У катехизі про єврейське свято Шавуот, під час якого Господь зіслав на апостолів Святого Духа, розповідає о. Гжегож Вавжиняк, біблеїст, настоятель парафії святого Івана Павла II в м. Рівне.
Юдейське свято Шавуот або "Свято тижнів" відзначається на 50-й день після Песаха. Друга назва свята - "День перших плодів", адже в Книзі Второзаконня Господь наказав юдеям у цей день приносити в жертву первоплоди. "Коли прийдеш у землю, що її Господь, Бог твій, хоче тобі дати в посілість, і заволодієш нею та й осядеш у ній, то візьмеш первини всіх плодів, які здобудеш із твоєї землі, що її Господь, Бог твій, хоче тобі дати, і, поклавши їх у кошик, підеш до того місця, що його вибере Господь, твій Бог, щоб на ньому перебувало його ім'я, і ввійдеш до священника і промовиш до нього: Об'являю сьогодні перед Господом, Богом моїм, що я оце прийшов уже в землю, про яку Господь клявся нашим батькам, що дасть її нам. Священник візьме з твоїх рук кошик і поставить його перед жертовником Господа, Бога твого" (Втор 26,1-4). Це свято в юдаїзмі також пов'язано з даруванням Тори на горі Синай під час подорожі Ізраїльського народу до Обіцяної землі.
Для нас, християн, день П'ятидесятниці є спомином Зіслання Святого Духа, яке сталося в горниці Тайної вечері, святому місці на горі Сіон. Воно означає сповнення Пасхального містерію після смерті, воскресіння та вознесіння Ісуса на Небо.
У катехезі на Радіо Марія отець Матеуш Годик розкриває значення терміну «нова євангелізація» та пояснює, чому Пресвята Діва Марія є найкращим прикладом і заступницею для сучасних християн у справі проповідування віри.
У своїй катехезі сестра Божена Новоселець говорить про конкретний шлях відкриття на Святого Духа, спираючись на Діяння апостолів. Це не лише про віру, а про новий спосіб існування, в якому людина перестає бути «власним спасителем» і починає жити силою Божою.
"Невизначена втрата — це ситуація, коли людина фізично відсутня, але психологічно залишається присутньою. Ми не маємо з нею контакту, не знаємо її долі, але продовжуємо жити з нею в думках, у пам’яті, у серці. Це створює внутрішню напругу, біль і постійне очікування", - отець Олег Саламон, священник Львівської архідієцезії РКЦ, директор Центру духовної психосоціальної, психотерапевтичної допомоги імені о.Генріха Мосінга.
У сьомій катехезі циклу «Людина на межі між Богом та безоднею» отець Віталій Козак продовжує роздуми над ідеологічним і моральним утопізмом, викриваючи його як небезпечне спрощення реальності. Священик показує, чому спроби змінити лише систему не приносять справжнього щастя, якщо не відбувається переміна людського серця.
«Не ставтеся вороже до своїх переживань, а приходьте до Бога такими, якими ви є. Наші внутрішні стани не випадкові», — о. Олександр Халаїм, директор Реабілітаційного центру святого Івана Павла ІІ у Шаровечці на Хмельниччині.