Брат-капуцин, отець Матвій Стибурський в катехизі наводить приклади, коли трагедії в результаті закінчувалися перемогою та спасінням.
"Ми намагаємося знайти відповіді у Бога на численні запитання. Одне з них: Чому ж Бог допускає загибель дітей? Справав в тому, що Бог діє трохи не так, як діють люди. Бог діє набагато краще Свого творіння - Він єдиний спроможний зі зла створити добро. Але це не означає, що ми повинні творити зло бо всерівно буде все гаразд, зовсім ні", - розповідає брат-капуцин Матвій Стибурський.
- В старому завіті Книги Буття (3 глава) написано: "Я покладу ворожнечу між тобою та жінкою.Між насінням твоїм і насінням її. Воно зітре тобі голову, а ти будеш жалити його в п'яту". Ось таке пророцтво про Діву Марію та її Сина Ісуса Христа, який був ужалений сатаною в п'яту, але поранив диявола в голову.
- Інколи нам хочеться втікти від Господа у світ і Він дозволяє, щоб це сталося. Є також сатана, який шукає можливості, щоб людину знищити. Вже зранені гонінням диявола ми повертаємося до Бога живого та просимо Його помочі, а Він у свою чергу розуміє та прощає нас. Отже, найбільше добро - це прощення Бога, який допускає щоб сатана трохи побив нас, щоб нас пробудити.
- До слова. У Святому Писанні ми бачимо яскравий приклад життя Йосифа. Він був улюбленим сином у батька, якому заздрили брати. Ви тільки уявіть - найближчі рідні люди вирішили вбити його, а потім була підступна жінка, в'язниця... біль несправедливості, сльози, відчай. В результаті він став головною людиною в Єгипті та отримав довіру від людей та Бога, врятував Ізраїльтян від голоду. Тобто ми бачимо, що зло по відношенню до Йосифа в кінцевому результаті перетворилося на добро.
- В іншому місці Біблії ми бачимо, як зло гріха перетворюється на добро. Апостол Петро - впевнений в Господі тричі зрікся Його. Але завдяки любові Христа Петро розкаявся та навернувся. І ми бачимо, в решті решт, що саме він став першим Папою Римським. Саме завдяки своєму гріху та прощенню він зміг стати більш милосердним до своїх братів та недосконалих людей. Озирніться і ви побачите навколо людей, які не відповідають нашим ідеалам. Саме тому Церква зосереджує увагу на служителів більше старшого віку, які мають досвід життєвий та милосердя до інших.
Напередодні Вербної неділі отець Гжегож Вавжняк запрошує слухачів заглибитися у витоки нашої віри, розглядаючи біблійні події входу Ісуса до Єрусалиму. У центрі роздумів — символіка покірного осляти, біблійні пророцтва про Месію та заклик до молитви за мир в Україні та на Святій Землі в часи військових випробувань.
У продовженні циклу «Заповіді блаженств» отець Григорій Рассоленко роздумує над словами Христа про милосердних і чистих серцем, відкриваючи їхню глибину у світлі Великого посту. Священник показує, як ці заповіді ведуть людину до щастя, поєднуючи справедливість, свободу і любов, яка походить від Бога.
У четвертій катехезі великого циклу про людину отець Віталій Козак говорить про смирення як внутрішню силу людини, яка прагне перевершити саму себе. Йдеться про спокусу контролю, втрату людського виміру у світі та про те, як сучасність намагається «усунути» смерть, зводячи її до технічної помилки.
Що насправді відбулося під час Благовіщення? У цій катехизі сестра Людмила від Бога Отця Милосердного розкриває глибоку таємницю приходу Бога на землю. Від історичних витоків свята до дивовижних наукових відкриттів про зв'язок матері й дитини — дізнайтеся, як подія в Назареті продовжує жити в кожному з нас сьогодні через молитву, Євхаристію та служіння ближньому.
Ця катехеза відкриває постать святого Максиміліана Марія Кольбе як людину, близьку до кожного з нас — не «супергероя», а того, хто повністю довірився Богові. Через його життя, служіння і мученицьку смерть ми бачимо, що святість народжується з відданості Христу в щоденності.