Псалми плачу: як Боже Слово допомагає пережити втрату

Ця тема болісна і надзвичайно актуальна. Війна, що триває в нашій країні, торкнулася кожного. Хтось втратив рідних, хтось - дім, інші - працю, місто свого дитинства. Хтось втратив мрію. І навіть ті, хто формально не пережив особистої трагедії, все одно живуть у спільному горі. Ми втомлені, зранені, виснажені. Але що з цим робити? Як не зламатися?

Перший крок - це визнати втрату. Прийняти її. Це не психологічний трюк. Це - духовний акт. Лише визнаючи біль, ми даємо йому місце, ми відкриваємо шлях зціленню. Поки втрата заперечується, вона несе в собі загрозу - зсередини.

Святе Письмо не цурається болю. Псалми – це глибокий крик людської душі. І водночас – богослов’я досвіду. Ми бачимо, як самі біблійні автори не соромляться плакати, скаржитись і навіть дорікати Богові. 

Псалми вчать нас, що горювання - це не слабкість. Це шлях. У біблійному богослов’ї, як його тлумачить Волтер Брюггеман, є три типи псалмів: орієнтації - коли людина живе в гармонії з Богом; дезорієнтації - коли вона переживає біль, зневіру, втрату; і нової орієнтації - коли через досвід болю приходить до нової довіри, надії та прослави.

Психолог, психотерапевт, військовий капелан Львівської архидієцезії отець Олег Саламон