в дворянській сім'ї. Батьки — Герард Фелінский та Єва Вендорф. Сьомий із 11 дітей, з яких більшість померли в ранньому віці. Ім'я Зиґмунт — родове, а Щенсний (переклад на польську латинського імені Фелікс — щасливий) — в честь святого. Вдома хлопця називали лише другим іменем — Філя або Щенсний, так він і сам себе називав; Зиґмунтом він став підписуватися лише ставши архієпископом. Коли йому було 11 років, помер батько. Навчався в гімназіях Луцька та Кременця. У 1838 році, мати була відправлена на силку за участь в польському визвольному русі, а її майно було конфісковане. Завдяки знайомим Феліксу таки вдалося продовжити навчання.

У нього були хороші математичні здібності, проте вступити в Корпус інженерів шляхів сполучення в Петербурзі і на математичний факультет у Києві йому не вдалося через його національність. До того ж у нього не було атестата про повну гімназичну освіту. Йому вдалося лише записатися слухачем на Фізико-математичний факультет Московського університету, який через 4 роки він закінчив з відзнакою. У цей час благодійник Фелінського, Бжозовський, запропонував Щенсному стати вихователем його сина, що дозволило б Фелінському пізніше продовжити власну освіту. Два роки він прожив у свого благодійника. У ці роки почав формуватися його світогляд:

Наука формує лише думку, а найбільшу увагу потрібно приділяти формуванню характера ... Нам необхідно своїми зусиллям здійснювати постійний, нехай навіть повільний, рух у бік добра, і найбільше остерігатися кроків у протилежному напрямку ... Найкращі принципи не принесуть людині ніякої користі, якщо вона не вміє володіти собою, оскільки вона не зможе втілити їх у життя, і буде говорити і думати одне, а робити зовсім інше ... Однак недостатньо вміти володіти собою, - потрібно, щоб воля, яка нами керує, була освячена, інакше вона сама введе нас в оману. Є тільки один істинний і непогрішний світ - Одкровення Боже, будемо ж вникати в нього, щоб втілити його в собі і перейнятися його духом

У 1847 році Зиґмунд поїхав у Париж, де вивчав французьку літературу в Сорбонні і в Коллеж де Франс. Здобув тут собі повагу співвітчизників, був знайомий з багатьма діячами польської еміграції, наприклад, з Адамом Міцкевичом. Був другом націоналістичного поета Юліуша Словацького.

У 1848 році взяв участь у революційному русі в Познані і був важко поранений в битві під Мілославом. Через рік повернувся у Париж, де на його руках від туберкульозу помер Юліуш Словацький. У 18481850 роках був наставником дітей свого покровителя Бжозовського в Мюнхені та і Парижі.

У цей час Фелінський вирішив присвятити себе духовному званню. У 1851 році повернувся у Російську імперію, почав вчитися в Житомирській єпархіальній семінарії, потім, з кінця 1852 року — в Санкт-Петербурзькій Римо-католицькій Духовній академії8 вересня 1855 висвячений архієпископом Ігнатієм Головінським в священики. Був вікарієм в Храмі Святої Катерини Олександрійської на Невському проспекті, викладав в чоловічій і жіночій школах при ньому, потім з 1857 року служив професором філософії і духовним батьком в Духовній академії. Завдяки йому у 1856 році був заснований у Петербурзі притулок для старців і сиріт, за якими доглядала створена ним же францисканська конгрегація Сестер Родини Марії, яку він підтримував і надалі.

6 січня 1862 року папа римський Пій IX назначив Зигмунта Фелінського Архієпископом Варшавським, він був висунутий на цей пост російським урядом; єпископський сан отримав 26 січня 1862 року в Санкт-Пітербурзі від архієпископа Вацлава Жилінського. Займався реформуванням програм навчання в Духовній академії у Варшаві та у єпархіальній семінарії.

Зигмунт Фелінський прагнув послабити державне втручання у внутрішні справи церкви, відмовився призначити на вищі пости в архієпископстві лояльних священиків, намагався спілкуватися з Ватиканом без посередництва Імперії. Однак до можливостей збройного повстання він ставився скептично, розмірковуючи, що воно принесе тільки лиха. Положення Фелінського, який вважав своїм обов'язком відстоювати права церкви, але й бачив розумним не йти на конфлікт з владою, було дуже скрутне: з одного боку, недовіра частини пастви, що звинувачувала його у співпраці з урядом (навіть ходили чутки про підготовлюваний замах), з іншого — неможливість задовольнити вимоги світської влади.

Протиріччя посилилося під час національно-визвольного повстання 1863 року. Фелінський докладав зусиль для звільнення ув'язнених священиків, підтримав заборонені у зв'язку з облоговим становищем святкові релігійні процесії. Вийшов з Державної ради Царства Польського і 15 березня 1863 звернувся з листом до імператора Олександра II, закликаючи його покласти край насильству при придушенні повстання і дати полякам велику політичну автономію. Послання було засуджено революціонерами і негативно зустрінуте імператором.

