"Війна та мир" - денна катехиза з братом капуцином Олександром Могильним.
"Військові розповідають, що їм легше на передовій аніж у тилу. Бо на фронті видно реальний стан речей, а в тилу постійна карусель сумнівних думок. Ми живемо в темну пору та потребуємо світла, яке розбиває сумніви, дає впевненість".
"Святкуючи Великодні свята в стані війни ми переживаємо різні почуття. Я окреслив би наш стан як, "війна та мир", - розповідає брат-капуцин Олександр Могильний.
Слово "війна" звичне для нашого вуха, адже тільки в ХХ столітті наш народ пережив дві жахливі війни. Але 24 лютого більшість із нас зрозуміли, що не готові до війни, хоч нас і сповіщали про підготовку росіянами військової агресії.
Як мені жити в таких умовах? Кожен із нас сьогодні переживає біль від нанесеної рани, а постійна напруга дестабілізує. Справа в тому, що війна завжди є наслідком гріха. І проаналізувавши ми побачимо, що навчилися жити з гріхом, а наслідком такого способу життя якраз і є війна. Зло схоже на млин, який перемелює всіх не дивлячись на стать та вік. У такий спосіб князь цього світу хоче переконати людство, що все на Землі належить йому.
Війна схожа на екзорцизм, адже тут диявол проявляється у всьому своєму жахітті. Проте, йому більше нічим нас налякати - він уже програв. Ще тоді, у Велику П'ятницю, тільки дві особи знали правду - Бог та диявол. Бог знав, що це Його перемога, а диявол знав, що це його поразка.
Ми маємо прожити цю війну. Наша зброя - це обов'язки та щоденні молитви.
Ще одна війна точиться всередині нас. Коли ми постійно стежимо за новинами та нарікаємо, живемо в осуді наповнюючи своє серце інформацією.
З однієї сторони потрібно стежити, щоб війна не знищила мене емоційно, а з іншої не відмежовуватися від реальності. Завдання - наблизити перемогу та виграти. Для віруючих сьогодні час діяти.
Будьте обережні з таким почуттям, як агресія - вона може вбивати все живе.
Людину лякає невидиме, невідоме. Погодьтеся, ми звикли жити вдень - розуміємо куди йдемо бо бачимо дорогу. Сьогодні ж ми живемо в темну пору. В такій ситуації загострюються почуття, уява, слух, нюх, зір. Нас починає лякати все, що відбувається навколо, ми уявляємо жахливого монстра в нічному колиханні віття дерев.
Жахлива реальність капітулює перед Літургією Світла, що наближає нас до моменту коли Ангел сказав жінкам: "Чому ви шукаєте живого серед мертвих"? І я запитаю вас: "Чому ми бачимо Україну серед мертвих, коли вона жива"!? Мати Батьківщину - це дар Бога і Він бажає, щоб тут було життя. Цінуйте цей дар, адже нам потрібно буде відбудовувати нашу державу. Ми увійдемо в новий простір з глибокими ранами, але відважними діяти. Ми свідки змін всього старого на нове.
У цій катехизі ідеться про покликання як Божий дар.
Отець Матеуш Адамскі, настоятель парафії Успіння Пресвятої Діви Марії в Києві, говорить про смерть і як християни до неї відносяться. Так само як хрест, який був колись знаряддям вбивства стає джерелом життя, мій особистий хрест, який несу разом з Ісусом, може стати джерелом життя для мене.
У програмі «Радіо Марія» відбувся катехетичний дебют о. Миколи Ліпітака, Настоятеля парафії Матері Божої Неустанної Помочі РКЦ, що на Збоїщах у Львові, першого Отця Воскресенця з України.
Отець Микола поділився чудесними історіями зцілення, які відбулись у його парафії за заступництвом Св. Шарбеля.
У денній катехизі отець Вадим Русаловський, священник Київсько-Житомирської дієцезії, ділиться своїми роздумами про цінність латинської мови у житті сучасної Церкви. Катехит розповідає про український переклад молитов, якими ми користуємось та про документи в Церкві, які існують виключно латиною. Отець підкреслює важливість вживання піднесеної, шляхетної мови у Літургійних зібраннях.
Який метод любові пропонує нам Бог задля сповнення завіту? Отець Іван Держило, відповідальний за євангелізацію у Бучацькій єпархії УГКЦ, запрошує в цій катехизі до роздумів про досвідчення Божої любові, яку показав і до якої запрошує Ісус. Про що маємо просити святих у спілкуванні із ними задля виконання символу віри, та про що найперше просить нас Діва Марія.