Зустрічі із Біблійними жінками. Пропонуємо вашій увазі цикл катехиз від с.Марти Пшивари, провінційної настоятельки Місійного згромадження Служниць Святого Духа в Україні. На першій зустрічі с.Марта знайомить нас із Юдитою зі Старого Завіту, жінкою, яка у часі війни за царя Навуходоносора свою мудрість і силу черпала із перебування з Богом.
Книга Юдити зі Старого Завіту є книгою про Бога, який об'являється в житті народу. Книга має 16 розділів, перші 7 з яких описують війну, що ведуть війська ассирійців. До появи жінки книга описує страх, насильство, загрозу життю через війну. Коли з'являється Юдита, світ змінюється. У тодішній культурі чоловіки керували, будували, натомість жінка була символом слабкості і немочі, її міць визначалась чоловіком поряд. Юдита, будучи вдовою 40 місяців, показана як жінка, яка має силу, пов'язану з народом і черпає міць із перебування у молитві з Богом насамоті в тиші. Народ ізраїльський мав фальшивий образ Бога. У книзі можемо бачити, як вони диктують Богу, що Він має робити у війні. Вони готові йти у неволю, аби залишитися живими. Юдита називає це нестачею віри, зі сміливістю звертаючись до старших народу. Вона має правдиву Божу мудрість через слухання Бога на молитві. Юдита слухає і діє. Коли їй приходить світло від Бога, що робити, вона не думаючи йде і виконує волю Господа.
Юдита є зразком єврейської жінки і символом Ізраїля, який є улюблений Господом. Ця жінка постійно перебуває у молитві: коли іде до ворожого табору, коли знаходиться там та під час повернення додому з відтятою головою головнокомандуючого. Життя у тиші і молитві дає Юдиті Слово, яке Бог через неї скеровує до народу і провадить у розмові із воєначальником ворожого табору. Своїм послухом Богу вона перемагає."Як часто я запитую на молитві у Бога Його волі, що я маю зробити, куди піти і що чинити?", - пропонує задуматися нам на прикладі Юдити с.Марта.
В програмі "У ваших намірах" у свято Різдва Богородиці говоримо разом з о.Міхалем Бранкевичем про значення народження для світу та сенс земного життя. Священник зауважує, що важливо пам'ятати: "Народження нової людини потрібно для того, щоб спілкуватися, мати з ким разом переживати найбільший дар Бога, яким є любов. А любов неможливо переживати насамоті".
Народження Ісуса Христа відбулося так. Коли Його мати Марія була призначена за дружину Йосифові, перш ніж вони зійшлися, виявилося, що вона мала в лоні від Духа Святого. А Йосиф, її чоловік, будучи праведним і не бажаючи її виставити на сором, вирішив таємно віддалити її.
Чи можемо ділитися з іншими тим, чого самі ще не здобули? Чи здатна наша віра вийти за межі комфорту й поверхової обрядовості? Чому справжнє апостольство народжується виключно «в ногах Господа» і чому місійність є ознакою духовної зрілості християнина? Про це в програмі “Катехиза” говорить відомий реколекціоніст, священник-єзуїт о. Михайло Станчишин.
Чому «Одіссея» хвилює людей уже майже 3000 років? Бо це не лише міф про воїна, який повертається з війни. Це історія кожного, хто шукає дорогу додому — до себе, вірності та Бога.
Що таке молитва? Для чого вона потрібна? Як молитися, щоб Господь мене почув? У цій катехизі отець Йосип Щур, ЧСВВ, ігумен монастиря Святого Василія Великого Отців Василіян у м. Києві, запрошує споглянути на молитву як на вияв довіри до Бога. Священник заохочує завжди починати свою молитву з довіри, наголошуючи, що саме тоді розпочнеться подорож від довіри до самої віри.