"Не можна забути, якою ціною здобувається перемога Ісуса не хресті, ми є сопричасники Його вибору і планів щодо нас", - о.Андрій Пальчик, настоятель парафії Матері Божої Чудотворного Медальйону у м. Мерефа, Харківської обл, викладач Інституту богословських наук Непорочної Діви Марії у м. Городок, Хмельницької обл., запрошує у часі Великодня до роздумів про зло, яке існує у світі, але яке Бог може перетворити на добро.
Чи можна пояснити зло, коли ми маємо досвід, що переживається через біль? З наукової точки зору фізичні хвороби можуть пояснюватись як передача на генетичному рівні. Але звідки зло виникає всередині людини?
Бог не створює зброю, лише через свої власні наміри Боже творіння може створювати те, що нищить. Священник наводить приклад шахеду, який є зроблений з певних матеріалів і використовується людьми проти життя, яке задумав Бог Отець. Існує релігійно-філософське вчення теодице́я (лат. theodicea), яке використовується як виправдення Бога у поєднанні доброго образу Бога Отця і реалій світу, що ми можемо досвідчувати.
Самого по собі зла не існує, Бог не створює зло. "Бо Бог не створив смерть, | ані не радіє з погибелі живучих. Він бо створив усе на те, щоб існувало, | і творіння світу - спасенні; | нема в них жадної погубної дії | і царства смерти на землі немає" (Мудр.1:13-14) Коли людина чинить зло, вона сама себе карає, і навпаки, якщо обирає вчинки добра, отримує нагороду. Приймаючи певні рішення, людина може досвідчити вже на землі стан пекла чи стан раю. Чи є насправді щасливою людина, яка чинить зло?
Церква проголошує: зло є результатом вільної волі як наслідок вибору дії людини. Бог сотворив людину вільною, і допускає навіть зловживання свободою. Досвід перших людей Адама і Єви в Едемському саду підтверджує свободу вибору для людини. Існує думка, що Бог допускає страждання для того, щоб людина змогла проявити свої чесноти і моральні якості, зокрема зустрічаючись зі спокусами чи випробовуваннями. Боже провидіння полягає в тому, що лише Бог здатен керувати історією людства так, що будь-які наслідки зла можуть перетворитися на добро.
"Для багатьох апостолів те, що сталось на Голгофі, було тотальним прикладом зла і трагедії, але у гімні Exsultet (Великоднє послання) ми чуємо "щаслива провина", "солодкий хрест", "дерево спасіння", "дерево життя". Відбулась революція. Те, що здавалось суцільним злом, виявилось великим даром Христа, даром Бога для кожної людини у світі", - підкреслює о. Андрій Пальчик.
У десятій катехезі циклу «Людина на межі між Богом та безоднею» отець Віталій Козак розмірковує над небезпечним прагненням людства знайти сильного рятівника, який наведе порядок у часи хаосу та страху. На прикладі роману «Дюна» Френка Герберта священик показує, що навіть обраний і харизматичний лідер може привести не лише до надії, але й до фанатизму, війни та руйнування.
13 травня — дата, яка символічно об'єднує португальське селище Фатіма, площу Святого Петра у Ватикані та долю сучасної України. Чому замах на Папу Йоана Павла ІІ та агресія Росії проти України мають спільне метафізичне коріння? У цій статті, заснованій на катехезі отця Романа Лаби, ми розглядаємо «помилки Росії» не лише як політичну ідеологію, а як глибоку духовну патологію — «абортивну ментальність», що намагається знищити суб’єктність цілих народів.
Що єднає земну й небесну Церкву? Чому святі, будучи в Небі, можуть випрошувати благодаті для нас? Отець Міхал Бранкевич, духівний наставник дієцезіальної місійної семінарії «Redemptoris Mater», продовжує цикл катехиз про сопричастя Святих, яке допомагає нам вірити у вічне життя, та у цій програмі знайомить із трьома станами Церкви.
У програмі "У ваших намірах" говоримо про дітей як невинних чистих свідків, які мають дар бачити і чути світ без раціонального підходу до дійсності, разом з о.Міхалем Бранкевичем, духівним наставником дієцезіальної місійної семінарії «Redemptoris Mater» . Священник зауважує: "Віру у надприродню дійсність дитина сама собі не може придумати. Простота дитини дозволяє засоромитися усім розумним і мудрим людям цього світу. Діти передають правду про сучасний світ".
Гілберт Кійт Честертон у свої книзі "Вічна людина" звертається до тих, хто має можливість відкрити "розумність віри" і побачити перспективу життя. Отець Віталій Храбатин, референт Пасторально-міграційного відділу Патріаршої курії, запрошує до роздумів про дім і шлях віри на основі книги англійського письменника.