Отець Микола Бєлічев, маріанин, головний редактор журналу "Слово між нами" Римо-Католицька парафія Святого Сімейства м. Харків.
"Кожен окремо має практикувати сповідь, піст, вчинки милосердя в інтенції покаяння за гріхи свого народу. Потім усі разом, як країна маємо розпочати з нуля свій християнський шлях".
До Харкова повернулося багато людей, працюють супермаркети та магазини. Обстріли міста, як російська рулетка - не знаєш куди прилетить. Нещодавно був обстріл і біля супермаркету загинули люди, які не встигли добігти до сховища в метро, - розповідає отець Микола Бєлічев.
Такої кількості Божих знаків та чудес, як під час війни, я не бачив ніколи. Люди проявили себе і здуже приємної сторони.
Бог нас сьогодні закликає до навернення. Коли була Ілловайська трагедія то в Харкові тривали пінні вечірки, люди розважалися. І тоді я зрозумів, що має бути щось набагато гірше, щоб пробудити цей народ. Сьогодні ми нарікаємо на деякі Європейські країни, що вони повільно нам допомагають, але вони діють так, як і ми в 2014 році та після того. Сьогодні не видно навернення. Перший шок пройшов і люди повернулися до звичайного життя.
Кожен із нас має нести відповідальність за чесну працю, як громадянин та християнин. Кожен окремо та всі разом.
Швидкість кінця війни залежить від нашого навернення. На початку війни проти російської агресії об'єдналися грішні та святі, а сьогодні ця спільність починає спадати. Нам бракує спільності в проповіді навернення. Якщо кожен не почне робити то нічого не зміниться. У нас під обстрілами немає проблем із молитвою Розарію посеред ночі.
Кожен окремо має практикувати сповідь, піст, вчинки милосердя в інтенції покаяння за гріхи свого народу. Потім усі разом, як країна маємо розпочати з нуля свій християнський шлях.
Чи прагнення вдосконалити себе є шляхом до повноти, чи прихованою спокусою втекти від своєї людяності? У третій катехезі циклу «Людина на межі між Богом і безоднею» отець Віталій Козак говорить про культ безсмертя, контроль над життям і ризик втрати справжньої цінності людини.
Як поєднувати звичайну працю з Божою присутністю та знаходити надію в найтемніші часи? Модератор Руху Назаретських родин, отець Станіслав Свурка, ділиться глибокими роздумами про постать святого Йосипа — «тінь» Бога на землі, першого учня в школі Діви Марії та покровителя кожного трудівника.
Чи видно в нас сьогодні учнів Христа, чи наше життя не заперечує Його? Отець Григорій Рогацький роздумує про те, як перебування з Ісусом формує нашу ідентичність і веде до справжньої дружби з Богом.
Члени Церкви запрошені до того, щоб бути місійними та активними. Міхал Бранкевич, духівний отець дієцезіальної місійної семінарії «Redemptoris Mater» заохочує задуматися, як любов Христа допомогає кожному проголошувати Євангеліє іншим, та у який спосіб ми можемо служити місії.
Що таке справжнє смирення і чому воно є єдиним шляхом до пізнання Бога? У новій катехезі отець Микола Орач, спираючись на середньовічний збірник легенд «Квітки Святого Франциска», розкриває парадоксальну мудрість «бідняка з Ассізі». Ви дізнаєтеся про те, чому «досконала радість» ховається у стражданнях, як визнання власної негідності стає силою та чому бути «меншим» — це найбільший дар.