Про любов, що творить розповідає референт зовнішніх відносин Пасторального Міграційного відділу Патріаршої курії УГКЦ, отець Віталій Храбатин.
Християнська любов може врятувати світ. У шкільному віці мабуть кожен із нас малював сердечка, що симфолізують закоханість двох людей, які зустріли один одного. Також видимими символами закоханості сьогодні є замки на мостах - їх пара влаштовує на мостових переходах, як знак спільності.
У Євангелії ми також бачимо образи любові про які нам говорить Христос. Він звертає увагу на своє серце, яке відкрите для усіх. Також Бог, у 31 розділі пророка Єремії, каже, що Його серце сумує коли народ відходить від Нього.
Усі ми є дітьми любові батьків. Тому в першу чергу 14 лютого потрібно подякувати нашим батькам за їхню турботу та наше
народження.
Щодо сім'ї то апостол Павло споглядаючи Христа нагадує чоловікам та жінкам: "Чоловіки
любіть своїх жінок, як Христос свою Церкву. Так само й жінки...".
Давайте подивимося на поняття любові через призму любові Христа до Церкви. Він наголошує у двох головних заповідях: "Любіть Господа Бога свого усім своїм єством та ближнього свого, як самого себе".
Якою ж любовю Христос любить Церкву? Христос полюбив свою Церкву, як пише апостол, аж до смерті. Цю любов ми можемо виразити старослов'янським словом "
страсті", що означає постійну любов. Тобто він любить настільки, що намагається не втратити нікого та готовий навіть померти за цю особу.
Саме через споглядання цієї любові
апостол Павло нагадує подружнім парам, щоб і вони так само ставилися один до одного. Він підносив любов подружню до таїнства.
Коли говоримо про любов то маємо на увазі не тільки почуття до іншої людини. Тут мається на увазі бажання спільної побудови життя.
Звертаючись до подружжя Папа говорив: "Ніколи не лягайте спати в стані образи. Примиріться та здійсніть спільну молитву".
Референт зовнішніх відносин Пасторального Міграційного відділу Патріаршої курії УГКЦ, отець Віталій Храбатин.Слухати інші програми