"Якщо існує декілька книг, які варто прочитати, то однією з них буде роман "Знедолені" Віктора Гюго", - сестра Христина Кароль

Минулого разу ми говорили про назву роману - "Знедолені" та про убогих, які є улюбленцями Бога, улюбленцями Христа. Такі убогі не мають опори і в соціальному аспекті можуть вважатися дуже бідними. Гарним прикладом такої убогості є святий Франциск, який віддав усе, став убогим і водночас став надзвичайно багатим духовно. І саме тому ми будемо говорити про Жана Вальжана, такого убогого і водночас надзвичайно багатого внутрішньо.

Після втечі Жана Вальжана разом з Козеттою минуло кілька років. Козетта подорослішала, стала свідомою своєї краси і закохалась у бідного студента Маріуса. Кохання молодих людей розвивається на фоні революційних подій.

Жан Вальжан по-справжньому любить Козетту і мабуть вперше відчуває ревнощі, та незважаючи на це рятує Маріуса, який неодмінно мав загинути на барикадах. Порятунок життя Маріуса коштував Жану Вальжану неймовірних зусиль, він був змушений пройти через підземні клоаки Парижу несучи на плечах пораненого юнака. Помічником йому стане Тернадьє, який вважатиме, що Жан Вальжан убив Маріуса, щоб пограбувати.

Жавер, який завжди вважав, що все повинно бути згідно з законом, наприкінці відпускає Жана Вальжана - каторжника і злочинця. І сам, пізніше, закінчує життя самогубством.
Жавер відпустив Жана оскільки побачив велич і доброту, які перевищують всі його очікування, які не вкладаються в норми. Є щось більше ніж моральні норми, догми, і Жан Вальжан виходить поза них, його людяність виходить далеко поза них.

В кінці твору Жан Вальжан стає тим ким він насправді є - людиною, яка все своє життя віддає повністю. Він відчув себе любленим в якийсь один момент, і без винятку, для всіх і кожного, є добрим.

Сестра Христина Кароль