Слухати Радіо

11:00

Житія святих

В ефірі

Катехиза

12:00

Ангел Господній

12:20

Розарій

13:00

Свята Літургія з церкви Різдва Богородиці (Львів)

14:00

Пісня Перемоги

15:00

Коронка до Божого Милосердя

15:10

Молитовна лінія

15:40

Дитяча катехиза

16:00

Катехиза

16:45

Дитяча молитва

17:00

Дитяча катехиза

17:10

Розарій

17:45

Літургія годин (Бревіарій)

18:00

Св.Літургія з Катедри св. Олександра (Київ)

19:00

Молитовна лінія

20:00

Заклик до Бердичівської Богородиці (Наживо)

21:00

Вечірній ефір

22:00

Катехиза

22:40

Житія святих

Старе тернопільське кладовище. Могили визначних громадських і культурних діячів

Про місця поховань відомих громадських і культурних діячів, які приклалися до розвитку Тернополя розповідає історик та краєзнавець Володимир Салук  

У м. Тернопіль найстаріше збережене християнське кладовище знаходиться на вул. Микулинецькій, тому його ще називають «Микулинецьким». Воно закладене у 1840 р. і там покояться тернополяни в більшості української та польської національності, за  віросповіданням – греко-католики, римо-католики, православні. Крім того там є могили військових різних періодів та національностей і могили радянських партійних діячів.

Микулинецький некрополь є цікавим з історичної точки здору та зібрання значної кількості високохудожніх надгробків (скульптури, гробівці). Цікаво, що на багатьох давніх надгробках, на епітафіях зазначені, окрім імені та років життя професія, якісь заслуги чи обставини смерті.

В попередніх 2-х випусках про Старе тернопільське кладовище на «Радіо Марія» («Тернопіль на пульсі») Володимир Салук розповів про поховання військових та громадських діячів періоду українських Перших визвольних змагань (1917-1921 рр.) та про захоронення духовенства (двох обрядів католицизму).

У цьому випуску можна буде почути про похованих на тернопільському кладовищі визначних громадських діячів.

Серед давніших можна виділити могили очільників міської управи (бурмістрів) кінця ХІХ ст. Серед них, могила Володимира Мандля (1820-1886), який був послом до Австрійського Райхстагу, і був доктором права, відзначився також ініціативою закладення міського парку. У родинному гробівці, неподалік костелу похований Володимир Лучаковський (1838-1896) – бурмістр, адвокат, письменник, науковець, очільник українських громадських організацій.

У непримітній могилі спочиває  Володимир Вітошинський (1869-1930). Він був лікарем і громадським діячем, зокрема у товаристві “Українська бесіда”, син священика, композитора і громадського діяча Йосипа Вітошинського.

Разом похоронені Онуфрій та Галина Саіки, які в часи Другої світової врятували багатьох євреїв і заслужили звання “Праведників народів світу”.

Також можна відзначити цілу плеяду діячів певного напрямку. Наприклад, до збереження історичних цінностей Тернополя причетна Стефанія Садовська (1888-1968), яка в період нацистської окупації Тернополя (під час Другої світової війни) зберегла від знищення і грабунку музейні колекції. Не так давно, у 2015 р. померла Любомира Бойцун - українська архівістка, краєзнавиця. У 2016 р. знайшла спочинок на Тернопільскому кладовищі Віра Стецько - українська мистецтвознавиця, музейний працівник, громадська діячка, член НСЖУ. У тому ж 2016 р. помер Богдан Хаварівський - архівіст, педагог, краєзнавець, громадсько-культурний діяч, літератор, член НСКУ, НТШ .

На кладовищі поховано багато акторів, артистів. У 1 пол. ХХ ст. в Тернополі працювали Теодозія Бенцалева та Катерина Рубчакова, Володимир  Калин. У 2009 р. помер народний артист України, професор Павло Загребельний. Протягом 2005-2006 померли Михайло Форгель (український діяч культури, театрознавець, заслужений діяч мистецтв України, художній керівник Тернопільського академічного драматичного театру імені Т. Г. Шевченка) та його колега – Мирослав Коцюлим (актор, режисер, народний артист України.

