Смерть та воскресіння. Як через споглядання Христа розіп'ятого пережити тяжкий період війни?

Як Святі отці розглядали Воскресіння Христове? У богословських трактатах смерть та воскресіння - це дві нерозривні події. Саме на Пасху в давнину відбувалося найбільше хрещень. Коли отці Церкви готувалися до головного свята християн то усвідомлювали важливість Воскресіння Христового. Це переживання дає нам сьогодні розуміння минулого, теперішнього та майбутнього. Для більшого розуміння ми можемо перечитати твори Іоана Золотоустого "Катехизи". Із цих творів бачимо, що в ранньому християнстві, підготовка до хрещення могла тривати декілька років.

Почнемо з минулого. Отці Церкви стверджують, що світ було створено з Божої любові. Тобто, Бог, коли творив світ, дивився наче в дзеркало. Навіть сьогодні можемо спостерігати тут відблиски Його слави. В Раю, окрім інших, було дерево життя та дерево пізнання добра та зла. Святий Ігнатій Антіохійський звертає увагу на те, що людина, коли стоїть, то її стан відображає хрест. І дерево життя також мало таку форму. Святий наголошує, що все побудоване на золотому січенні та має форму хреста - це те, що поєднує небо та землю від самого початку. І сам Бог наповнює всесвіт життям, яке виливає вповні на все.

"Гріх, що закрався у світ має вірусну природу, що передається із покоління в покоління", - Святий Августин.

Теперішнє. Ми в стані війни переживаємо багато втрат і мріємо про довгоочікуваний мир. Переживаючи Страсний тиждень ми перечитуємо останні дні та години Спасителя. Його зраджують, знущаються над тілом та душею, кидають жереб, відкидають Його особу... В Гетсиманському саду Він переживав глибокий біль знаючи, що на Нього чекає. А вже на хресті Він переживає сильний внутрішній та фізичний біль взиваючи до Батька із запитанням, чому ж Він Його покинув. Але в цей момент, коли здається, що зло перемогло, відбувається перемога - виявилося, що це пастка для лукавого, що проявилася у Воскресінні.

Коли свій біль ми поєднуємо з біллю та стражданням Ісуса Христа то стаємо солідарними з Богом. Бог настільки любить людину, що співпереживає з кожним із нас. Це Бог, який не десь за хмарами, а близький до кожного закатованого, вбитого, стражденного. Для Бога наше життя не байдуже. Він не закриває свої очі.

Наше теперішнє має нам дати наснаги через споглядання Христа розіпятого та пережити тяжкий період війни. Нам важливо єднатися, боротися та вірити, що завтра прийде час перемоги.

Майбутнє. Святий Августин дійшов висновку, що був час коли зло було, а настане час коли зла не буде. І саме тому, сьогодні, перед нами стоїть завдання увійти в Царство Небесне в майбутньому.  Недарма Ісус наголошує, що той, хто вірить у Нього на суд не приходить. Так ми бачимо, що смерть і воскресіння є вказівкою для кожного із нас. І якщо ти хочеш увійти в Царство Небесне то перестань грішити вже сьогодні. Ти маєш зрозуміти, що без спільного розпинання своєї старої людини, егоїзму, гордині ти не зможеш стати іншим, не зможеш досягнути великої Божої мети.

Через смерть та воскресіння відновлюється наша гідність.

Отець Олег Кіндій - священник Церкви Володимира та Ольги (м. Львів), викладач богослов'я в Українському Католицькому Університеті.

Слухати інші програми

• Відмежуйтеся, щоб відновити внутрішню рівновагу
  
• Життя Святого Макарія Великого
  
• Святий Іоан Золотоустий
  
• Святий Діонісій Ареопагіт
• Свята Меланія Молодша
  
• Богослов Святий Єронім
  
• Святий Антоній Критський