З сестрою Христиною Кароль продовжуємо досліджувати роман Віктора Гюго "Знедолені". В конкретній програмі зосередили увагу на постатях Жана Вальжана, Козетти та Жавера, а також на романтичній історії кохання Козетти й Маркуса.
Минулого разу ми говорили про назву роману - "Знедолені" та про убогих, які є улюбленцями Бога, улюбленцями Христа. Такі убогі не мають опори і в соціальному аспекті можуть вважатися дуже бідними. Гарним прикладом такої убогості є святий Франциск, який віддав усе, став убогим і водночас став надзвичайно багатим духовно. І саме тому ми будемо говорити про Жана Вальжана, такого убогого і водночас надзвичайно багатого внутрішньо.
Після втечі Жана Вальжана разом з Козеттою минуло кілька років. Козетта подорослішала, стала свідомою своєї краси і закохалась у бідного студента Маріуса. Кохання молодих людей розвивається на фоні революційних подій.
Жан Вальжан по-справжньому любить Козетту і мабуть вперше відчуває ревнощі, та незважаючи на це рятує Маріуса, який неодмінно мав загинути на барикадах. Порятунок життя Маріуса коштував Жану Вальжану неймовірних зусиль, він був змушений пройти через підземні клоаки Парижу несучи на плечах пораненого юнака. Помічником йому стане Тернадьє, який вважатиме, що Жан Вальжан убив Маріуса, щоб пограбувати.
Жавер, який завжди вважав, що все повинно бути згідно з законом, наприкінці відпускає Жана Вальжана - каторжника і злочинця. І сам, пізніше, закінчує життя самогубством.
Жавер відпустив Жана оскільки побачив велич і доброту, які перевищують всі його очікування, які не вкладаються в норми. Є щось більше ніж моральні норми, догми, і Жан Вальжан виходить поза них, його людяність виходить далеко поза них.
В кінці твору Жан Вальжан стає тим ким він насправді є - людиною, яка все своє життя віддає повністю. Він відчув себе любленим в якийсь один момент, і без винятку, для всіх і кожного, є добрим.
Сестра Христина Кароль
Листопад у християнській традиції — це особливий час пам’яті та щирої молитви за померлих. Проте чи замислюємося ми, чим насправді є чистилище? Чи це місце покарання, чи, навпаки, передсмак раю та вияв безмежної Божої любові? У катехезі в ефірі «Радіо Марія» ігумен київського монастиря о. Йосип Щур ЧСВВ ділиться богословським поглядом Церкви, свідченнями святих і практичними порадами про те, як ми можемо реально допомогти душам наших спочилих близьких.
За однаковими добрими вчинками можуть стояти зовсім різні наміри. Як розпізнати власні мотиви та не перетворити служіння на пошук схвалення. Отець Роман Братковський, священник Донецького екзархату УГКЦ, пояснює, що таке чистота наміру та чому Ісус застерігає від милостині й молитви напоказ.
У цій катехизі ідеться про покликання як Божий дар.
"Свобода і гріх - близько!" - Виголошує у черговій катехизі, присвяченій циклу про свободу та відповідальність, отець Міхал Бранкевич, духовний наставник Дієцезіальної місійної семінарії «Redemptoris Mater», зауважуючи: - "Наша свобода має бути джерелом добрих виборів радості і щастя для інших". Священник застерігає й пояснює, через яку найбільшу спокусу диявола, можемо добровільно вчинити неправильний вибір і понести відповідальність.
Отець Матеуш Адамскі, настоятель парафії Успіння Пресвятої Діви Марії в Києві, говорить про смерть і як християни до неї відносяться. Так само як хрест, який був колись знаряддям вбивства стає джерелом життя, мій особистий хрест, який несу разом з Ісусом, може стати джерелом життя для мене.