"Не можна забути, якою ціною здобувається перемога Ісуса не хресті, ми є сопричасники Його вибору і планів щодо нас", - о.Андрій Пальчик, настоятель парафії Матері Божої Чудотворного Медальйону у м. Мерефа, Харківської обл, викладач Інституту богословських наук Непорочної Діви Марії у м. Городок, Хмельницької обл., запрошує у часі Великодня до роздумів про зло, яке існує у світі, але яке Бог може перетворити на добро.
Чи можна пояснити зло, коли ми маємо досвід, що переживається через біль? З наукової точки зору фізичні хвороби можуть пояснюватись як передача на генетичному рівні. Але звідки зло виникає всередині людини?
Бог не створює зброю, лише через свої власні наміри Боже творіння може створювати те, що нищить. Священник наводить приклад шахеду, який є зроблений з певних матеріалів і використовується людьми проти життя, яке задумав Бог Отець. Існує релігійно-філософське вчення теодице́я (лат. theodicea), яке використовується як виправдення Бога у поєднанні доброго образу Бога Отця і реалій світу, що ми можемо досвідчувати.
Самого по собі зла не існує, Бог не створює зло. "Бо Бог не створив смерть, | ані не радіє з погибелі живучих. Він бо створив усе на те, щоб існувало, | і творіння світу - спасенні; | нема в них жадної погубної дії | і царства смерти на землі немає" (Мудр.1:13-14) Коли людина чинить зло, вона сама себе карає, і навпаки, якщо обирає вчинки добра, отримує нагороду. Приймаючи певні рішення, людина може досвідчити вже на землі стан пекла чи стан раю. Чи є насправді щасливою людина, яка чинить зло?
Церква проголошує: зло є результатом вільної волі як наслідок вибору дії людини. Бог сотворив людину вільною, і допускає навіть зловживання свободою. Досвід перших людей Адама і Єви в Едемському саду підтверджує свободу вибору для людини. Існує думка, що Бог допускає страждання для того, щоб людина змогла проявити свої чесноти і моральні якості, зокрема зустрічаючись зі спокусами чи випробовуваннями. Боже провидіння полягає в тому, що лише Бог здатен керувати історією людства так, що будь-які наслідки зла можуть перетворитися на добро.
"Для багатьох апостолів те, що сталось на Голгофі, було тотальним прикладом зла і трагедії, але у гімні Exsultet (Великоднє послання) ми чуємо "щаслива провина", "солодкий хрест", "дерево спасіння", "дерево життя". Відбулась революція. Те, що здавалось суцільним злом, виявилось великим даром Христа, даром Бога для кожної людини у світі", - підкреслює о. Андрій Пальчик.
У катехезі на Радіо Марія отець Матеуш Годик розкриває значення терміну «нова євангелізація» та пояснює, чому Пресвята Діва Марія є найкращим прикладом і заступницею для сучасних християн у справі проповідування віри.
"Християнин має вміти із джерела, яким є сам воскреслий Ісус Христос, черпати радість до життя. Християнська віра - це віра радості. Життя за волею Божею провадить нас до воскресіння", - наголошує о. Флоріан Кравенський, вікарій парафії Матері Божої Фатімської у м.Конотопі Сумської обл. та запрошує до молитви Святого Розарію у дусі Воскреслого Христа.
У своїй катехезі сестра Божена Новоселець говорить про конкретний шлях відкриття на Святого Духа, спираючись на Діяння апостолів. Це не лише про віру, а про новий спосіб існування, в якому людина перестає бути «власним спасителем» і починає жити силою Божою.
"Невизначена втрата — це ситуація, коли людина фізично відсутня, але психологічно залишається присутньою. Ми не маємо з нею контакту, не знаємо її долі, але продовжуємо жити з нею в думках, у пам’яті, у серці. Це створює внутрішню напругу, біль і постійне очікування", - отець Олег Саламон, священник Львівської архідієцезії РКЦ, директор Центру духовної психосоціальної, психотерапевтичної допомоги імені о.Генріха Мосінга.
У сьомій катехезі циклу «Людина на межі між Богом та безоднею» отець Віталій Козак продовжує роздуми над ідеологічним і моральним утопізмом, викриваючи його як небезпечне спрощення реальності. Священик показує, чому спроби змінити лише систему не приносять справжнього щастя, якщо не відбувається переміна людського серця.