Все це призвело до того, що після 16-місячного перебування у Варшаві (9 лютого 1862 — 14 червня 1863) Фелінський мав виїхати в Гатчину, а звідти, через 3 тижні — в Ярославль, де прожив близько 20 років, не маючи права покидати місто. Олександр II усунув його від юридичних обов'язків у Варшавській єпархії, заборонивши йому контактувати з Польщею під загрозою посилання в Соловецький монастир — писати листи Фелінському дозволялося тільки з дозволу поліції. Однак, Пій IX в своїй енцикліці «Ubi urbaniano» закликав вірних Варшавської єпархії і далі вважати Зигмунта Фелінського своїм пастирем. У 1871 році Фелінський відмовився зректися посади взамін на право виїзду за кордон і пенсію в 6000 рублів, пославшись, що може зробити це тільки за вказівкою Папи.

Пам'ятна дошка Святому Зигмунту Фелінському на костелі Святого Йоана з Дуклі в Житомирі

Зигмунт Фелінський помер 17 вересня 1895 року в Кракові, повертаючись з лікування в Карлових Варах, де й був похоронений 20 вересня. Перезахоронений 10 жовтня в Дзвинячці. 1920 року його останки перенесли до Варшавського кафедрального собору, де 14 квітня поховали в одній з крипт.

Від 19 лютого 2016 року одна з вулиць Житомира носить ім'я Святого Зигмунта Фелінського.

6 жовтня 2013 року в рамках святкування 250-річчя Семінарійського костелу Святого Йоана з Дуклі в місті Житомирі відбулося урочисте відкриття пам'ятної дошки на стіні святині Зигмунту Щенсному Фелінському, який навчався у 1851—1852 роках у Житомирській римсько-католицькій духовній семінарії.


"Я приїхав з бажанням бути з українським народом і молитися за мир," - кардинал Паоло Сезар Коста

"Я приїхав з бажанням бути з українським народом і молитися за мир," - кардинал Паоло Сезар Коста

Кардинал з Бразилії Паоло Сезар Коста відвідав Україну. В ефірі він поділився враженнями від візиту до військового цвинтаря у Львові та Київського шпиталю, а також розповів про плани відвідати місця "тиші". "Бог створив людину і дав їй свободу - вільну волю. Однак, користуючись цією свободою, людина не завжди обирає добро. Це є однією з найбільших наших проблем. Зло існує і діє у світі. Але коли ми спрямовуємо розум до добра, Бог дарує благодать бути здатними на багато добрих справ", - про надію, яка народжується з віри, і закликає молитися кардинал Паоло Сезар Коста.

2025-07-18 00:00:00
Чи можливе спасіння поза церквою? "Відкрийте серця на милосердя", - отець Андрій Пальчик

Чи можливе спасіння поза церквою? "Відкрийте серця на милосердя", - отець Андрій Пальчик

"Бог більший за наші уявлення про кордони. Його благодать діє там, де серце відкрите, де є прагнення добра, де є пошук правди", - отець Андрій Пальчик, настоятель парафії Матері Божої Чудотворного Медальйона у м.Мерефа Харківської області.

2025-07-18 00:00:00
«Навернення - це шлях, а не мить»: історія служіння Андрія Павлуніка

«Навернення - це шлях, а не мить»: історія служіння Андрія Павлуніка

Про служіння та покликання в церкві розповідає делегат молоді від Харківсько-Запорізької дієцезії, Андрій Павлунік. Програма Комісії душпастирства молоді "Виховання - справа серця".
2025-07-18 00:00:00
Отець Віталій Храбатин про три зустрічі з Папою Левом XIV

Отець Віталій Храбатин про три зустрічі з Папою Левом XIV

Катехеза протоієрея Віталія Храбатина, референта Пасторально-міграційного відділу УГКЦ, присвячена сенсу Святого Року, проголошеного Католицькою Церквою. У червні відбулася велелюдна проща українців до Рима, в якій отець Віталій також узяв участь. Основою для роздумів стали три проповіді Папи Франциска: на урочистість Тіла і Крові Христових, під час зустрічі з українськими паломниками та у неділю, коли тривало паломництво священників.
2025-07-17 00:00:00
"Якщо людина буде жити для Бога, нашою дійсністю стане лише прослава Бога і це буде найліпший бенкет", - с. Марія Людмила Бога Отця Милосердного

"Якщо людина буде жити для Бога, нашою дійсністю стане лише прослава Бога і це буде найліпший бенкет", - с. Марія Людмила Бога Отця Милосердного

Про історію Ордену Кармелітів Босих та обіцянки, які дає Пресвята Діва Марія через носіння скапулярію чуємо від монахині, яка 26ий рік відкриває для себе багатство духовного шляху перебування у закритому ордені с.Марії Людмили Бога Отця Милосердного, м.Харків.
2025-07-16 00:00:00