"Прощення - це прояв любові особі, котра образила Вас", - отець Юрій Зелінський

ПРОЩЕННЯ – що це таке? Існує щось таке, що вам може стати на заваді отримати повне звільнення та зцілення. Від цього ви можете навіть відчувати фізичне нездужання, і це може стати причиною передчасної смерті. Це також не дасть Богові можливості відповісти на ваші молитви, а також пробачити вам гріхи. Це може навіть спричинити вічне покарання в пеклі. Страшно від цього, правда? Я вам сьогодні розповім, про що йдеться. Йдеться про непрощення. Відсутність пробачення не тільки створює перепону для Божого визволення та зцілення. Воно може стати відчиненими дверима для демонів, якщо ми зберігатимемо його у своєму серці досить довго та не хочемо позбутися образи, гніву та непрощення. 

Так, почуття гніву дає тимчасове задоволення, але внутрішнє зцілення після прощення приносить набагато кращий душевний та фізичний стан і багато позитивних відчуттів. Бог наказує нам, християнам, любити, бо Він перший нас полюбив. Також Він наказує нам прощати, бо Він перший нам пробачив.
Ми не можемо зрозуміти, що таке прощення, якщо не знаємо, що таке справжня любов. Отже, прощення є виявом Божої любові та Його милосердя до тих, хто завдав нам болю. Прощення - це вияв любові. Тому, якщо ви все ще любите цю конкретну людину, яка образила вас, ви пробачите її.

ПСИХОЛОГИ говорять про певні механізми втечі від прощення. Ось вони: 
1/ Заперечення. 2/ Бажання забути (щоб не відчувати болю при спогаді про вчинене зло). 3/ Байдужість. 4/ Я висуваю звинувачення і тікаю, бо не хочу говорити з кривдником. 5/ Плекаю гіркоту в серці, яка через деякий час призводить до ненависті (це так звана «стара злість»).

Зараз я хотів би наголосити декілька фундаментальних істин щодо прощення. 
1) Кожен із нас зазнав зла від людей: ГРУБІСТЬ, ЗНЕЦІНЕННЯ, ВІДКИНУТІСТЬ, НАСИЛЬСТВО, ЗРАДА, ПОКИНЕННЯ, НЕНАВИСТЬ, ПІДЛІСТЬ, ПІДСТУП, ШАНТАЖ, ОСУД, ПРЕЗИРСТВО, ЕГОЇЗМ, БАЙДУЖІСТЬ, ЗАЗДРІСТЬ, БРЕХНЯ, ОБМАН, ЛИЦЕМІРСТВО тощо.
2) Ми носимо в собі незагоєні внутрішні рани (травми) і потребуємо зцілення та звільнення. Якщо ви з усього серця прощаєте тих, хто вас образив, Господь Ісус забере з вашого нутра біль з приводу згадки про зло, яке вас торкнулося. Дух Святий звільнить вас від мук з боку демонів непрощення. Святий Дух викорінить у вас «ГІРКИЙ КОРІНЬ ОСУДУ, ГНІВУ ТА ЖАГИ ДО ПОМСТИ». У Книзі Сираха (27:30) читаємо: «Гнів та пересердя — речі мерзенні: уділом вони чоловікові грішному».
3) Повірте, що ви все ще маєте в собі якесь непрощення. НЕПРОЩЕННЯ — це відмова звільнити когось від якихось обов'язків стосовно Вас, чи пробачити борг. Як ми можемо дізнатися, чи є у наших серцях непрощення? 
Дайте щиру відповідь на наступні питання:
- Чи переживаєте ви знову і знову цей біль, який вам завдали? - Якщо вам хтось завдав біль, чи раді ви бачити цю людину? Ні, ви не хочете зустріти цю людину!  Ви не хочете з ним розмовляти.- Чи ви обмірковуєте та повторюєте слова, які хотілося б висловити кривднику при зустрічі або по телефону?- Чи хочеться вам поквитатися з винуватцем?- Чи важко вам увійти в Божу присутність? Не хочете молитися за нього?- Чи Бог відповідає на ваші молитви? - Чи спокійно ви засинаєте?- Вам сняться неспокійні та важкі сни?

4) Прощення всім винуватцям – це заповідь Господа Ісуса, а не пропозиція чи варіант поведінки. «Ось, що вам заповідаю: щоб ви любили один одного!» (Ів. 15:17). Якщо ви не пробачите, ви не потрапите в Царство Небесне, не успадкуєте вічного життя, тому що Бог вам теж не простить ваших провин. 
5) Прощення – це перш за все надприродний Божий дар. Ісус сказав: «Без мене ж ви нічого чинити не можете» (Ів. 15:5). 
Чим ще є прощення? ПРОСТИТИ — значить перестати вимагати від людини (у першу чергу — внутрішньо), щоб вона віддала те, що, на вашу думку, вона вам повинна віддати. Прощаючи ми анулюємо всі її борги щодо до нас.

ВИБАЧИТИ - значить залишити свою образу, це відмовитися від свого справедливого права, щоб кривдник перший попросив прощення перед нами. Прощення однаково стосується як тих, хто завдав нам болю, так і нас самих. Воно знімає з душі тягар образи та обурення, приносить мир і радість. Внаслідок ПРОЩЕННЯ ми будемо звільнені від важкої ноші, яку ми носили з собою в цей період, коли не хотіли простити.

