Св.Літургія з храму Матері Божої святого Скапулярію (Снятин)
Молитовна лінія
Заклик до Бердичівської Богородиці (Наживо)
Вечірній ефір
Катехиза
Слово на кожен день
Літургія годин (Бревіарій)
Розарій
Катехиза
Відкриваючи таємниці християнства
Катехиза
Меса
Розарій
Коронка до Божого Милосердя
Святий дня
Біблійні читання
Молитва
Дитяча катехиза
Голос народу, голос Божий
Меса
Святий Василій Великий колись сказав: «Пекло неможливо зробити привабливим, тому диявол пропонує привабливу дорогу туди». Пропоную присвятити сьогодні час на те, щоб роздумати про ілюзії, заручниками яких ми стаємо на шляху нашого духовного життя.
Серед перших ілюзій, які спадають на думку, — це ілюзія сили, яка відкидає, можливо, й не завжди прямо, силу Божу. Вона робить усе діяння горизонтальним, від людини до людини, де міряються людські сили. На перший план виходить нагромадження засобів і потужностей, яких має бути більше, ніж в інших людей. Це приваблює, і починається гонка озброєнь. Зрештою, це доходить до абсурду, коли сильний виявляється безсилим, розбитим і понівеченим.
Друга ілюзія — це ілюзія комфорту. Засоби, які пропонує світ, людину, яка прямує до Бога, зупиняють, приманюють до себе. Людина жваво відгукується, спершу ними користується, а згодом прив'язується до них, ніби саме вони постачають їй затишок. Це ті, що будують рай на землі. Мабуть, вони знайшли своє «небо» тут: у вигодах, речах, зв'язках, зручностях, комфорті. Це розслаблює, і воїн Христа з часом стає паном, не адміністратором, а тим, КОМУ служать.
Це також дорога, яка веде до абсурду. Апетити зростають, і людину вже не зупинити. Такій особі Бог із Його тишею і спокоєм не потрібен. Зрештою, недостатність більшого комфорту людину розчаровує, бо вона потребує Бога - Того, Хто може її остаточно наситити. Комфорт відділяє людину від Бога, а потім і від людей, розбиває родини, спільноти, народи.
Отець Григорій Рогацький (згромадження Воплоченого Слова, УГКЦ, м. Івано-Франківськ).