Слухати Радіо

03:00

Меса

В ефірі

Розарій

04:00

Коронка до Божого Милосердя

04:20

Святий дня

05:00

Молитва

06:00

Дитяча катехиза

06:30

Житія святих

06:50

Ранкова молитва

07:00

Розарій

07:40

Годинки

08:00

Ранкова молитва

08:10

Святий дня

08:20

Біблійні читання

08:30

Недільні читання

09:00

Молитовна лінія

10:00

Св.Літургія з Катедри св. Олександра (Київ)

11:20

Катехиза

12:00

Ангел Господній

12:20

Розарій

13:00

Літургія Східний обряд

"Святість - це покликання, яке нам дає Христос. І так було в житті князя Володимира.", - отець Домінік Яцков

"Княгиня Ольга першою прийняла хрещення, а її внук князь Володимир лише довершив цей процес", - отець Домінік Яцков, настоятель парафії Святого Йосифа, місто Городок.

В першу чергу хочу привітати вас зі святом святого князя Володимира Великого. Для нас ця постать сьогодні є особливо важливою. Ми ще помолимося до нього, але спершу я хотів би звернути увагу на кілька фактів із його життя. Бо інколи ми сприймаємо святість зовсім інакше, ніж вона зароджується в самій людині. Святість - це покликання, яке нам дає сам Господь Ісус Христос. І так було в житті князя Володимира.

Напевно, його сучасники — як у самому Києві, так і Київській Русі — не очікували, що саме ця людина буде колись вшанована як свята. Але Господь має Свої дороги.

Київський князь Володимир жив у X–XI століттях. Народився близько 960 року. Був сином Малуші — дочки князя Мала, якого стратила княгиня Ольга за вбивство свого чоловіка Ігоря. Пізніше Малуша народила Володимира від Святослава. Коли Святослав поділив землю між трьома синами, Ярополку дістався Київ, Олегу — Овруч, а Володимиру — Новгород. Але через підступи брата Ярополка Володимир мусив тікати до варягів. Там зібрав військо і в 971 році відвоював київський престол.

Що таке «дружина» в тогочасному розумінні? Це були не лише воїни — це були діти князя від багатьох жінок, його наближені. Володимир до хрещення мав багато дружин — кажуть, що близько 500. Любив війну, мав гарем, був язичником. У Києві особливо шанував Перуна, і навіть приносив людські жертви перед битвами. Але все це змінилося, коли князь зажадав руки візантійської царівни Анни. Умовою було хрещення.

Історики кажуть, що Володимир давно замислювався над вибором віри. У ті часи ще не було поділу на католицизм і православ’я — це була одна Церква. Слово «православний» означало — той, хто правильно вірить, а «католицький» — вселенський. Ми всі — діти однієї великої Матері-Церкви.

Хрещення Володимира стало поворотним моментом. Існує кілька версій, як це сталося. Одна каже, що у Херсонесі Володимир осліп, а під час хрещення прозрів. Саме тоді він вимовив: «Тепер я побачив Бога істинного». В хрещенні він отримав ім’я Василій. Разом із ним охрестилися його слуги, дружини, навіть діти. Від усіх дружин князь відмовився. Жодну не залишив без опіки.

У 988 році він повернувся до Києва. І коли настала пора масового хрещення, то його посланці передали народові слова князя: «Якщо хто не прийде на річку — багатий чи бідний, вільний чи раб — буде мені ворог». І цілими родинами люди хрестилися у водах Дніпра.

Володимир став будувати церкви. У Києві постала Десятинна церква, храм Успіння Богородиці, пізніше — Софія Київська. Він переніс до церкви мощі своєї бабусі — святої рівноапостольної Ольги. Там же поховав і свою дружину Анну.

На схилі життя князь змінився до невпізнання. Подейкують, що він навіть відмовився від смертної кари, мовляв: «Не страчу нікого — бо гріха боюся». Поділяв трапезу з жебраками, допомагав бідним. Його прозвали Володимиром Червоним Сонечком — за доброту, лагідність, милосердя. І хоч за життя він не був канонізований — не було чудес біля його гробу — однак народ уже тоді вважав його святим.

Після його смерті, у 1015 році, Київ потрясла міжусобна боротьба. Але пам’ять про Володимира не стерлася. Він залишив нам не просто державу — він залишив нам віру.

Хай же приклад князя Володимира Великого, хрестителя нашого народу, буде для нас заохотою до навернення, до смирення, до свідомого вибору віри. Бо святою людиною він не народився — але став. І це, брати і сестри, дар, який Господь дає кожному з нас.

Отець Домінік Яцков, настоятель парафії Святого Йосифа, місто Городок

“Церква - це не клерикальна організація, де попереду паровоза стоїть настоятель”, - о.Віталій Козак

“Церква - це не клерикальна організація, де попереду паровоза стоїть настоятель”, - о.Віталій Козак

Кустош Національного Санктуарію Матері Божої з гори Кармель, що в Бердичеві, монах-кармеліт Віталій Козак продовжує цикл програм “Антропологія святої Едити Штайн”. У цій катехезі священник говорить про спільноту віри, тобто Церкву. У загальному контексті цієї науки отець Віталій розглядає Її як родину Божих дітей. 
2025-08-29 00:00:00
"Святий Дух єднає людину з Богом!" - отець Міхал Бранкевич

"Святий Дух єднає людину з Богом!" - отець Міхал Бранкевич

Отець Міхал Бранкевич говорить про Святого Духа в контексті Його спільної місії з Ісусом Христом.
2025-08-26 00:00:00
Як розпізнати Святого Духа?

Як розпізнати Святого Духа?

Отець Міхал Бранкевич говорить про віру у Святого Духа. Священник зазначає, що, з огляду на теологію, це одна з найважчих тем, бо не піддається жодним схемам.
2025-08-26 00:00:00
"Святий Дух об'являє нам любов!" - отець Міхал Бранкевич

"Святий Дух об'являє нам любов!" - отець Міхал Бранкевич

Отець говорить про Святого Духа, як Того, Хто допоміг реалізувати план спасіння людства.
2025-08-26 00:00:00
Що означає чудо помноження хлібів?

Що означає чудо помноження хлібів?

Отець Валентин Матушевський пояснює суть чуда розмноження хлібів
2025-08-26 00:00:00