Ієромонах Студійського уставу монастиря Антонія Печерського УГКЦ отець Ілля Мамчак у денній катехизі відповідає на питання: "Чому Бог начебто відтерміновує відповідь на наше прохання"? Через призму молитви Христа в Гетсиманському саду.
"Те, що Господь не підтримує обов'язково прийде до руїни. Зло - це як гангрена, якщо її не зупинити то вона знищить людину. Але в кінцевому результаті Господь приведе все до здорового Божого порядку. Тут відкривається ще одна сторона - ми дуже мало звертаємо увагу на гріх, який є найбільшим злом в людському суспільстві. Гріх руйнує стосунки не тільки з Господом, а й стосунки один між одним. Коли є недостатня боротьба з гріхом то він накопичується та переходить в агресію", - розповідає отець Ілля Мамчак.
- Чому Бог не відповідає на молитву? Коли ми перечитаємо Євангеліє то там завжди знайдемо відповіді на питання які нас турбують. У житті кожної людини є воля наша, людська, а також є воля Божа. Ми міркуємо що наші прагнення є добрими і обов'язково мають бути підтримані Господом. Тоді ми наче примушуємо Господа підтримати нас і виконати бажання. Але все повинно бути навпаки - саме ми в повинні все підпорядкувати волі Божій. Навіть Христос говорив, що прийшов Виконати не Свою волю, а волю Отця, який Його послав. І так як Христос підпорядкувався волі отця, то й ми коли підпорядковуємо себе волі Божій зустрінемо перешкоди. Нам доведеться перебувати в боротьбі. Це пов'язано з налаштуванням порядку в нашій душі, - говорить отець Ілля Мамчак.
- Навіть дитина розвивається не з власного бажання, а за законами природи. Господь каже в Євангелії від Луки: "Намагайтеся увійти тісними ворітьми". Щоб людина отримала благодать Божу - вона має докласти зусиль в роботі над собою.
Дехто каже, що молився, просив і не отримав нічого, тому й залишив молитву. Справа в тому, що ми не знаємо чи буде в результаті це нам на добро.
В Гетсиманії Христос молився до Отця словами: "Отче мій, якщо можливо, нехай мине мене ця чаша. Однак не як я бажаю, лише - як Ти". (Мт 26:39)
Справа в тому, що нам Господь не обіцяє на Землі безтурботного життя. А великі дари Божі даються через великі терпіння. Кожен із учнів Христа проходив через великі страждання ради пізнання Христа. А Павло казав, що готовий не тільки терпіти але й віддати життя за Христа.
Господь інколи відтягує відповіді на прохання, щоб ми почали більше молитися, щоб наша душа більше спілкувалася з Господом. Адже молячись про дари ми часто забуваємо про подателя дарів, що стають важливішими за Господа.
Зло відступає тільки тоді, коли проти нього триває молитва. Якщо ми молимося своєму тяжкому стану всупереч то прийде світло в душі.
У катехезі на «Радіо Марія» сестра Люцина та отець Станіслав Свурка розкривають глибоку сутність молитви на вервиці. Вони пояснюють, чому розарій — це не механічна рутина, а жива споглядальна молитва разом із Пресвятою Богородицею, яка перетворюється на джерело сили, миру та Божої благодаті у щоденних випробуваннях.
Як людина втрачає моральні орієнтири? Як зберегти совість там, де правила замінюють правду? Чи можуть слова стати інструментом ідеологічної маніпуляції та моральної деформації людини? Відповіді на ці питання шукаємо разом з босим кармелітом о. Віталієм Козаком у програмі “Катехиза”.
У четвертій катехезі циклу «Псалом до душі» Михайло Сорокін роздумує над покутним псалмом 51. Автор розповідає про реалії Давида, псалмоспівця, у яких важких гріхах він перебував. Також зосереджує свою увагу на Божому милосерді, яке виходить на зустріч грішникові та завжди є більшим за сам гріх.
Отець Григорій Рогацький зосередився на словах зі Святого Письма "Я милосердя хочу, а не жертви" Мт.9,13. Катехит пояснює, що ж означає давати та приймати дар та хто є моїм ближнім .
Отець Віталій Храбатин продовжив ділитись зі слухачами життєвою філософією Гілберта Кім Честертона. Цього разу катехит зосередився на думках письменника про навернення. Сам Честертон був конвертитом, тобто у дорослому житті навернувся до християнства.