Отець Микола Бєлічев, маріанин, головний редактор журналу "Слово між нами" Римо-Католицька парафія Святого Сімейства м. Харків.
"Кожен окремо має практикувати сповідь, піст, вчинки милосердя в інтенції покаяння за гріхи свого народу. Потім усі разом, як країна маємо розпочати з нуля свій християнський шлях".
До Харкова повернулося багато людей, працюють супермаркети та магазини. Обстріли міста, як російська рулетка - не знаєш куди прилетить. Нещодавно був обстріл і біля супермаркету загинули люди, які не встигли добігти до сховища в метро, - розповідає отець Микола Бєлічев.
Такої кількості Божих знаків та чудес, як під час війни, я не бачив ніколи. Люди проявили себе і здуже приємної сторони.
Бог нас сьогодні закликає до навернення. Коли була Ілловайська трагедія то в Харкові тривали пінні вечірки, люди розважалися. І тоді я зрозумів, що має бути щось набагато гірше, щоб пробудити цей народ. Сьогодні ми нарікаємо на деякі Європейські країни, що вони повільно нам допомагають, але вони діють так, як і ми в 2014 році та після того. Сьогодні не видно навернення. Перший шок пройшов і люди повернулися до звичайного життя.
Кожен із нас має нести відповідальність за чесну працю, як громадянин та християнин. Кожен окремо та всі разом.
Швидкість кінця війни залежить від нашого навернення. На початку війни проти російської агресії об'єдналися грішні та святі, а сьогодні ця спільність починає спадати. Нам бракує спільності в проповіді навернення. Якщо кожен не почне робити то нічого не зміниться. У нас під обстрілами немає проблем із молитвою Розарію посеред ночі.
Кожен окремо має практикувати сповідь, піст, вчинки милосердя в інтенції покаяння за гріхи свого народу. Потім усі разом, як країна маємо розпочати з нуля свій християнський шлях.
У катехезі на «Радіо Марія» сестра Люцина та отець Станіслав Свурка розкривають глибоку сутність молитви на вервиці. Вони пояснюють, чому розарій — це не механічна рутина, а жива споглядальна молитва разом із Пресвятою Богородицею, яка перетворюється на джерело сили, миру та Божої благодаті у щоденних випробуваннях.
Як людина втрачає моральні орієнтири? Як зберегти совість там, де правила замінюють правду? Чи можуть слова стати інструментом ідеологічної маніпуляції та моральної деформації людини? Відповіді на ці питання шукаємо разом з босим кармелітом о. Віталієм Козаком у програмі “Катехиза”.
У четвертій катехезі циклу «Псалом до душі» Михайло Сорокін роздумує над покутним псалмом 51. Автор розповідає про реалії Давида, псалмоспівця, у яких важких гріхах він перебував. Також зосереджує свою увагу на Божому милосерді, яке виходить на зустріч грішникові та завжди є більшим за сам гріх.
Отець Григорій Рогацький зосередився на словах зі Святого Письма "Я милосердя хочу, а не жертви" Мт.9,13. Катехит пояснює, що ж означає давати та приймати дар та хто є моїм ближнім .
Отець Віталій Храбатин продовжив ділитись зі слухачами життєвою філософією Гілберта Кім Честертона. Цього разу катехит зосередився на думках письменника про навернення. Сам Честертон був конвертитом, тобто у дорослому житті навернувся до християнства.