Ірена Сашко, доктор екуменічного богослов’я, маріолог, філолог, авторка книг "Марія - Наставниця Богосяйна" та "Розарій", в катехезі описує значення та величність зустрічі Марії з пророками під час стрітення Господнього.
Отці Церкви називають Марію "представницею всього людства" - єдина праведна, єдина непорочна. "Боже, нічого в мені доброго немає, але глянь на Марію, з огляду на Неї, прийди мені на допомогу!" І тому Бог безустанно дивиться на це одне єдине серце, Серце покірної Міріам, яка від імені всіх людей у світі запрошує Бога увійти до храму. Це Вона, Марія, в момент стрітення Господнього влаштовує Богу омріяну зустріч із людиною.
Господь прагне, щоб Марія була посередницею у тій глобальній зустрічі між Творцем і творінням.
Марія жертвує Ісуса Богу від імені цілого Ізраїля. Але тут видніється ще й образ Євхаристії, жертви Пасхального Агнця, яка огортає жертви усіх людей на землі.
Церква постійно святкує Євхаристію, бо без Євхаристії немає Церкви. Чим би була Церква без Євхаристії? Партією, якимось партійним зібранням, дискусійним клубом. Тому Євхаристія - це ДНК Церкви. Тому, жертвуючи Ісуса в храмі, Марія також передбачає Євхаристійне Таїнство.
У катехезі на «Радіо Марія» сестра Люцина та отець Станіслав Свурка розкривають глибоку сутність молитви на вервиці. Вони пояснюють, чому розарій — це не механічна рутина, а жива споглядальна молитва разом із Пресвятою Богородицею, яка перетворюється на джерело сили, миру та Божої благодаті у щоденних випробуваннях.
Як людина втрачає моральні орієнтири? Як зберегти совість там, де правила замінюють правду? Чи можуть слова стати інструментом ідеологічної маніпуляції та моральної деформації людини? Відповіді на ці питання шукаємо разом з босим кармелітом о. Віталієм Козаком у програмі “Катехиза”.
У четвертій катехезі циклу «Псалом до душі» Михайло Сорокін роздумує над покутним псалмом 51. Автор розповідає про реалії Давида, псалмоспівця, у яких важких гріхах він перебував. Також зосереджує свою увагу на Божому милосерді, яке виходить на зустріч грішникові та завжди є більшим за сам гріх.
Отець Григорій Рогацький зосередився на словах зі Святого Письма "Я милосердя хочу, а не жертви" Мт.9,13. Катехит пояснює, що ж означає давати та приймати дар та хто є моїм ближнім .
Отець Віталій Храбатин продовжив ділитись зі слухачами життєвою філософією Гілберта Кім Честертона. Цього разу катехит зосередився на думках письменника про навернення. Сам Честертон був конвертитом, тобто у дорослому житті навернувся до християнства.