Катехиза на тему: "Визволи нас від лукавого". В ефірі отець, диякон Ігор Швець (Вища духовна семінарія Святого Духа, місто Городок). "Будьте постійними в молитві. Нехай вона буде регулярною, як сніданок, обід, вечеря."
Роздуми над 7-м закликом молитви Отче наш "Визволи нас від лукавого". Молитися - це зустрічатися з Господом, не тільки думати , але вести діалог. Справа в тому, що вести діалог ми можемо з живою особою, а не з мертвою. Це коли одна особа говорить, а інша слухає і навпаки. Сам Господь шукає нашого серця та завжди готовий слухати нас", - розповідає отець, диякон Ігор Швець.
Господь як друг відчуває радість, коли ми приходимо та відкриваємо двері нашого серця. Він наперед знає, що нам є дійсно важливим.
Коли ми говоримо "Визволи нас від лукавого" ми маємо одночасно великий захист коли просимо, адже Бог уважно слухає нас. І у цій молитві ми отримуємо повний захист та захищені від напастей дииявола та впливу цього світу.
Важливо розуміти, що диявол - це батько брехні. Слово лукавий дуже добре висвітлює сторони та функцію диявола. Синонімами слова "лукавий" є: хитрий, безсовісний тощо.
Сьогодні диявол діє відкрито в великих масштабах, що ми бачемо в періоді війни. Також ми бачимо, що багато людей розносять брехню, а деякі не вірять в обман диявола. Господь, знаючи це дає великий заклик: "Визволи нас від лукавого".
Світ нам дає постійно пропозиції, але ми не зможемо взяти із собою нічого. Нам варто докладати зусиль, щоб уникати будь якого зла.
Ця бооротьба про ти диявола займає належне місце в протистоянні лукавому. Святий Василій Великий пише, що диявол не може нападати на людей насильно, але атакує підступом. Коли людина піддається спокусам диявола то впадає у гріх. Але Бог ніколи не дає випробування понад силу.
Найбільші гріхи до яких диявол спокушає: гординя та брехня. А вже з цих гріхів виникають інші гріхи бо гординя спотворює дійсність, щоб людина сприймала її не такою, якою вона є.
В кожному з нас є людська та Божа природи які противляться одна одній. Коли просимо Всевишнього, щоб Він визволяв нас від впливу гріха то ми просимо Його, щоб Він повернув нас у стан, який був до гріха. Але лукавий хоче відвернути нашу увагу від шляху до Бога та призвести до безнадійності від гріха.
Гріх - це не те що відводить Бога від мене, а навпаки - це те, що відводить МЕНЕ від Бога. Бог не хоче, щоб ми грішили бо кожним ваажким гріхом ми розпинаємо Христа.
Саме падіння відкривають нам очі на любов Божу. Тоді ми по новому досвідчуємо любов Христа, який любить нас та хоче допомогти. Коли чинимо гріх то маємо понест відповідальність перед собою, Христом, Церквою. Саме диявол докоряє нам напівправдою нагадуючи що ти грішник і не достойний.
Христос вислуховує нас та дає нам таїнства через які ми можемо ставати вільними. Він дає нам інструменти через які ми можемо бути вільними від лукавого. Він бажає, щоб ми були незалежними від диявола та зла.
Хто дякує той двічі молиться. А просити потрібно так, ніби ти вже це отримав.
Ніколи не потрібно знеохочуватися власними падіннями. Ми часто піддаємося спокусам та може з'явитися натхнення нічого не робити. Аналізуйте своє життя, яким воно було місяць тому, рік тому, 5 років тому. Відмічайте моменти перемог над гріхом. Тут ви побачите, як Христос приходив та визволяв нас від диявола.
Христос насправді діє в житті кожного з нас, але є зло цього світу, яке не має віддаляти нас від Бога, а навпаки наближати до Нього.
Чому вдячність є однією з найважливіших ознак людини, яка зустріла Христа, і чому навіть під час війни ми покликані прославляти Бога? Отець Михайло Станчишин говорить про невдячність як прояв внутрішньої сліпоти й гордині та нагадує: навчити дитину дякувати — означає допомогти їй вирости людиною, здатною творити добро.
Завершуючи цикл катехез про видатних британських католиків, отець Віталій Храбатин у студії Радіо Марія розкриває постать Святого Франциска Асизького через бачення легендарного письменника Г. К. Честертона. Дізнайтеся, чому справжній образ Франциска — це не лише «пташки та квіточки», як віднайти світло у власній темряві та чому бути католиком означає почати думати по-справжньому.
У катехезі на Радіо Марія сестра Наталія Гальцова розкриває духовний зміст свята Преображення Господнього, пояснюючи, чому саме Петро, Яків та Іван стали свідками цієї виняткової події. Також монахиня говорить про символіку гори Тавор, традицію освячення першоплодів, фаворське світло та називає Преображення «малою теофанією» — малим Богоявленням.
Чому Бог так часто повторює людині: «Не бійся, бо Я з тобою», і як страх стає найефективнішим інструментом маніпуляції в сучасному світі? У 22-й катехезі циклу «Людина на межі між Богом і безоднею» отець Віталій Козак пояснює, чому апостол Петро почав тонути не через бурю, а через страх, і проводить паралелі з романом Маргарет Етвуд «Оповідь служниці».
Відчуваєш, що життєві шторми паралізують волю? Страх перед війною, хворобами та невідомістю — це хвилі, які можна подолати лише поглядом у небо! Про те, як віра робить людину «легшою за воду» і дає силу йти назустріч Христу навіть посеред найбільшого розпачу, говорить о. Роман Василів, настоятель храму Святої Анни у місті Борислав Львівської області.