Дві історії врятованого життя через молитву та Слово Боже. В ефірі настоятель парафії Непорочного зачаття Пресвятої Діви Марії, отець Роман
Казьмерчак. Про звернення до сімей Святого Івана Павла ІІ. Також ви почуєте свідчення учасника бойових дій Володимира та пані Валерії, яка знайшла порятунок зі своєю дитинкою в "Домі захисту життя".
"Я на війні не бачив поганих людей серед побратимів. А коли повернувся додому то помітив, що поведінка місцевих більше наповнена злом чим на фронті. Коли побратими йшли на завдання то я завжди благословляв їх жартуючи. Одного разу хлопці збиралися йти в розвідку, але один повернувся та каже: "Дядь Володя, а чому Ви не благословили нас?". Завжди казав і кажу моїм військовим друзям - Моліться невпинно! Адже жодна молитва не зникає і ми це добре відчуваємо на фронті. Хочу запевнити радіослухачів Радіо Марія, щоб продовжували невпинно звертатися до Бога бо ми відчуваємо потужну силу та підтримку. Відбуваються чудеса. Наприклад, за секунду до пострілу ворожого снайпера я чомусь пригнувся і куля пролетіла поруч. Або нас не зміг розбити ворог, який вдесятеро перебільшував нас, - розповідає Володимир.
Історія Валерії. "Коли ми розлучилися із чоловіком я дізналася, що вагітна та хотіла зробити аборт. Але мій знайомий якому я розповіла про це сказав: "Якщо знаєш якісь молитви - молись". Я почала молитися та дійшла висновку, що буду народжувати. Мене дуже відмовляли знайомі та близькі, але я вибрала свій шлях. Я вдячна отцю Роману та Дому милосердя в Писарівці за допомогу та підтримку. В моєму рідному місці Авдіївка тривають бойові дії, назад немає куди повертатися", - розповідає пані Валерія.
Самотні вагітні жінки можуть отримати підтримку та захист, які надає "Дім захисту життя" в селі Писарівка, що на Хмельниччині. Тут кожна жінка в кризовій ситуації може знайти притулок, та місце проживання до народження дитини та після.
Ким є Отець Небесний для нас, та що означає батьківство через Ісуса Христа, який занурений в Бога Отця задля досвідчення близькості Бога, якої всі ми потребуємо. Отець Кшиштоф Бузіковський зі Згромадження Облатів Непорочної Діви Марії запрошує у катехизі до роздумів про звернення в молитві "Отче наш" задля будування свідомо близьких стосунків із Небесним Отцем.
Монах-кармеліт о. Віталій Козак говорить про спокусу контролю над майбутнім. Він порівнює людське бажання бачити події наперед із сюжетом роману Ф.Герберта «Дюна», де головний герой стає рабом власного всезнання. Пошук абсолютного контролю через технології, прогнози або містику часто веде до втрати свободи та т. зв. «месіанського комплексу». На противагу цьому, християнство пропонує шлях довіри до Бога, який вимагає відмови від ілюзії всевладдя заради щирої любові. Священник застерігає, що намагання зайняти місце Творця руйнує особистість, тоді як справжня духовна зрілість полягає у здатності залишатися вірним у часи невизначеності. Контроль може стати пасткою, яка перетворює живі стосунки на механічне програмування, позбавляючи життя справжнього сенсу.
Практична психологиня, магістерка психології Наталія Клейно пояснює, чому горювання є необхідним процесом, як правильно проживати втрату та чому сльози не є слабкістю.
У програмі “Катехиза” священник-єзуїт, відомий реколекціоніст о.Михайло Станчишин ділиться роздумами про любов як головну ознаку зустрічі з Христом. Людина створена Богом для того, щоб бути любленою, тому все життя шукає цієї любові. І, власне, здатність людини любити себе і подібних собі безпосередньо залежить від її готовності прийняти Божу Любов, а це можливо через слухання Слова та молитву.
"Водночас є дві фундаментальні потреби, однаково важливі для всіх — чесність і вірність. Саме їхнє порушення найчастіше руйнує навіть міцні стосунки",- практичний психолог, магістр психології травматерапевт Мирон Шкробут.