Дві історії врятованого життя через молитву та Слово Боже. В ефірі настоятель парафії Непорочного зачаття Пресвятої Діви Марії, отець Роман
Казьмерчак. Про звернення до сімей Святого Івана Павла ІІ. Також ви почуєте свідчення учасника бойових дій Володимира та пані Валерії, яка знайшла порятунок зі своєю дитинкою в "Домі захисту життя".
"Я на війні не бачив поганих людей серед побратимів. А коли повернувся додому то помітив, що поведінка місцевих більше наповнена злом чим на фронті. Коли побратими йшли на завдання то я завжди благословляв їх жартуючи. Одного разу хлопці збиралися йти в розвідку, але один повернувся та каже: "Дядь Володя, а чому Ви не благословили нас?". Завжди казав і кажу моїм військовим друзям - Моліться невпинно! Адже жодна молитва не зникає і ми це добре відчуваємо на фронті. Хочу запевнити радіослухачів Радіо Марія, щоб продовжували невпинно звертатися до Бога бо ми відчуваємо потужну силу та підтримку. Відбуваються чудеса. Наприклад, за секунду до пострілу ворожого снайпера я чомусь пригнувся і куля пролетіла поруч. Або нас не зміг розбити ворог, який вдесятеро перебільшував нас, - розповідає Володимир.
Історія Валерії. "Коли ми розлучилися із чоловіком я дізналася, що вагітна та хотіла зробити аборт. Але мій знайомий якому я розповіла про це сказав: "Якщо знаєш якісь молитви - молись". Я почала молитися та дійшла висновку, що буду народжувати. Мене дуже відмовляли знайомі та близькі, але я вибрала свій шлях. Я вдячна отцю Роману та Дому милосердя в Писарівці за допомогу та підтримку. В моєму рідному місці Авдіївка тривають бойові дії, назад немає куди повертатися", - розповідає пані Валерія.
Самотні вагітні жінки можуть отримати підтримку та захист, які надає "Дім захисту життя" в селі Писарівка, що на Хмельниччині. Тут кожна жінка в кризовій ситуації може знайти притулок, та місце проживання до народження дитини та після.
У третій катехезі циклу «Псалом до душі» Михайло Сорокін роздумує над покутними псалмами, зосереджуючись на 32-му, 51-му та 130-му. Катехит пояснює, чому покаяння є основою християнської духовності та як через усвідомлення власного гріха людина відкривається на Боже милосердя.
У вісімнадцятій катехезі циклу «Людина між Богом і безоднею» отець Віталій Козак продовжує роздуми над природою тоталітарних режимів, звертаючись до роману Маргарет Етвуд «Оповідь служниці». Центральною темою стала самоцензура — механізм, завдяки якому влада може контролювати людину навіть без постійного нагляду.
Єпископ Мукачівської дієцезії Микола Лучок говорить про подолання страху через участь у Святій Літургії. “Євхаристія - це велике місце сили”, - говорить катехит, адже тут віряни можуть знайти опору в часи війни та ідентифікувати власні внутрішні тривоги. Єпископ наголошує, що регулярна участь у богослужіннях допомагає змінити сприйняття світу та знайти надію.
Чому людина, маючи все в своїх руках, включаючи гроші і владу, обирає мученицьку смерть? Історія Боеція — людини, яка втратила земне, але знайшла вічне, у програмі “Катехиза”.
Священник Римсько-католицької Церкви отець Міхал Бранкевич у черговій катехезі циклу «Визнання віри» розмірковує над словами Символу віри «Визнаю одне хрещення на відпущення гріхів». Катехит пояснює, чому Церква має владу прощати гріхи, дану їй самим Христом, і наголошує, що гріх вбиває в людині правду та віддаляє її від Бога.