Трансляція св.Меси із Базиліки Воздвиження Всечесного Хреста (Чернівці)
Молитовна лінія
Заклик до Бердичівської Богородиці (Наживо)
Вечірній ефір
Катехиза
Слово на кожен день
Літургія годин (Бревіарій)
Розарій
Катехиза
Школа лідерства
Духовні читання
Катехиза
Меса
Розарій
Коронка до Божого Милосердя
Святий дня
Біблійні читання
Молитва
Дитяча катехиза
Голос народу, голос Божий
Диявол хоче обманути й переконати нас, що не існує ні його самого, ні пекла, ні неприємної альтернативи нашого життя. Але ми маємо визнавати, що пекло є і дорога до нього також. Це потрібно для того, щоб ми могли вільно реалізувати власну свободу. Якби не було пекла, не було б і вибору.
Бог дав нам таку вільну волю, що ми можемо перед Богом обирати навіть зло. Поганий вибір керується обманом диявола, який хоче переконати нас, що найважливішою людиною у світі є ти сам, а не Бог. Диявол постійно запрошує нас стати ідолопоклонниками самих себе, створюючи комфорт і блага лише для себе та свого тіла.
Святе Письмо та вчення Церкви про пекло стверджують: пекло є закликом до відповідальності, до якої людина має поставитися, використовуючи власну свободу, пам’ятаючи про її вічне призначення та поклик до навернення: «Тісні ті двері й та дорога, що веде до життя, і мало тих, хто її знаходить» (Мт. 7:14). «Легше верблюдові пройти крізь вушко голки, аніж багатому ввійти в Царство Боже» (Мк. 10:25).
Ми повинні просити Бога допомогти нам залишити тягар, який заважає увійти на вузьку дорогу: прагнення до власних заслуг, жадібність, гріхи, звички та ін.
Катехизм Католицької Церкви говорить про те, що Бог наперед не призначає нікого до пекла. До пекла йдуть ті, хто добровільно обирає зло. Відлучаючись від Бога, людина потрапляє у темряву й муку, втрачаючи можливість зустрітися зі щастям і сенсом власного існування.
Якщо ми віримо у вічне життя, ми віримо й в останній суд. Це буде час, коли ті, хто були в гробах і чинили добро, вийдуть на воскресіння життя. А ті, хто чинили зло, воскреснуть на суд. Прийде Ісус Христос у Своїй славі разом з ангелами, і зберуться всі народи. Ісус відлучить одних від інших, як пастир відділяє овець від козлів: овець поставить праворуч від Себе, а козлів — ліворуч. І підуть ті на вічну кару, а праведники — на життя вічне. Таким є образ останнього суду.
Чистилище може привести до спасіння, до Неба, але воно перестане існувати після останнього суду, тому що чистилище є лише тимчасовим станом після смерті. Далі настане час, коли людина зможе вічно бачити Бога в Його правді та славі.
Правда про останній суд закликає до навернення і дає сприятливий час для вибору: вічного щастя або вічного пекла.
«Коли людина виходить із храму, вона має перед собою останній суд. Те, як ми будемо жити й чинити у цьому світі, покаже, чи будемо ми вибрані, чи прокляті», — наголошує отець Міхал та нагадує: «Ми покликані не бути байдужими до інших людей. У наших серцях написано бути людьми, які люблять і співпереживають, уміють вийти назустріч іншому».