В школі слухання Слова Божого ми формуємо характер християнина. Сьогодні з отцем Юрієм Зелінським поговоримо на тему: "Як не варто шукати відповіді від Бога. 5 хибних шляхів".
1. Не шукайте відповіді через ставлення вимог та спокушування Бога. Віра - це твоя довіра Слову Божому. Хто не хоче свідомо чинити Божу волю та ігнорує Божі заповіді, при цьому ж покладає на Нього надію, спокушає Його. Наприклад, ігнорування сирен, правил поведінки під час небезпеки обстрілу чи дорожніх правил. Народне прислівя звучить так: "Береженого й Бог береже". Ігнорувати встановлені правила та відкидати здоровий глузд - це і є відкидати Божий захист.
2. Не шукайте відповідей через логічні висновки. В Біблії є випадки де дії Бога не співпадають із логікою людей. Люди часто хочуть маніпулювати Богом та підлаштовувати Його під себе чи свої дії. Біблія закликає нас шукати Бога мудро та не намагатися виносити вердикт, що то дія Бога чи сатани. Наприклад, Бог може допускати хвороби та навертати нас до Себе через це. Або допустити ДТП, щоб навчити розсудливості та смиренню за кермом.
3. Через вгадування Священного Писання. Деякі християни люблять відкривати Біблію навмання, щоб отримати точні відповіді від Бога. Коли ти щиро шукаєш волю Божу та готовий зробити все, що Він скаже, то Господь може вказати відповідне місце в Писанні. Таким чином ти отримаєш в серці назву глави, книги, вірша чи розділу. Це буде слово, що міцно тебе тримається та дає конкретне одкровення, слово рема.
4. Через людей, які живуть у гріху. Деякі християни виправдовують людину, яка живе в гріху, адже раніше Бог через неї допомагав іншим. Річ у тім, що одного разу, через ослицю Бог також проговорював людською мовою. Не рекомендовано шукати відповіді від таких людей, адже вони відступили від живої віри. Біблія неодноразово наголошує, щоб ми трималися віри, були вірними. Апостол Павло, у свою чергу, попереджає, що багато хто відступить від навчання Церкви та піде за вченням бісівським бо їм так буде вигідніше. Таких людей не варто цуратися, але рекомендовано проповідувати покаяння.
5. Через людей, які мають дух віщування. Віщування, або ворожіння, полягає в тому, що хтось через протизаконні дії хоче дізнатися невідоме. До таких дій належать, серед інших: хіромантія, астрологія, виливання на віск тощо. Біблія закликає шукати відповіді у Слові Божому.
Докладайте зусиль, щоб слухати та чути голос Божий. Довіряйте Богу та виділяйте час для молитви та Слову Божому. Отець Юрій Зелінський Слухати інші програми
У цій катехизі о. Андрій Педай, директор БФ "Карітас Спес - Київ", вікарій парафії Успіння Пресвятої Діви Марії в м. Києві, знайомить нас одразу із трьома італійськими святими: "святим робітником", "блаженною хворою на рак кісток" та "сліпою прикутою до ліжка, до якої ходять за порадою". Священник наголошує, що Бог виявляє себе в немічності, а метою нашого життя не може бути здоров'я, успіх чи кар'єра. Святість не походить з досконалості й знання, це спосіб життя у відданості Ісусу. Найважливіше, дозволити Богу себе вести.
На початку цієї катехизи отець Тарас Фітьо нагадує, що молитва — це стосунок мене і моєї сім’ї до Бога, та зауважує: «Якщо ми маємо чи плануємо мати сім’ю, дітей, важливо пам’ятати, що дорослі є прикладом для своїх дітей у молитві».
Священник УГКЦ та душпастир для українців у м. Клагенфурт, Австрія, пояснює, як можна побудувати ритм молитви та духовне життя в сім’ї.
У катехезі на «Радіо Марія» брат Микола Орач ділиться глибокою францисканською мудрістю про боротьбу зі спокусами, розкриваючи аскетичні повчання з книги «Квітки Святого Франциска». Дізнайтеся, чому духовні випробування є знаком Божої довіри, як здолати пастку знеохочення за допомогою притчі про сіяча та чому покора, радість і регулярна сповідь стають найміцнішою бронею проти підступів ворога.
Чи справді людина пробачила, якщо досі пам’ятає завдану їй рану і відчуває біль від пережитої образи? У катехезі сестра Божена Новоселець розповідає про різницю між прощенням, примиренням і довірою та пояснює, чому бажання простити, але неможливість зробити це зараз, не завжди означає відсутність доброї волі.
У черговій катехезі циклу «Людина на межі між Богом і безоднею» отець Віталій Козак підсумовує тему тоталітаризму й пригноблення, завершуючи роздуми над романом Маргарет Етвуд «Оповідь служниці». Водночас священник розпочинає нову тему — про ідеологічну машину та її наслідки для людини, яка поступово втрачає не лише свободу, а й здатність самостійно визначати, що є правильним.