Молитовна лінія
Св.Літургія з Катедри св. Олександра (Київ)
Катехиза
Ангел Господній
Розарій
Літургія Східний обряд
Пісня Перемоги
Коронка до Божого Милосердя
Молитовна лінія
Дитяча катехиза
Обережно, магія!
Дитяча молитва
Дитяча катехиза
Розарій
Літургія годин (Бревіарій)
Св.Літургія з костелу св. Станіслава єпископа та мученика (Городок)
Молитовна лінія
Заклик до Бердичівської Богородиці (Наживо)
Вечірній ефір
Катехиза
Хочу поділитися своїми роздумами на тему важливості комунікації у духовному житті.
Щоразу, коли ми починаємо діалог із ближнім, громадою чи Богом, ми відкриваємо нові можливості для зростання. Досвід показує, що навіть у найскладніші часи спілкування може стати тим містком, який з’єднує нас із джерелом істини та любові. Саме про це я часто розмірковую, особливо під час душпастирських візитів, які ми традиційно називаємо "колядою".
Період після Різдва в наших парафіях стає чудовою нагодою для особистих зустрічей. Ми відвідуємо домівки наших вірян, благословляємо їхні оселі, спілкуємося за чашкою чаю. І тут завжди помічаєш, як важливо вміти слухати й говорити. У таких простих, на перший погляд, розмовах відкривається багато нового — як для священника, так і для людей, які приймають у себе цю розмову.
Спілкування — це не просто обмін словами, це можливість дізнатися щось глибше. Пам’ятаєте, як часто Ісус розмовляв із людьми? За столом, у дорозі, біля криниці. Його слова завжди торкалися серця.
Особливо мене надихає історія з Євангелія від Луки про зустріч учнів із Воскреслим Христом на шляху до Емаусу. Учні, які перебували у відчаї та смутку, почали говорити між собою про те, що сталося. І саме в цей момент до них приєднався Ісус. Через прості запитання та щиру розмову їхні серця почали відкриватися, а згодом вони впізнали Його у ламанні хліба. Це чудовий приклад того, як через діалог Бог входить у наше життя.