Зустрічі із Біблійними жінками. Пропонуємо вашій увазі цикл катехиз від с.Марти Пшивари, провінційної настоятельки Місійного згромадження Служниць Святого Духа в Україні. На першій зустрічі с.Марта знайомить нас із Юдитою зі Старого Завіту, жінкою, яка у часі війни за царя Навуходоносора свою мудрість і силу черпала із перебування з Богом.
Книга Юдити зі Старого Завіту є книгою про Бога, який об'являється в житті народу. Книга має 16 розділів, перші 7 з яких описують війну, що ведуть війська ассирійців. До появи жінки книга описує страх, насильство, загрозу життю через війну. Коли з'являється Юдита, світ змінюється. У тодішній культурі чоловіки керували, будували, натомість жінка була символом слабкості і немочі, її міць визначалась чоловіком поряд. Юдита, будучи вдовою 40 місяців, показана як жінка, яка має силу, пов'язану з народом і черпає міць із перебування у молитві з Богом насамоті в тиші. Народ ізраїльський мав фальшивий образ Бога. У книзі можемо бачити, як вони диктують Богу, що Він має робити у війні. Вони готові йти у неволю, аби залишитися живими. Юдита називає це нестачею віри, зі сміливістю звертаючись до старших народу. Вона має правдиву Божу мудрість через слухання Бога на молитві. Юдита слухає і діє. Коли їй приходить світло від Бога, що робити, вона не думаючи йде і виконує волю Господа.
Юдита є зразком єврейської жінки і символом Ізраїля, який є улюблений Господом. Ця жінка постійно перебуває у молитві: коли іде до ворожого табору, коли знаходиться там та під час повернення додому з відтятою головою головнокомандуючого. Життя у тиші і молитві дає Юдиті Слово, яке Бог через неї скеровує до народу і провадить у розмові із воєначальником ворожого табору. Своїм послухом Богу вона перемагає."Як часто я запитую на молитві у Бога Його волі, що я маю зробити, куди піти і що чинити?", - пропонує задуматися нам на прикладі Юдити с.Марта.
У катехезі на Радіо Марія отець Матеуш Годик розкриває значення терміну «нова євангелізація» та пояснює, чому Пресвята Діва Марія є найкращим прикладом і заступницею для сучасних християн у справі проповідування віри.
У своїй катехезі сестра Божена Новоселець говорить про конкретний шлях відкриття на Святого Духа, спираючись на Діяння апостолів. Це не лише про віру, а про новий спосіб існування, в якому людина перестає бути «власним спасителем» і починає жити силою Божою.
"Невизначена втрата — це ситуація, коли людина фізично відсутня, але психологічно залишається присутньою. Ми не маємо з нею контакту, не знаємо її долі, але продовжуємо жити з нею в думках, у пам’яті, у серці. Це створює внутрішню напругу, біль і постійне очікування", - отець Олег Саламон, священник Львівської архідієцезії РКЦ, директор Центру духовної психосоціальної, психотерапевтичної допомоги імені о.Генріха Мосінга.
У сьомій катехезі циклу «Людина на межі між Богом та безоднею» отець Віталій Козак продовжує роздуми над ідеологічним і моральним утопізмом, викриваючи його як небезпечне спрощення реальності. Священик показує, чому спроби змінити лише систему не приносять справжнього щастя, якщо не відбувається переміна людського серця.
«Не ставтеся вороже до своїх переживань, а приходьте до Бога такими, якими ви є. Наші внутрішні стани не випадкові», — о. Олександр Халаїм, директор Реабілітаційного центру святого Івана Павла ІІ у Шаровечці на Хмельниччині.