Біблійна катехиза отця Валентина Матушевського присвячена Євангелію від Йоана 14, 1-12. Цей уривок схожий на приватну розмову між друзями, у якій Ісус готує учнів до своєї відсутності, навчаючи їх віри та любові.
Того часу Ісус сказав своїм учням: «Хай не тривожиться ваше серце: віруєте в Бога і в Мене вірте. В домі Мого Отця багато осель. Якби так не було, то чи Я сказав би вам, що йду приготувати вам місце? І якщо піду та приготую вам місце, то Я знову прийду і візьму вас до себе, щоби де Я, там і ви були. А куди Я йду, ви дорогу знаєте». Каже Йому Тома: «Господи, ми не знаємо, куди Ти йдеш. Тож як можемо знати дорогу?» Ісус говорить йому: «Я є дорога, і правда, і життя! Ніхто не приходить до Отця, як через Мене. Якби ви Мене знали, то знали б і Мого Отця. І відтепер знаєте Його і бачили Його!» Каже Йому Филип: «Господи, покажи нам Отця, — і цього нам вистачить». Говорить йому Ісус: «Стільки часу Я з вами, і ти не знаєш Мене, Филипе? Хто Мене бачив, той і Отця бачив. Як же ти говориш: “Покажи нам Отця?” Хіба ти не віриш, що Я є в Отці, й Отець є в Мені? Слова, які Я кажу вам, не від себе кажу. Отець, який у Мені перебуває, — Він і творить діла свої. Вірте Мені, що Я в Отці, а Отець у Мені. Якщо ж ні, то через самі діла вірте. Воістину, воістину кажу вам, що той, хто вірить у Мене, діла, які Я роблю, робитиме і він — навіть більші від них чинитиме, бо Я іду до Отця.
Йн 14, 1-12
Ісус готує учнів до своєї відсутності, намагається заспокоїти їх. Щоб правильно заповнити пустоту, що виникає із-за відсутності Ісуса Христа та подолати всі випробування, пов'язані з Його смертю, потрібно мати віру і любов.
Священник Римсько-католицької Церкви отець Міхал Бранкевич у черговій катехезі циклу «Визнання віри» розмірковує над словами Символу віри «Визнаю одне хрещення на відпущення гріхів». Катехит пояснює, чому Церква має владу прощати гріхи, дану їй самим Христом, і наголошує, що гріх вбиває в людині правду та віддаляє її від Бога.
Де шукати ліки від страху у своєму серці? Ворог хоче залякати нас панікою, змусити присвоїти собі власну волю та відректися від гідності людини. Отець Йосип Щур, ЧСВ, ігумен монастиря Святого Василія Великого Отців Василіян у м. Києві виголосив катехизу про віру у часі тривог війни. Священник радить не шукати в Небі лише ракет, дронів, смерті, а шукати надії, адже там є наша Мати Божа, Господь, усі святі. Бог бажає отримати від нас спілкування на дозвіл зробити чудо.
Сестра Каміла із Згромадження Cестер Гонораток у циклі «Мати Милосердя» розповідає, як Діва Марія втілила милосердя через вчинок, слово і молитву. Спираючись на Святе Письмо та "Щоденник святої Фаустини Ковальської", монахиня показує, як ця тріада може стати дороговказом для життя кожного християнина.
Свята, яка мала особливу побожність до Святого Духа: "він навчить нас усьому". Про Святу Міріам від Ісуса Розіп'ятого, або Маленьку арабку, яка, маючи надприродні дари, була одержима 40 днів злим духом, а потім ангелом 4 дні, розповідає у катехизі с.Марія Людмила Бога Отця Милосердного
У сімнадцятій катехезі циклу «Людина на межі між Богом і безоднею» отець Віталій Козак розмірковує над тим, як тоталітарні системи поступово підкорюють людину не лише силою, а й через зміну її мислення та цінностей. Відштовхуючись від роману Маргарет Етвуд «Оповідь служниці», священник показує, чому самоцензура й постійний внутрішній страх можуть стати ефективнішими за будь-який зовнішній примус.