ПРОЩЕННЯ - це акт вашої волі, а не ваших почуттів. Це ваш добрий вибір згідно з Божою волею. Це відмова від права на відплату. Це мій подарунок винуватцю. Це мій дозвіл піддатися образам з боку кривдника, якщо Бог на це дозволить.

ПРОЩЕННЯ - це процес, під час якого людина отримує звільнення від наслідків своїх поганих учинків проти іншої людини. Як тільки ви опустите свої захисні стіни та помолитесь Богові, то отримаєте зцілення і здатність любити кривдників і відкриватися на прийняття любові. Ми повинні зрозуміти, що Бог перший нас полюбив і пробачив нам, тому Він наказує нам прощати кривдників. Якщо ми не прислухаємося до Його голосу, то прощення, яке ми отримуємо від Бога, насправді можна втратити. Друга причина, з якої нам потрібно прощати, полягає в тому, що люди, які завдали вам болю, потребують цього. Коли ви прощаєте їх, то це стає для них та для вас єдиним мостом до змін. Адже тепер вони та ви самі можете пережити у своєму житті силу Божої любові та прощення. 

Третя причина, через яку Вам потрібно прощати - це для вашого власного блага. Ви не зможете отримати повне звільнення та зцілення, а також отримати відповідь на свої молитви, якщо ви не прощаєте.

Деякі ХИБНІ ДУМКИ ПРО ПРОЩЕННЯ

1) Прощення не означає виправдати гріх. Зло, яке ми простили, не перестає бути злом. Прощення не означає, що гріх не має значення. Прощення — це визнання того, що інша людина згрішила проти нас і, можливо, ніколи не зможе виправити те, що зробила. 
2) ПРОСТИТИ – не означає, що обов'язково треба примиритися з кривдником. Для прощення потрібне бажання однієї сторони, для примирення – двох сторін. Так що прощення не завжди означає примирення чи відновлення людських відносин. І для цього не потрібно відновлювати довіру чи запрошувати у відносини людей, які завдали нам болю. Прощення беззастережне, але значуще примирення і відновлення довіри залежать від щирого покаяння кривдника, смиренної готовності прийняти наслідки своїх дій та бажання обох сторін працювати над оздоровленням відносин.
3) ПРОСТИТИ не означає відпустити винного без наслідків. Простити - це означає передати його зі своїх рук у руки Бога.Так що прощення наших винуватців не означає, що вони не зазнають наслідків за свій гріх. Однак, прощаючи їх, ми залишаємо ці наслідки Богові, який каже: «Мені належить помста, я відплачу» (Рим. 12:19). Це не означає, що ми не можемо робити судові позови або робити інші правові дії проти того, хто завдав нам болю чи шкоди, якщо у нас є для цього підстави. За певних обставин це може бути життєво важливим для реабілітації правопорушника або захисту інших потенційних жертв. Іноді це має велике значення для збереження нашої доброї репутації, коли кривдник кинув на нас дуже злосливий наклеп.
4) ПРОСТИТИ не означає перетворитися на безпорадного страждальця. Це означає стати досить сильним в боротьбі зі злом та уподібнитися Ісусу Христу. 
5) Прощення не пов'язане зі справедливістю. Подумаймо наскільки несправедливим було розп'яття Христа, але Він перетерпів ці муки заради того, щоби Бог пробачив нам. За дар прощення наших гріхів Ісус заплатив найвищу ціну. Це була ціна Його життя, яке Він віддав за кожного з нас окремо. У Біблії прощення означає пролиття крові: «За законом, майже все очищується кров’ю, і без кровопролиття відпущення немає» (Євр. 9:22). 

Наше небажання прощати свідчить про те, що ми ніколи не зрозуміли того, що Бог зробив для нас на Голгофі. НЕПРОЩЕННЯ блокує нашу власну здатність отримувати прощення. Наша гіркота і ненависть пов'язують нас настільки, що ми не можемо отримати прощення від Бога. З того часу, як Ісус заплатив за гріх, проливши Свою кров на хресті, гріховному світу було запропоновано безплатний дар прощення. Проблема не в Бозі. Наша здатність отримувати Боже прощення залежить від нашого каяття, включаючи каяття за такі гріхи, як ненависть, жага до помсти і непрощення.
Не тримаймося за своє право злитися і часто обурюватися. Не відплачуймо злом за зло. Наш внутрішній опір пробачити показує, що нам потрібна допомога Бога, щоб зрозуміти прощення і по-справжньому пробачати. Мені доводилося так просити: «ГОСПОДИ, Я НЕ ХОЧУ ПРОЩАТИ ЗАРАЗ, ЧИ НЕ МІГ БИ ТИ ВКЛАСТИ В МОЄ СЕРЦЕ БАЖАННЯ ПРОБАЧИТИ? ТИ ПРОСТИВ УСІ МОЇ ГРІХИ, І Я ЗНАЮ, ЩО ВСЕ, ЩО Я ПРОЩАЮ ІНШИМ, МІЗЕРНЕ У ПОРІВНЯННІ З ТИМ, ЩО МЕНІ ПРОЩЕНО (Мт. 18:21–35). АЛЕ БЕЗ ТЕБЕ Я НЕ ЗМОЖУ ЦЕ ЗРОБИТИ. ДОПОМОЖИ МЕНІ, БУДЬ ЛАСКА».