З сестрою Христиною Кароль продовжуємо досліджувати роман Віктора Гюго "Знедолені". В конкретній програмі зосередили увагу на постатях Жана Вальжана, Козетти та Жавера, а також на романтичній історії кохання Козетти й Маркуса.
Минулого разу ми говорили про назву роману - "Знедолені" та про убогих, які є улюбленцями Бога, улюбленцями Христа. Такі убогі не мають опори і в соціальному аспекті можуть вважатися дуже бідними. Гарним прикладом такої убогості є святий Франциск, який віддав усе, став убогим і водночас став надзвичайно багатим духовно. І саме тому ми будемо говорити про Жана Вальжана, такого убогого і водночас надзвичайно багатого внутрішньо.
Після втечі Жана Вальжана разом з Козеттою минуло кілька років. Козетта подорослішала, стала свідомою своєї краси і закохалась у бідного студента Маріуса. Кохання молодих людей розвивається на фоні революційних подій.
Жан Вальжан по-справжньому любить Козетту і мабуть вперше відчуває ревнощі, та незважаючи на це рятує Маріуса, який неодмінно мав загинути на барикадах. Порятунок життя Маріуса коштував Жану Вальжану неймовірних зусиль, він був змушений пройти через підземні клоаки Парижу несучи на плечах пораненого юнака. Помічником йому стане Тернадьє, який вважатиме, що Жан Вальжан убив Маріуса, щоб пограбувати.
Жавер, який завжди вважав, що все повинно бути згідно з законом, наприкінці відпускає Жана Вальжана - каторжника і злочинця. І сам, пізніше, закінчує життя самогубством.
Жавер відпустив Жана оскільки побачив велич і доброту, які перевищують всі його очікування, які не вкладаються в норми. Є щось більше ніж моральні норми, догми, і Жан Вальжан виходить поза них, його людяність виходить далеко поза них.
В кінці твору Жан Вальжан стає тим ким він насправді є - людиною, яка все своє життя віддає повністю. Він відчув себе любленим в якийсь один момент, і без винятку, для всіх і кожного, є добрим.
Сестра Христина Кароль
Щодня людина опиняється у центрі невидимої боротьби — боротьби за власні думки, увагу та спокій серця. В ефірі програми «Катехиза» о. Павло Щука розглянув практичну спадщину видатного богослова Євагрія Понтійського. Спираючись на вчення про вісім духів зла, катехит розкрив систему духовного «тренування», яка допомагає розпізнавати підступні спокуси, звільнятися від руйнівного інформаційного та емоційного «фастфуду» й знаходити внутрішній мир у теперішньому моменті.
У сьогоднішній катехизі о. Віталій Козак продовжує цикл "Людина на межі між Богом і безоднею". Цього разу катехит зупинився на ролі соціальних мереж у нашому житті й тих проблемах, які вони можуть породжувати в контексті ідеології.
"Невибір добра - є зловживанням свободою і веде до рабства гріха. Чим більше творимо добра, тим вільніше стаємо", - виголошує отець Міхал Бранкевич, духовний наставник Дієцезіальної місійної семінарії «Redemptoris Mater». Продовжуючи розпочатий цикл катехиз, священник запрошує до роздумів про доброту, якою є природа Бога. Отець Міхал пояснює, чому сьогодні людина не любить відповідальності, та як неправильний вибір приводить світ до самознищення.
Що таке вільна воля, і як ми маємо робити вибір? Сестра-гоноратка Каміла Кармалюк зі Згромадження Малих Сестер Непорочного Серця Марії запрошує в катехизі до роздумів про власні вибори на щодень Де Бог може втручатися та допомогати зробити вибір. Як розпізнати і скористатися власною волею.
Для чого ми молимось та маємо релігійні практики? Екзорцист Київсько-Житомирської дієцезії отець Віктор Матушевський виголошує катехизу про реальність духовного життя. Священник наголошує: "Цей світ створений Богом, щоб ми жили в ньому тимчасово, але змогли вибрати Господа, використовуючи вільну волю, та з'єднатися із Ісусом".