Сталося одного дня, що Ісус навчав, й сиділи фарисеї і законовчителі, які поприходили з усіх сіл галілейських і юдейських та з Єрусалима; і сила Господня була на Ньому, щоб оздоровляти.
І ось люди принесли на ложі чоловіка, який був паралізований, і намагалися внести його й покласти перед Ним. І, не знайшовши, як пронести його із-за натовпу, вони вилізли на дах та й крізь черепицю опустили його з ложем на середину перед Ісусом. І побачивши їхню віру, Він сказав: «Людино, прощаються тобі твої гріхи!» І книжники та фарисеї почали міркувати, кажучи: «Хто Він такий, — Він, який говорить богохульство?! Хто може прощати гріхи, крім самого Бога?» Пізнавши їхні думки, Ісус сказав їм у відповідь: «Що ви думаєте у ваших серцях? Що легше: сказати “прощаються тобі твої гріхи” чи сказати “встань і ходи”? Але щоб ви знали, що Син Людський має на землі владу прощати гріхи”, — сказав паралізованому — «кажу тобі, встань, візьми ложе своє і йди до свого дому!» І враз уставши перед ними, він узяв те, на чому лежав, і пішов до свого дому, прославляючи Бога. А всіх охопило здивування, і вони славили Бога та сповнились страхом, кажучи: «Неймовірне ми бачили сьогодні!»
Чому «Одіссея» хвилює людей уже майже 3000 років? Бо це не лише міф про воїна, який повертається з війни. Це історія кожного, хто шукає дорогу додому — до себе, вірності та Бога.
Сталося в іншу суботу, коли увійшов Ісус до синагоги й навчав, був там чоловік, права рука якого була всохлою. Книжники й фарисеї стежили за Ним, чи зцілятиме в суботу, аби знайти звинувачення проти Нього.
Того часу фарисеї і книжники сказали Ісусу: «Учні Йоана часто постять і моляться, учні фарисеїв також, а Твої їдять і п’ють».
Того часу, коли натовп тіснив Ісуса і слухав Боже слово, а Він стояв біля Генісаретського озера, то побачив два причалені до берега човни. Рибалки, зійшовши з них, полоскали сіті. Увійшовши до одного з човнів, який належав Симонові, попросив його трохи відплисти від землі. Він же сів і навчав натовпи з човна.
Того часу, вийшовши із синагоги, Ісус увійшов у дім Симона. А Симонова теща була охоплена великою гарячкою. І Його просили за неї.