Життя Святого Антонія Падуанського - приклад для наслідування під час труднощів.

Вже протягом 27 років ми в Городку радіємо Дню народження Святого Антонія Падуанського. Можливо сьогодні спогад про Святого Антонія допоможе нам більше радіти Божим ділам, - розповідає отець Станіслав Козьол.

Святий Антоній завжди з людьми, які довіряють Богу. В одній родині ми говорили з жінкою про його життя. До нашої розмови долучився її син та й каже: "Мамо, Святий Антоній знаходить не загублені речі, а загублених людей". Я щоденно молюся Коронку до Святого Антонія.  

Святий Антоній - особливий чоловік. Народився в Португалії, прийняв покликання та став священником і через рік після свячень він був на похороні 5-ти Францисканців, яких вбили мусульмани. Після цього він вступає до ордену Францисканців та їде в Африку. В дорозі захворів і був на межі життя та смерті. Корабель, затримується на острові Сицілія там Антоній зустрічає Святого Франциска. Він залишається в Італії, в монастирі. Він розуміє, що Бог хоче продовжити його життя та передусім живе умертвленням тіла та Словом Божим. Він розуміє, що життя - це  Його Слово. Він бичує своє тіло, але завжди є радісним та усміхненим. 

Святий Антоній вів численні диспути між Францисканцями та Домініканцями де прославляв Бога. Він говорив з любов'ю та простотою про великі Божі діла. 

Святий Антоній - людина великої молитви та віри. Він навертає світ, але в першу чергу навертає себе. Його слова мали таку любов, що люди, які слухали не були засудженні, але притягнуті до Христа. Ніхто тоді так по особливому не вмів говорити. Таким чином слава Антонія, який проголошує Христа, розноситься по світу. Він завжди спілкується з бідними людьми та живе повним відданням, уміє переказати життя у Христі.

Одного разу він потрапляє в Рим де Папа запрошує його проповідувати паломникам. Через повну посвяту він говорив особливе слово людям.

Антоній іде до Верони. Градоначальник цього міста був людиною деспотичною, ворогував з Папою та переслідував католиків. Антоній іде в Верону попри ризик бути вбитим і там відбувається чудо - очільник міста приймає Христа. 

У віці 36 років Антоній помирає від хвороби і вже через рік його проголошують Святим. Численні зцілення та навернення супроводжували чоловіка Божого Антонія. Він знав, що все своє життя потрібно присвятити Христу, що й здійснював щоденно служачи людям бідним і багатим. Він молився, щоб Господь воскресив його душу.

Без благодаті Божої та помочі Святих людина перебуває в смерті. Коли починаю молитися Коронку до Святого Антонія то отримую чистоту помислів від гріха. Бог дає сили жити життям наповненим Його волею. 

Під час молитви прошу Бога за зцілення наскільки, наскільки воно корисне для мого спасіння. Часто люди просять про здоров'я, але не знають для чого воно їм. Коли людина 100% живе для роботи та живе без віри то можливо саме хвороба наближує її до справжньої істини буття. 

Нам рекомендовано слухати Слово Боже та намагатися жити, як Святі люди. Який сенс від того, що я все життя проведу в роботі, але втрачу Господа? Святий Антоній ніс свідчення про Бога і відбувалися навернення. Це був сенс його існування.


Сьогодні, під час війни, нам варто зосередитися, щоб Господь був з нами. Найбільша трагедія - втрата життя вічного. Мир - це перерва між війнами, але ми маємо жити життям де Святий Дух допомагає мені жити з Богом. Він хоче, щоб я був Святим Храмом, але коли ми живемо гординею то стаємо звичайними людьми, які вірять тільки в себе та свою перемогу. Погляньте на життя Святого Антонія. Церква нагадує нам про Святих, щоб ми брали приклад та виконували волю Божу. Це відвернення від того, що я хочу, до того, що хоче Бог сьогодні від мене.


Ми молимося "Нехай буде воля Твоя, як на небі так і на землі...". Нагадуйте постійно собі, що: "Не моя воля, а ТВОЯ нехай буде воля". Важливо, щоб людина пізнавала Христа та йшла за Ним. Сьогодні моє серце має бути в любові та мирі Божому навіть по відношенню до росії. Сьогодні я маю навертатись та слухати Бога і не дивитися на цей світ зі смертями. Ми можемо йти за Святими Божими і розуміти, що першим ворогом для мене є гординя.