Історія Ноя: чому Бог допускає катастрофи?

СВЯТИЙ ІРИНЕЙ. ДОКАЗ АПОСТОЛЬСЬКОГО ПРОПОВІДУВАННЯ. КАТЕХИЗА 12. НОЙ: (№ 19-21)

«Після того, як на попередній зустрічі ми побачили, як зло поширилося по всій землі після гріхопадіння Адама і Єви, сьогодні ми поговоримо про Ноя, якого ви всі знаєте". - говорить отець Енріке на початку катехези.

 Після поширення гріха й зла у світі Бог зберіг праведного Ноя і його сім'ю, щоб вони могли знову розмножуватися і, таким чином, продовжувати план любові, який Бог задумав для людини, коли створив її. «Ной був визнаний досконалим і праведним; у часи гніву він був знаком примирення; через нього на землі вижив остаток, коли прийшов потоп», — як розповідає нам книга Сираха (44, 17-18).
    Коли здається, що все втрачено, що у світі є лише несправедливість, жах, безлад, гріх, Бог проявляє свою справедливість саме через своє провидіння. Для цього він обрав Ноя та його сім'ю і дав конкретні розпорядження щодо будівництва ковчега, в якому вони мали б врятуватися від всесвітнього потопу. «Благословенне бо дерево, що справедливості служить» (Муд. 14, 7).
    Іриней каже, що «Ной був визнаний праведним і завдяки своїй власній праведності врятувався». Про яку праведність йдеться? Бог наказав Ною побудувати ковчег, наводячи як приклад виміри, які сам Син Божий дав Ноєві для його побудови. Слово Боже відкриває Ноєві структуру тайни спасіння. Не існує спасіння, яке не було б опосередковане Сином Божим.
    Для святого Іринея є дві дороги: побожність і безбожність. Побожність викликає благословення, а безбожність — прокляття. Безбожність — це відсутність любові дітей до тих, кому вони повинні завдячувати своїм життям. Хам завдячував батькові не тільки своїм життям, але й спасінням, адже він був врятований праведністю Ноя. Проте незабаром Хам забув, що його батько зробив для всієї родини. Він не оцінив цього. Прокляття Хама впало на його сина Ханаана і поширилося на всіх безбожників. Прокляття означає стан ворожнечі з Богом, виявляє те, що вже було в серцях нащадків Хама, - відмову примиритися з Богом. Святий Іреней згадує 14 поколінь. Ціль катастроф Старого Завіту — це та сама ціль, на яку вказує Ісус Христос у Новому Завіті: це заклик, щоб чувати та приносити плід.