Ієромонах Студійського уставу монастиря Антонія Печерського УГКЦ отець Ілля Мамчак у денній катехизі відповідає на питання: "Чому Бог начебто відтерміновує відповідь на наше прохання"? Через призму молитви Христа в Гетсиманському саду.
"Те, що Господь не підтримує обов'язково прийде до руїни. Зло - це як гангрена, якщо її не зупинити то вона знищить людину. Але в кінцевому результаті Господь приведе все до здорового Божого порядку. Тут відкривається ще одна сторона - ми дуже мало звертаємо увагу на гріх, який є найбільшим злом в людському суспільстві. Гріх руйнує стосунки не тільки з Господом, а й стосунки один між одним. Коли є недостатня боротьба з гріхом то він накопичується та переходить в агресію", - розповідає отець Ілля Мамчак.
- Чому Бог не відповідає на молитву? Коли ми перечитаємо Євангеліє то там завжди знайдемо відповіді на питання які нас турбують. У житті кожної людини є воля наша, людська, а також є воля Божа. Ми міркуємо що наші прагнення є добрими і обов'язково мають бути підтримані Господом. Тоді ми наче примушуємо Господа підтримати нас і виконати бажання. Але все повинно бути навпаки - саме ми в повинні все підпорядкувати волі Божій. Навіть Христос говорив, що прийшов Виконати не Свою волю, а волю Отця, який Його послав. І так як Христос підпорядкувався волі отця, то й ми коли підпорядковуємо себе волі Божій зустрінемо перешкоди. Нам доведеться перебувати в боротьбі. Це пов'язано з налаштуванням порядку в нашій душі, - говорить отець Ілля Мамчак.
- Навіть дитина розвивається не з власного бажання, а за законами природи. Господь каже в Євангелії від Луки: "Намагайтеся увійти тісними ворітьми". Щоб людина отримала благодать Божу - вона має докласти зусиль в роботі над собою.
Дехто каже, що молився, просив і не отримав нічого, тому й залишив молитву. Справа в тому, що ми не знаємо чи буде в результаті це нам на добро.
В Гетсиманії Христос молився до Отця словами: "Отче мій, якщо можливо, нехай мине мене ця чаша. Однак не як я бажаю, лише - як Ти". (Мт 26:39)
Справа в тому, що нам Господь не обіцяє на Землі безтурботного життя. А великі дари Божі даються через великі терпіння. Кожен із учнів Христа проходив через великі страждання ради пізнання Христа. А Павло казав, що готовий не тільки терпіти але й віддати життя за Христа.
Господь інколи відтягує відповіді на прохання, щоб ми почали більше молитися, щоб наша душа більше спілкувалася з Господом. Адже молячись про дари ми часто забуваємо про подателя дарів, що стають важливішими за Господа.
Зло відступає тільки тоді, коли проти нього триває молитва. Якщо ми молимося своєму тяжкому стану всупереч то прийде світло в душі.
В ефірі катехези отець Віталій Козак, настоятель Національного Санктуарію Матері Божої з гори Кармель у Бердичеві, розкриває бачення чоловіка очима Едити Штайн у межах антропологічного циклу. Йдеться про трагедію сучасного чоловіка, втечі від болю та про поклик не до сили й героїзму, а до мужності залишитися — в правді, молитві й тиші.
«Служити Богу та Батьківщині»: Помічник капелана 23-ї окремої механізованої бригади Віталій Міцевський ділиться історією свого покликання — від місіонерських поїздок до служби в лавах ЗСУ.
Чи дійсно Діва Марія є Співвідкупителькою? Пропонуємо правдиво дослідити і з'ясувати єдину істинну відповідь разом із богословом, публіцистом, настоятелем отців Домініканців у Києві, викладачем в Інституті релігійних наук Святого Томи Аквінського, отцем Петром Балогом.
Що допоможе рухатися далі? Якою є моя духовна мотивація, та як передати її власним дітям? Отець Тарас Фітьо, душпастир УГКЦ для українців у м.Клагенфурт Австрія, запрошує нас бути сьогодні духовно вмотивованими, щоб гідно долати випробовування, з якими ми зустрічаємося у часі війни.
"Сумління допомагає нам бути дітьми Божими", - о.Віталій Храбатин, референт Пасторально-Міграційного відділу Патріаршої курії УГКЦ. Продовжуючи знайомство із житіям святих Великої Британії, о.Віталій пропонує зосередитись на сумлінні у навчанні Джона Генрі Ньюмена.