Провінційна настоятелька, сестра Марта Пшивара з Місійного згромадження сестер служниць Святого Духа пропонує зустрітися на дорозі Lectio divina (практика читання Святого Письма) та переживати її в ритмі молитви псалмами.
Протягом дня ми можемо чути псалми: у Літургії годин, в час Служби Божої у якій Сам Господь розмовляє через псалми з нами!
Псалми - це молитва, що виражає стан душі: емоції, радість, смуток та біль."Господь говорить до нас, але також очікує нашої відповіді, і псалми є відповіддю людини до Бога", - зазначає сестра Марта.
Lectio divina - Боже читання - одна із найстаріших практик, що ґрунтується на Святому Письмі та складається з чотирьох етапів: 1.lectio (читання); 2.meditatio (роздуми); 3.oratio (молитва); 4.contemplatio (споглядання).
Основним запитанням, яке повинен ставити собі християнин: "Що нам говорить Господь?" Нам важливо поставити Бога на перше місце, постійно звертатися до Нього і слухати Його у Слові Божому. Lectio divina не є новим методом чи технікою молитви, це стиль і культура життя, це те, що впливає на нас щоденно. Lectio divina, передусім, вчить нас слухати, що говорить Господь.
Псалом 1
1 Блажен чоловік, що за порадою безбожників не ходить і на путь грішників не ступає, і на засіданні блюзнірів не сідає,
2 але в Господа законі замилування має і над його законом день і ніч розважає.
3 Він - мов те дерево, посаджене понад потоками водними, що плід свій дає у свою пору й що лист його не в'яне, і все, що чинить він, йому вдається.
4 Не так безбожники. Вони - немов полова, що вітер розвіває.
5 Тому безбожники на суді не остояться, ні грішники на праведників зборах.
6 Бо про путь праведників Господь дбає, а путь безбожників пропаде.
"Перший псалом відкриває нам вхід до усього Псалтиря. І дві дороги про які говорить псалмоспівець є образом життєвих виборів людини, коли та обирає служіння Господу, або злому духу", - зауважує сестра Марта Пшивара.
"Той хто вірно роздумує над Словом Божим - має мудрість, має світло у щоденних виборах", - наголошує сестра Марта.
Без чого неможливо молитися? Якою має бути правильна позиція тіла під час внутрішньої молитви: стоячи, сидячи, навколішки чи взагалі лежачи? Поради та настанови для особистої молитовної практики — що необхідно усвідомити й нагадувати собі на початку молитви щоразу — дає в катехизі о. Назар Лесюк, священник храму Святого Архистратига Михаїла УГКЦ у с. Печеніжин Івано-Франківської області. Цією катехизою він завершує цикл катехиз про внутрішню молитву, але заохочує не зупинятися й молитися регулярно.
Продовжуємо цикл катехиз разом з о. Міхалем Бранкевичем, духовним наставником Дієцезіальної місійної семінарії «Redemptoris Mater», роздумуючи над тим, ким є людина, сотворена на образ і подобу Бога. «Ми покликані до блаженства, — наголошує в цій катехизі отець Міхал та зауважує: — Бог хоче показати нам правду, що стосується не нашого зовнішнього життя, а наших переживань. Маємо просити Бога зреалізувати блаженства, щоб пізнати радість і щастя».
Того часу прийшли до Ісуса Його мати й брати та не могли доступитися до Нього через натовп. І сповістили Йому: «Твоя мати і Твої брати стоять зовні, бажаючи побачити Тебе». А Він у відповідь сказав їм: «Моя мати й Мої брати – це ті, котрі Слово Боже слухають і виконують».
Як духовно приготуватися до доброї сповіді, дотримуючись 5 умов? Коли священник може не відпустити гріхи та як діяти в такій ситуації? Запрошуємо почути настанови й поради священника РКЦ, о. Григорія Рассоленка, вікарія катедри Святого Олександра в м. Києві.
Чому одна й та ж сама новина від ангела одного зробила німим, а іншу сповнила силою змінити світ? У цій катехизі о.Роман Братковський, священник Донецького Екзархату УГКЦ, пропонує пороздумувати над різницею в Євангелії відповіді на Слово Боже Марії, яка довірилася і повірила, та Захарія, який засумнівався і не повірив. Священниик зауважує: "У часі війни стан невіри може закривати нас як Захарію. Нам потрібна надприродня сила, щоб вийти з логіки і нести радість. І вихід один - Слово Боже".