Є багато захоронень відомих художників сучасності – князя Сергія Львова, Діонісія Шолдри, Казимира Сікорського, Дмитра Стецька.

Серед могил поетів, письменників можна згадати про місце спочинку Бориса Демківа, Володимира Вихруща, Левка Крупи та ін.

До найбільш численних міщанських родів, прах яких лежить на «Микулинецькому» цвинтарі можна зачислити такі роди: Абрамовичі, Баґани,  Бекеєевичі, Бліхарі, Бриковичі, Вацики, Войтовичі, Гринкевичі, Грицини, Демчки,  Заплітні, Кордуби, Кульчицькі, Майки, Мисули, Онуферки, Ремези, Решетухи, Фалендиші, Чубаті, Яремовичі. В сучасному місті через різні історичні обставини залишилося дуже мало корінних тернополян.

Можна сподіватися, що знання про місця поховань відомих громадських і культурних діячів, які приклалися до розвитку Тернополя, будуть стимулом відвідати кладовище і віддати їм шану, а також заохотять до зацікавлення вивчення історії міста.

Історик та краєзнавець Володимир Салук  

Слухати інші програми

Історія Тернополя

Заснування оборонного міста

Свято "Українська молодь Христові" 1933 року

Епізоди із місцеви свят "УМХ" на Тернопільщині

Пам'ятки Тернопільщини, приурочені 950-літтю України-Русі

Шлях до Христа

Шлях до Христа

Шлях до Христа — одна з центральних тем у християнському світогляді. Вона охоплює не лише релігійну належність, а передусім внутрішню переміну людини, її духовний пошук, боротьбу із власними слабкостями та прагнення до істини, добра і любові. У сьогоднішній програмі більш детальніше розкриває тему монах згромадження Найсвятішого Ізбавителя, УГКЦ отець Василь Іванів.
2026-05-29 00:00:00
"...шукайте того горішнього, де Христос перебуває..." (Кол.3:1)

"...шукайте того горішнього, де Христос перебуває..." (Кол.3:1)

Монах згромадження Найсвятішого Ізбавителя, УГКЦ отець Василь Іванів, про те, наскільки важливо у своєму житті шукати того горішнього. Апостол Павло у Посланні до Колосян пише: «Отже, коли ви воскресли з Христом, то шукайте того горішнього, де Христос перебуває, сидячи праворуч Бога» (Кол. 3:1). Ці слова — не заклик тікати від земного життя чи знецінювати працю, сім’ю, відповідальність. Павло говорить про внутрішню орієнтацію людини: куди спрямоване серце, думки, воля та головна мета життя.
2026-05-22 00:00:00
«Хто згрішив: він чи батьки його, що сліпим родився?» (Ів.9,1-3)

«Хто згрішив: він чи батьки його, що сліпим родився?» (Ів.9,1-3)

Наталія Галущак, редакторка та ведуча Тернопільської студії про неділю сліпонародженого — це шоста неділя після Пасхи у східній християнській традиції. Вона присвячена євангельській розповіді про зцілення Христом чоловіка, який був сліпим від народження.
2026-05-17 00:00:00
Ревність у служінні

Ревність у служінні

Ревність у служінні — це тонка межа між щирим духовним запалом та небезпечним вигоранням або гординею. У християнському контексті ревність (або ревнощі) визначається як палке бажання прославити Бога, прислужитися спільноті або досягти високої мети, - у програмі тему розкриває ієромонах згромадження Найсвятішого Ізбавителя УГКЦ отець Василь Іванів.
2026-05-15 00:00:00
Пресвята Богородице, спаси нас!

Пресвята Богородице, спаси нас!

Діва Марія у християнстві вшановується як Богородиця, тобто Та, що народила у плоті Ісуса Христа. Її особливе місце ґрунтується не на власній божественності, а на її участі в Божому задумі спасіння - більш детально у програмі говоримо з монахом згромадження Найсвятішого Ізбавителя отцем Василієм Іванівим.
2026-05-08 00:00:00