"Що ви просите у Бога? Суть Його мудрості полягає в любові до інших", - отець Андрій Педай

Говоритиму про те, чого самому бракує – про мудрість. Адже всі наші прагнення, роздуми, наміри, рішення, про які ми вже говорили в попередніх програмах, — без мудрості не реалізуються. А мудрість — це не просто багато знати. Це щось більше, глибше. Щось, що справжньо походить від Бога.

Дехто з вірян каже: «Мудрість приводить до гордині». І справді, знання, неосвячені благодаттю, можуть підносити людину. Але мудрість Божа — це не інтелект і не дипломи. Це розпізнання добра і зла. Це вміння жити по Божому.

Пригадуєте Соломона? Я зачитував уривок із Першої Книги Царів. Молодий цар, ще недосвідчений, стає перед вибором: що просити у Бога? Він не просить ні багатства, ні перемог, ні довголіття. Він просить мудре серце — щоб могти судити народ і розрізняти добро і зло. І Бог дає йому більше, ніж він просив.

І тут питання до кожного з нас: а що ми просимо в молитві? Здоров’я? Добру працю? Мир у сім’ї? Це не погані прохання. Але чи просимо ми мудрості? Чи просимо, щоб мати серце, яке знає Божу волю?

Справжня мудрість — це не тільки бачити наслідки вчинків. Це бачити Бога в своїй історії, навіть у болю, у зраненнях, у втраті. Коли ми перестаємо нарікати на життя і починаємо бачити в ньому Божу руку — це і є початок мудрості.

Святий Жан Марія Віаней не був великим інтелектуалом, ледве закінчив семінарію, але став духовним стовпом цілої Франції. Бо шукав Бога, служив Йому, і Бог дав йому дар розпізнання. І так може кожен із нас.

Мудрість — це, як казав святий Тома: Божий інстинкт. Це коли в кожній ситуації — чи в радості, чи в проблемах — ти пам’ятаєш: я перед Богом. Я живу з Ним, і Його присутність змінює все.

Ми часто молимося, щоби Бог виконав наші плани. Але справжня мудрість — це питати Бога: «Що Ти хочеш від мене?» Не казати Йому, яким має бути мій шлях, а просити сили прийняти Його дорогу.

Дорогі браття і сестри, ми живемо у світі, де добро і зло змішані. Де те, що колись було гріхом, нині вважають нормою. Тим більше нам потрібно молитися про розпізнання. Тим більше нам потрібно жити Божим словом.

І пам’ятайте: найвища мета життя християнина — це не комфорт, не успіх, не мирна пенсія. Це – Бог. Це Його Царство. І все інше, як сказав Христос, додасться.

Тому молімося, як Соломон: про серйозне. Про те, що дійсно варте Божого слухання. Молімося про мудрість, яка робить людину схожою на Христа. Амінь.

Вікарій парафії Успіння Пресвятої Діви Марії отець Андрій Педай (м. Київ).